Рішення

від 25.09.2015 по справі 359/7469/15-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/7469/15-ц

Провадження № 2/359/2200/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«25» вересня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.

при секретарі - Шляхетко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ФІНАВІА», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ВІТЯЗЬ» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «МАКРОС», про розірвання трудового договору та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

12.08.2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою, в якій просить: розірвати трудовий договір між нею та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ФІНАВІА» й оформлений наказом ТОВ «ФІНАВІА» від 02 червня 2010 року №19-ОС; зобов'язати відповідача здійснити запис «звільнена за власним бажанням», ст.38 КЗпП України у відповідному розділі трудової книжки ОСОБА_1.

Після відкриття провадження в цивільній справі, позивач доповнила позовнівимоги та просить суд: розірвати трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ФІНАВІА» від 02 червня 2010 року №19-ОС; зобов'язати ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ФІНАВІА» здійснити запис «звільнена за власним бажанням, ст.38 КЗпП України» у відповідному розділі трудової книжки ОСОБА_1; визнати ОСОБА_1 такою, що звільнена за власним бажанням з 11 квітня 2015 року відповідно до ст.38 КЗпП України з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. 11 травня 2010 року вона була прийнята на посаду економіста відділу касового планування Директорату з управління фінансами ОСОБА_2 з обмеженою відповідальність «Фінавіа». З 10 липня 2012 року по 12 травня 2015 року вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку. У 2013 році їй зателефонували та запропонували звільнитися за власним бажанням, а після її відмови, в січні 2014 року їй було передано на тимчасове особисте зберігання її трудову книжку, в якій не було здійснено ніяких записів щодо її звільнення. Їй також було повідомлено директором підприємства, про те, що він сам звільнився у лютому 2013 року, при цьому де знаходиться печатка підприємства, він не знає. 11 квітня 2015 року позивач написала заяву про звільнення за власним бажанням, проте за місцем реєстрації відповідач відсутній, в зв'язку з чим трудовий договір не був розірваний. З 13 травня 2015 року позивач мала б вийти на роботу, проте її робоче місце і робоче приміщення відповідача фактично відсутні.

10.09.2015 відповідно до вимог ст.35 ЦПК України в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору було залучено засновників ТОВ «ФІНАВІА»: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ВІТЯЗЬ» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «МАКРОС».

В судове засідання сторони та представники третіх осіб не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з поданою заявою від 25.09.2015 позивач просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ТОВ «ФІНАВІА» в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце судового розгляду відповідач був повідомлений завчасно і належним чином, заперечень проти позову не надав, причини неявки суду не повідомив. Листи адресовані відповідачу за зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи були повернуті до суду у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за зазначеною адресою.

Представники залучених до участі у справі третіх осіб ТОВ «ВІТЯЗЬ» та ТОВ «МАКРОС» причини неявки суду не повідомили, заперечень по суті заявлених позовних вимог не подали.

Відповідно до вимог ст.ст.169, 224 Цивільного процесуального кодексу України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого розгляду справи позивач не заперечує.

Дослідивши подану заяву, письмові матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

З досліджених в судовому засіданні письмових документів встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 11 травня 2010 року перебуває з відповідачем ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ФІНАВІА», що підтверджується даними її трудової книжки серії АА №356118, відповідно до записів у якій вона з 11.05.2010 була прийнята на посаду економіста відділу касового планування Директорату з управління фінансами ТОВ «ФІНАВІА» на підставі наказу від 02.06.2010 №19-ос (а.с.4-5).

Відповідно до записки про надання відпустки, що має силу наказу, від 16.07.2012 №366-в позивачу надано відпустку з 10.07.2012 по 12.05.2015 включно по догляду за дитиною до трьох років, підстава: свідоцтво про народження серія І-БК №298146 від 19.05.2012 (а.с.6).

Факт перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем в період з 11 травня 2010 року, а також знаходження її у відпустці по догляду за дитиною з 10.07.2012 по 12.05.2015 підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1, наданими Управлінням Пенсійного фонду України в м.Борисполі та Бориспільському районі, щодо нарахованої позивачу заробітної плати в ТОВ «ФІНАВІА», а також щодо нарахованої допомоги Управлінням соціального захисту населення Бориспільської міської ради (а.с.7).

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач ОСОБА_1, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох років, 11 квітня 2015 року звернулась до відповідача ТОВ «ФІНАВІА» із письмовою заявою про її звільнення за власним бажанням, яка залишилась без розгляду та не була задоволена відповідачем, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача та повернутим їй рекомендованим листом, адресованим ТОВ «ФІНАВІА» за зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи (а.с.8-10,11).

Відповідно до вимог ч.1 ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

За змістом ч.3 вказаної статті працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Оскільки відповідач у встановленому чинним законодавством порядку не вирішив питання щодо припинення трудових відносин із позивачем та відсутній за зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи, суд прийшов до переконання, що позивач з метою відновлення її порушеного права на працю, гарантованого ст.43 Конституції України та ст.2 КЗпП України, має право за власним бажанням розірвати трудовий договір у визначений нею строк в порядку, передбаченому ч.3 ст.38 КЗпП України.

Крім того, з метою повного захисту порушеного позивачем права, суд вважає обґрунтованою вимогу щодо визнання її звільненою за власним бажанням із вказаної позивачем дати, що з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи сприятиме повному відновленню її порушеного права, оскільки направлено на припинення правовідношення з юридичною особою, яка фактично припинила свою діяльність.

Судові витрати по даній справі складає судовий збір в сумі 243 гривні 60 копійок. В зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору, судові витрати відповідно до вимог ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88,169,209, 212, 214, 215,224-226, Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ФІНАВІА» від 02 червня 2010 року №19-ОС.

Зобов'язати ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ФІНАВІА» здійснити запис «звільнена за власним бажанням, ст.38 КЗпП України» у відповідному розділі трудової книжки ОСОБА_1.

Визнати ОСОБА_1 такою, що звільнена за власним бажанням з 11 квітня 2015 року відповідно до ст.38 КЗпП України з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ФІНАВІА» (код ЄДРПОУ 36962749, зареєстроване місцезнаходження: 08307, Київська область, м.Бориспіль, аеропорт) на користь держави судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок (двісті сорок три гривні 60 копійок).

Рішення суду може бути переглянуто Бориспільським міськрайонним судом Київської області за заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, а також позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В.Муранова-Лесів