Рішення

від 19.10.2015 по справі 202/7202/14-ц

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/7202/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 жовтня 2015 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Шклярука Д.С.,

при секретарі - Бєльченко Б.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, треті особи: ОСОБА_2 міське управління юстиції, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватний нотаріус ОСОБА_2 міського нотаріального округу - ОСОБА_5, Управління Держземагенства у місті ОСОБА_2 ОСОБА_2 облатсі, Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, про припинення правовідносин за договором оренди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду міста ОСОБА_2 із позовною заявою до ОСОБА_2 міської ради в якій, уточнивши свої позовні вимоги, просить суд припинити правовідношення між нею та ОСОБА_2 міською радою за договором оренди землі від 28.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 за реєстровим № 8534, та за додатковим договором від 14.03.2008 року до договору оренди землі від 28.12.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 за реєстровим № 1677, якими їй було передано в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1265 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, 16, і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим № 1210100000:04:016:0077, по фактичному розміщенню будівлі клубу. Також позивач просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що рішенням ОСОБА_2 міської ради від 31.10.2007 року № 170/22 їй було передано у спільну оренду з іншими особами земельну ділянку (її частка площі дорівнює 0,1265 га) по вул. Богдана Хмельницького, 16, по фактичному розміщенню будівлі клубу, власником частини якого вона була на той час на підставі договору купівлі-продажу будівлі клубу від 22.05.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_6, реєстровий № 1941, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.06.2006 р.

28.12.2007 року між ОСОБА_2 міською радою (Орендодавцем) та нею (Орендарем) було укладено договір оренди землі ВКС № 805748, площею 0,4865 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, 16

Площа частки, за яку з неї справляється орендна плата, становить 26 % - 0,1265 га. Згідно додаткового договору від 14 березня 2008 року річна орендна плата встановлена у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Договір оренди земельної ділянки посвідчений нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу та зареєстрований у встановленому законом порядку за № 040810400202. Цільове призначення земельної ділянки нерозривно пов'язано з володінням клубом, який розміщений на вказаній земельній ділянці.

У зв'язку з відчуженням 09.10.2008 року права власності на належну їй 1/2 частку будівлі клубу, по розміщенню якого їй передана в оренду земельна ділянка, ОСОБА_4, вона багато разів зверталась до ОСОБА_2 міської ради, ДРФ «Центр ДЗК», податкової інспекції (звернення вх. № 13/4786 від 16.06.2009, тел. 742-84-08, вх. № 16/3861 від 18.06.2009 р., тел. 744-63-51, вх. № Ц/6750 від 29.06.2010 р. та Ц/6758 від 29.06.2010 р. тел. 726-57-19) із письмовими заявами про припинення дії вказаного договору, оскільки договором, який передбачає набуття права власності на будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди нею як попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташована така будівля або споруда.

24.07.2013 року ОСОБА_2 міська рада отримала поштою її чергову заяву (вхідний номер 13/6981 від 24.07.2013 р.) з вимогами вважати спірний договір від 28.12.2007 р. припиненим з 26 березня 2012 р. або підписати з нею додаткову угоду.

Однак, відповідей щодо припинення договору оренди землі у встановлений Законом України «Про звернення громадян» 30-денний строк вказаними органами влади їй не надано.

18.12.2013 року нею особисто подано до приймальні громадян ОСОБА_2 міської ради повторну заяву (вх. № 36/2539 від 18.12.2013 р.) про негайне надання їй письмової відповіді за її заявою, яку ОСОБА_2 міська рада отримала за вх. № 13/6981 від 24.07.2013 року.

Однак, відомостей щодо наявності відповіді на її заяву за вх. № 13/6981 від 24.07.2013 р. або будь-яких даних про її відправлення на домашню адресу начальник відділу звернень громадян ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_7 знайти не спромоглася ні в реєстрі вихідної кореспонденції, ні в комп'ютерній базі даних, оскільки такої відповіді взагалі не надсилалось.

