Рішення від 28.10.2015 по справі 904/427/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.15р. Справа № 904/427/14 За позовом Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Олімпік-2", смт.Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада", смт.Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроцентрбуд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 45 811,06 грн.

Головуючий колегії ОСОБА_1

Судді: Колісник І.І.

ОСОБА_2

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, представник за довіреністю №б/н від 01.07.15р.

від відповідача: ОСОБА_4, представник за довіреністю № б/н від 01.09.15р.

ОСОБА_5, представник за довіреністю № б/н від 03.01.15р.

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

У січні 2014 року Асоціація об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Олімпік-2" (далі - Асоціація ОСББ "Олімпік-2", позивач) звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" (надалі - ТОВ "МБК "Україна-Канада") заборгованості в розмірі 48 914,60 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачу на праві власності належали квартири за адресою: буд. 9-А та 9-Б в смт. Ювілейне по вул. 8 Марта. Ці будинки знаходяться балансі та управлінні у позивача. Оскільки відповідач, як власник квартир, користувався наданими послугами з утримання будинків та охорони, але не сплачував їх, хоча у гарантійних листах зобов'язувався сплатити заборгованість, позивач просив стягнути суму заборгованості в примусовому порядку.

До прийняття рішення у справі позивач зменшив позовні вимоги і просив стягнути заборгованість в сумі 45 811,06 грн. (з яких: 40 578,84 грн. - заборгованість за послуги з утримання і ремонту приміщень та іншого майна, 4 779,29 грн. - заборгованість за надання послуг охорони та 452,93 грн. - заборгованість за надання послуг з електроенергії котелень).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.14р. у справі № 904/427/14 (суддею Татарчуком В.О.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.15р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.14р. у справі № 904/427/14 скасовано, позовні вимоги задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.15р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.15р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.14р. у справі № 904/427/14 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Протоколом про автоматичний розподіл справ між суддями від 24.04.15р. справу № 904/427/14 призначено судді-доповідачу - ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.15р. суддею Петренко Н.Е. прийнято справу №904/427/14 до свого провадження, справу призначено до розгляду.

17.06.15р. до суду позивачем подану заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача 38 510,54 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.15р. призначено колегіальний розгляд справи, матеріали справи передано для визначення складу колегії.

Автоматичним розподілом визначено, що до складу колегії входять: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Рудь І.А., Ліпинський О.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.15р. прийнято справу №904/427/14 до розгляду колегією суддів в складі: головуючий суддя Петренко Н.Е., судді - Рудь І.А., Ліпинський О.В.; призначено розгляд справи на 12.08.15р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.15р. заяву судді Ліпинського О.В. про самовідвід від розгляду справи № 904/427/14 - задоволено. Передано матеріали справи для визначення нового складу колегії.

Автоматичним розподілом визначено, що до складу колегії входять: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Колісник І.І., Рудь І.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.15р. прийнято справу №904/427/14 до розгляду колегією суддів в складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Колісник І.І., Рудь І.А.; призначено розгляд справи на 23.09.15р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.15р. продовжено строк розгляду спору по суті до 29.10.15р. включно та відкладено розгляд справи на 21.10.15р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.15р. відкладено розгляд справи на 28.10.15р.

28.10.15р. повноважний представник позивача у судовому засіданні заяву про зменшення розміру позовних вимог від 17.06.15р. підтримав та наполягав на її задоволенні у повному обсязі.

Повноважний представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження надання послуг. Крім того, повноважний представник відповідача заявив про застосування строків позовної давності.

В свою чергу, повноважний представник третьої особи у судове засідання не з'явився, витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходяться конверт з ухвалами господарського суду Дніпропетровської області, які направлялися на адресу третьої особи та були повернутий поштою з відміткою "за закінченням строку зберігання".

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що третя особа про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника третьої особи за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 28.10.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Багатоповерховий житловий комплекс "Олімпік-2" складається з будинків №№ 9-А, 9-Б, 9-В, що розташовані за адресою: вул. 8 Марта, смт. Ювілейне, закінчений будівництвом 22.12.2009 року та 23.12.2009 року введений в експлуатацію, що вбачається з акту про готовність об'єкта до експлуатації № 1/761 від 22.12.2009 року та свідоцтва № НОМЕР_1 від 23.12.2009 року.

20.03.2010 року установчими зборами Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків №№ 9-А, 9-Б, 9-В по вул. 8 Марта Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, с.Ювілейного житлового комплексу "Олімпік-2" було прийнято рішення про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "Олімпік-2а", "Олімпік-2б", "Олімпік-2в". Одночасно установчими зборами ОСББ "Олімпік-2а", "Олімпік-2б", "Олімпік-2в" для досягнення рівню комфорту у житловому комплексі було прийнято рішення про створення асоціації, до складу можуть входити об'єднання та власники садиб, що використовують спільно внутрішньо квартальні інженерні мережі (споруди).

