Рішення

від 12.11.2014 по справі 642/9230/14-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"12" листопада 2014 р. 642/9230/14-ц

2/642/2044/14

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2014 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бородіної О.В.

при участі секретаря Алімурадової Т.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Т.Р." про стягнення нарахованої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

в с т а н о в и в:

23.10.2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення заробітної плати в розмірі 6904,08 грн., яка їй була нарахована, але не виплачена при звільненні, крім того просить стягнути з відповідача середній заробіток за період затримки розрахунку. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що з 14 серпня 2007 року по 17.10.2014 року вона працювала у відповідача, що підтверджується записами у трудовій крижці. Відповідно до наказу № 115-к від 17.10.2014 року вона звільнена за власним бажанням, за ст. 38 КЗпП України. За період з 01 червня 2014 року по 30 вересня 2014 року утворилася заборгованість по заробітній платі у розмірі 6904,08 грн., яка їй при звільненні не виплачена. Оскільки підприємство своєчасно із нею не розрахувалося при звільненні, вважає, їй повинні виплатити середній заробіток за весь час затримки по день ухваленні рішення суду, яку вона розрахувала у розмірі 1726,02 грн.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подали заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача, позовні вимоги визнали в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, а в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку просили залишити без задоволення, посилаючись на те, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому становищі, оскільки накладені арешти на рахунки, що унеможливило своєчасно розрахуватися із позивачкою.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних документів.

Заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 14.07.2007 року буа прийнята на роботу у Відкрите Акціонерне товариство "Ф.Т.Р.", які згодом були перереєстровані на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ф.Т.Р.", тобто позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем.

17.10.2014 року відповідно до наказу № 115-к від 17.10.2014 року вона звільнена за власним бажанням, за ст. 38 КЗпП України.

За період з червня 2014 року по 30 вересня 2014 року позивачу не виплачена заробітна плата в сумі 6904,08 грн., що підтверджується довідкою відповідача і розмір заборгованості по заробітній платі сторонами не оспорюється.

Адміністрація розрахунок в добровільному порядку не провела, чим порушила вимоги ст. 115 КЗпП України.

Спору про розмір заборгованості по заробітній платі не виникає.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на її користь заборгованості по заробітній платі в розмірі 6904,08 грн.

Що стосується позовних вимог щодо несвоєчасного розрахунку з позивачкою при звільненні, то в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення частково, оскільки позивачкою невірно проведено розрахунок цієї суми, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 7 ч.4 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищене законом.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що йому належать,проводиться в день звільнення.

Як встановлено судом, при звільненні позивачці не виплачено всі належні їй суми, що не заперечувалось і відповідачем.

Як вже зазначалось, 17.10.2014 року наказом № 115-к від 17.10.2014 року ОСОБА_1 звільнена за власним бажанням, за ст. 38 КЗпП України.

Усі належні суми позивачці не виплачені.

Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме - у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство має сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, якщо роботодавець не доведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідач щодо затримки розрахунку при звільненні позивача, не надав жодних доказів, які б стверджували відсутність вини відповідача.

Відтак, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підставні та підлягають до задоволення за період з 17.10.2014 року по 12.11.2014 року в сумі 1256,23 грн., виходячи з наступного.

Середній заробіток суд обраховує відповідно до затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. № 100 Порядку обчислення середньої заробітної плати( зі змінами, внесеними постановою КМУ від 16.05.95 р. № 348), а саме: виходячи з виплат за два повністю відпрацьовані останні місяці роботи на даному підприємстві.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі, коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Враховучи, що перед звільненням позивач повністю відпрацював робочі місяці серпень та вересень та її заробітна плата в ці місяці складала відповідно: 816,04 грн. та 1696,42 грн. Середньомісячна заробітна плата складає 1256,23 грн.

Середньоденний заробіток складає - 41,87 грн.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (26 днів) становить 1088,62 грн., який підлягає стягненню в користь позивачки.

Керуючись ст. ст. 213, 214, 215 ЦПК України, ст.115-117 КЗпП України, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Т.Р." про стягнення нарахованої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Т.Р." (ЗКПО 03961711) на користь ОСОБА_1 заборгованості по виплаті заробітної плати в сумі 6904,08 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Т.Р." (ЗКПО 03961711) на користь ОСОБА_1 1088,62 грн. середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні .

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Т.Р." (ЗКПО 03961711) на користь держави судові витрати в сумі 243,60 грн.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за один календарний місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінській районний суд міста Харкова, або якщо рішення було ухвалене за відсутності осіб, що приймають участь у справі, протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя О.В. Бородіна