Бездіяльність ОСОБА_2 міської ради з неприпинення будь-яким способом (укладенням додаткової угоди, письмовим повідомленням, тощо) договору оренди землі від 28.12.2007 року та додаткового договору від 14.03.2008 року з моменту укладення договору купівлі-продажу частини будівлі, під обслуговування якої було надано земельну ділянку, є порушенням ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі». А систематичне ігнорування її письмових заяв та ненадання на них письмових відповідей є порушенням Закону України «Про звернення громадян». Причому має місце не разова, а систематична протиправна бездіяльність ОСОБА_2 міської ради, яка не вжила жодного заходу до припинення спірних договорів, укладених з нкю, та укладення договору з новим власником будівлі, а також до направлення їй письмових відповідей на звернення. Систематичність полягає у постійній бездіяльності, яка мала місце після кожного звернення.

Бездіяльність подовжується кожного дня до теперішнього часу і порушує її майнові інтереси, оскільки до припинення спірних договорів податкова інспекція зобов'язує її сплачувати орендну плату за землю, якою вона вже давно не користується і право користування на яку за законом припиняється з моменту переходу права власності на будівлю, що знаходиться на вказаній земельній ділянці, до іншого власника.

На численні телефонні виклики (наприклад, 18.12.2013 р. з самого ранку до кінця робочого дня з її мобільного телефону) за тел. 056-744-50-30 (Департамент корпоративних прав та правового забезпечення ОСОБА_2 міської ради) жодна посадова особа чи працівник вказаного департаменту не відповідають. До вказаного департаменту прийом громадян, незалежно - в ОСОБА_2 він мешкає, незаконно обмежено та встановлено лише один приймальний день на тиждень - вівторок з 10.00 до 12.30. За 2 години 30 хвилин приймального часу до департаменту неможливо потрапити за величезної черги.

Таким чином, ОСОБА_2 міська рада працює проти свого народу, всіляко перешкоджаючи громадянинові реалізовувати конституційні та цивільні права, що потребує окремої ухвали суду на ім'я ОСОБА_2 міського голови щодо проведення службового розслідування фактів встановлення вищезазначеним департаментом перешкод громадянам у доступі до органу місцевого самоврядування та його посадовим особам.

Не маючи змоги потрапити на прийом до вищезазначеного департаменту, не отримавши належної за законом відповіді від ОСОБА_2 міського голови, що є корупційним правопорушенням, нею подано заяву до прокуратури м. Дніпропетровська про притягнення ОСОБА_2 міського голови до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення.

Отже, визнання бездіяльності органу місцевого самоврядування незаконною є способом захисту її цивільних прав та інтересів, передбаченим п. 10 ч. 2 ст. 16ЦК України.

Згідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Після розірвання 29.07.2011 року договору купівлі-продажу частини клубу від 09.10.2008 р. (недійсним не визнавався)нею 26 березня 2012 року укладено договір дарування цієї ж 1/2 частини клубу, згідно до якого право власності на 1/2 частину клубу перейшло до ОСОБА_3. При цьому, згідно до частин 1 та 2 ст. 120 Земельного кодексу України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» право користування (оренди) вищезазначеною земельною ділянкою перейшло до цієї особи.

Згідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Припинення правовідношення за спірними договорами є способом захисту її цивільних прав та інтересів, передбаченим п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України .

Згідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

При припиненні правовідношення за спірними договорами реєстрація за нею права користування земельної ділянкою, наданою в оренду за вказаними договорами, підлягає скасуванню судом, оскільки реєстраційна служба, що здійснює державну реєстрацію прав, не може за законом внести запис про скасування державної реєстрації прав, якщо таке відбулось до 01 січня 2013 р.

Оскільки реєстраційні функції на теперішній час законом покладено на Реєстраційну службу, скасування рішення ОСОБА_2 регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» від 13.06.2008 р. № 040810400202 про державну реєстрацію за нею права користування земельною ділянкою жодним чином не впливає на права та обов'язки вказаного Центру ДЗК, а тому немає необхідності залучати його третьою особою до справи.

В цьому випадку третьою особою залучається ОСОБА_2 міське управління юстиції (в особі Реєстраційної служби ДМУЮ).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник підтримали пред'явлену позовну заяву та просили її задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог позивач посилалася на викладені у позовній заяві обставини. У подальшому надала заяву у якій просила здійснювати розгляд справи без її участі, а позовні вимоги просила суд задовольнити.

Представник ОСОБА_2 міської ради в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зауважувала на обставинах викладених у письмових запереченнях.