30.05.2010 року загальними зборами членів Асоціації ОСББ "Олімпік-2" за адресою Дніпропетровська область, Дніпропетровській район, смт. Ювілейне вул. 8 Марта, буд. 9-б житлового комплексу "Олімпік-2" було прийнято рішення про створення Асоціації співвласників багатоквартирних будинків ОСББ "Олімпік-2а", ОСББ "Олімпік-2б", ОСББ "Олімпік-2в", та затверджено статут.

Повноваження Асоціації та майнові права було вирішено визначити статутом. З урахуванням прийнятих рішень одночасно були затверджені Статути ОСББ "Олімпік -2а", ОСББ "Олімпік-2б", ОСББ "Олімпік-2в", та Асоціації цих об'єднань.

Згідно статуту Асоціації ОСББ "Олімпік-2" майно асоціації складається з неподільного майна - частин допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання, що забезпечують належне функціонування житлового будинку, загального майна - частина допоміжних приміщень житлового комплексу (кладові, парковочні місця, підвали, майстерні, колясочні, мансарди).

10.09.2010 року будинки № 9-А, 9-Б, 9-В по вул. 8 Марта, смт. Ювілейне, були передані на баланс Асоціації ОСББ "Олімпік-2", що підтверджується актом приймання-передачі від 10.09.2010 року.

Власником квартир №№ 1, 23, 31, 32, 37, 38, 40, 41, 44 в будинку № 9-А по вул. 8 Марта, смт.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області було ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада".

Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості в сумі 38 510,54 грн. (з яких: 33172,79 грн. - заборгованість за послуги з утримання і ремонту приміщень та іншого майна, 4 903,97 грн. - заборгованість за надання послуг охорони та 433,78 грн. - заборгованість за надання послуг з електроенергії котелень), що виникла, за твердженням позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати частки в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт загального майна та в інших спільних витратах у багатоквартирному будинку.

Відповідач вважає, що позивач не є управителем неподільного та загального майна багатоквартирних будинків №№ 9-А, 9-Б, 9-В, оскільки установчими зборами Асоціації від 30.05.2010 року вирішувались питання виключно щодо створення даної юридичної особи, які до управління неподільним та загальним майном ніякого відношення не мали. Співвласники даних будинків не приймали будь-яких рішень стосовно передачі в управління позивачу вказаного майна. Отже, протокол № 1 від 30.05.2010 року, не є підтвердженням того, що Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Олімпік-2" було передано функції з управління неподільним та загальним майном житлового комплексу.

Крім того, відповідно до ст. 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" дане майно має бути взяте на баланс кожного з Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Олімпік-2а", "Олімпік-2б", "Олімпік-2в", які тільки в цьому разі мають право на загальних зборах кожного з Об'єднань прийняти рішення про форму управління таким майном за наявності кваліфікованої більшості голосів, зокрема, у формі делегування визначених статутами цих Об'єднань повноважень з управління неподільним та загальним майном житлового комплексу асоціації. Однак, як зазначає відповідач, неподільне та загальне майно цих житлових будинків ніколи не передавалось на баланс кожного з Об'єднань.

Акт приймання житлового комплексу з балансу на баланс, який надав позивач до суду на підтвердження факту того, що він є балансоутримувачем вказаних будинків, не містить місця та дати його складання, дати підписання його уповноваженими особами, у зв'язку з чим не може бути належним доказом у справі.

Крім того, співвласники неподільного та загального майна, яке знаходиться в житлових будинках №№ 9-А, 9-Б, 9-В, не укладали договорів з управління нерухомим майном.

На підставі викладеного, відповідач вважає, що позивач неправомірно, без законних підстав просить суд задовольнити позовні вимоги щодо компенсації витрат на утримання, ремонт житлових будинків №№ 9-А, 9-Б та 9-В та послуг з їх охорони.

Посилаючись на ст.ст. 10, 12, 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" відповідач зазначає про те, що позивачем не надано розрахунків тарифу на послуги окремо по кожному будинку, як це вимагається відповідно до законодавства України.

Крім того з відповідачем не укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що є обов'язковою вимогою ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". А цим порушено право відповідача на одержання інформації про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу та його зміну.

Отже, як вважає відповідач, позивачем неправомірно, самовільно та з порушенням процедури, передбаченої законодавством України, встановлено експлуатаційний тариф, за яким нараховано та стягується начебто існуюча заборгованість з відповідача.

Відповідач звертає увагу суду, що матеріали справи не містить будь-яких доказів стосовно одержання відповідачем послуг за надання яких на думку позивача виникла заборгованість. Також матеріали справи не містять визначеного переліку послуг (робіт) за надання яких на думку позивача виникла заборгованість, що ставить під сумнів факт надання послуг.