Треті особи та/або їхні представники повідомлялися належним чином про місце та час судового розгляду, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд у будь-який спосіб не сповістили, заперечень проти позовних вимог не надали.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їхніх представників, вивчивши матеріали справи та надані письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, згідно з рішенням ОСОБА_2 міської ради від 31 жовтня 2007 року № 170/22 позивачці ОСОБА_1 було надано у спільну оренду земельну ділянку, площею 0,1265 га по вул. Богдана Хмельницького, 16, в м. Дніпропетровську, а саме по фактичному розміщенню будівлі клубу, власником частини якого булла позивач ОСОБА_1 та якій частка клубу належала на підставі договору купівлі-продажу будівлі клубу від 22.05.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 1941, та зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.06.2006 року.

Вказані обставини підтверджуються рішенням ОСОБА_2 міської ради від 31.10.2007 року № 170/22, договором купівлі-продажу будівлі клубу від 22.05.2006 р., витягом КП «ОСОБА_2 міжміське БТІ» від 26.06.2006 р. № 11050067.

28 грудня 2007 року між орендодавцем - ОСОБА_2 міською радою та позивачкою ОСОБА_1, як орендарем, було укладено договір оренди землі ВКС № 805748, площею 0,4865 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, 16.

Додатковим договором від 14 березня 2008 року сторони погодили, що річна орендна плата встановлена у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

09 жовтня 2008 року позивачкою на користь ОСОБА_4 було відчужено належну їй 1/2 частку будівлі клубу, по розміщенню якого їй була передана в оренду земельна ділянка, та після цього ОСОБА_1неодноразово зверталася до орендодавця - ОСОБА_2 міської ради, ДРФ «Центр ДЗК», податкової інспекції із письмовими заявами про припинення дії вказаного договору, оскільки договором, який передбачає набуття права власності на будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди нею як попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташована така будівля або споруда.

29 липня 2011 року за обопільною згодою сторін (ОСОБА_1 та ОСОБА_4І.), вказаний договір купівлі-продажу частини клубу від 09 жовтня 2008 року було розірвано , а позивачкою ОСОБА_1 26 березня 2012 року було укладено договір дарування цієї ж 1/2 частини клубу на користь ОСОБА_3, який став новим власником ? частики зазначеного нерухомого майна, та право власності на яке за ним було у встановленому Законом порядку зареєстроване.

Відповідно до ч.2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Відповідно до ст.ст. 598, 653 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема в разі розірвання договору; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналогічні положення припинення договору оренди землі закріплені і статтею 31 Закону України "Про оренду землі", зокрема в ній зазначено, що договір оренди припиняється у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі припиняється, в т.ч. і у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до п."а", "е" ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності , користуванні іншої особи , припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України, встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічно врегульований перехід права на земельну ділянку і ст.377 ЦК України - до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 1 ст. 654 цього Кодексу встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Враховуючи, що укладення договору оренди земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, для припинення права користування та розірвання договору оренди земельної ділянки необхідне прийняття відповідного рішення та укладення договору про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Законом визначено, що з переходом права власності на будівлю до іншої особи, до неї ж переходить право користування (оренди) земельною ділянкою. При цьому, у якості підстав припинення договору оренди землі законодавець встановив саме набуття права на будівлю, яка знаходиться на цій земельній ділянці, іншою особою. Зазначене свідчить, що позивач має право на вимагати припинення договору оренди землі в судовому порядку з зазначених підстав навіть і у випадку, коли сторона за договором заперечує проти цього, оскільки законодавець прямо встановив і визначив момент переходу права на користування землею у випадку переходу права власності на будівлю, споруду тощо.

Частиною 1 ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею (1/2 часткою будівлі, що раніше належала ОСОБА_1О.) здійснює її новий власник, позивач добровільно відмовилася від права користування зазначеною земельною ділянкою, законодавством та умовами договору передбачено можливість припинення договору оренди, тому суд доходить обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Разом із тим, позивачкою не заявлено позовних вимог про розірвання договору, а відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 174, 208, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Припинити правовідношення за договором оренди землі - земельної ділянки, за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, 16, кадастровий номер 1210100000:04:016:0077, зареєстрованим у Державному реєстрі земель 13.06.2008 року за № 040810400202, від 28 лютого 2007 року укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 міською радою, посвідченого нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 8534, та за додатковим договором від 14 березня 2008 року до договору оренди землі від 28 лютого 2007 року укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 міською радою, посвідченого нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 1677.

Стягнути з ОСОБА_2 міської ради на користь ОСОБА_1 243,60 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.С. Шклярук