Посилаючись на ч.ч. 1, 7 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" відповідач зазначає про те, що про неможливість належного надання послуг, за які начебто виникла заборгованість свідчить і той факт, що під час здійснення функцій керуючого Асоціації ОСББ "Олімпік-2" ОСОБА_6 (яка виконувала обов'язки з червня 2010 року), робота правління Асоціації ОСББ "Олімпік-2" була визнана незадовільною та такою, що спрямована на дестабілізацію життєдіяльності житлових будинків асоціації, підрив та здійснення зловмисних шахрайських дій з боку посадових осіб асоціації та членам асоціації та асоціації в цілому було нанесено значну матеріальну шкоду, що підтверджується матеріалами справи, а саме Протоколами загальних зборів Асоціації ОСББ "Олімпік-2" від 12.12.2010 року та від 30.01.2011 року.

Крім того, посилаючись на ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 21 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. ст. 261, 267 Цивільного кодексу України відповідач зазначає про те, що позивач подав позовну заяву про стягнення заборгованості лише 22.01.2014 року. Таким чином, з урахуванням уточненої позовної заяви, де заборгованість нараховується з листопада 2010 року, то від початку перебігу строку позовної давності до подання позову позивачем, минуло 3 роки 2 місяці. У зв'язку з вищевикладеним, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення заборгованості, отже позивачу має бути відмовлено у задоволенні частини позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, подані документи та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до умов ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначено в ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів визнала не доведеним факт передачі на баланс позивача спірного житлового комплексу, а відповідно й наявності у нього права вимагати у відповідача відшкодування відповідних витрат на утримання такого майна з огляду на таке.

Відповідно до преамбули Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" цей закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" асоціація власників жилих будинків - юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об'єднань.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Управитель - юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію.

За приписами ст. 11 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання після набуття статусу юридичної особи може, зокрема, прийняти на власний баланс весь житловий комплекс.

Статтею 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування .

Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.

У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління неподільним та загальним майном житлового комплексу здійснює управитель шляхом: належної експлуатації житлового комплексу та забезпечення відповідних умов користування власним, неподільним та загальним майном власників; накопичення необхідних коштів на проведення поточних та капітальних ремонтів відповідно до законодавства; отримання відшкодування від винної особи за збитки, заподіяні майну, яке перебуває у нього на балансі, або своєчасного звернення до суду щодо відшкодування збитків у примусовому порядку.

У разі якщо балансоутримувачем є об'єднання, рішення про форму управління приймається на загальних зборах кваліфікованою більшістю голосів.

У цьому випадку управління неподільним та загальним майном житлового комплексу об'єднання може здійснювати у формі: управління неподільним та загальним майном через статутні органи об'єднання; передачі всіх або частини функцій по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу юридичній особі за договором; делегування визначених статутом повноважень по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу асоціації.

Форма управління неподільним та загальним майном житлового комплексу може бути змінена в будь-який час у встановленому цим Законом порядку.

Матеріалами справи не підтверджено, що співвласники неподільного та загального майна житлових будинків №№ 9-А, 9-Б та 9-В, що знаходяться за адресою: смт. Ювілейне, вул. 8 Марта, приймали будь-які рішення стосовно передачі в управління позивачу вказаного нерухомого майна, яке у відповідності до приписів ст. 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" має бути взяте на баланс кожного з об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, які тільки в цьому випадку мають право на загальних зборах кожного з об'єднань прийняти рішення про форму управління таким нерухомим майном та за наявності кваліфікованої більшості голосів прийняти рішення про делегування повноважень, визначених Статутами цих об'єднань, по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу асоціації.

Докази передачі неподільного та загального майна багатоквартирних житлових будинків на баланс кожного з вищеперелічених об'єднань (ОСББ "Олімпік-2а", ОСББ "Олімпік-2б", ОСББ "Олімпік-2в") у матеріалах справи відсутні, що виключає можливість делегування цими об'єднаннями повноважень щодо майна, яке не було обліковано на їхньому балансі та у зв'язку з цим не входить до складу активів вказаних об'єднань.

Відносини з управління нерухомим майном, яке перебуває у спільній сумісній та частковій власності членів кожного з вищевказаних об'єднань співвласників, унормовані ст. ст. 382, 355, 358 Цивільного кодексу України.

У відповідності з ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об'єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо); неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Статтею 358 Цивільного кодексу України встановлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу на праві приватної власності належить наступне нерухоме майно:

- Квартира АДРЕСА_1, що належала відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого виконкомом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району від 23.05.2011 року на підставі рішення №179 від 18.05.2011 року.

04.11.2011 року відповідач уклав договір купівлі - продажу квартири з ОСОБА_7

- Квартира № 23 в б. 9-А по вул. 8 Марта, що належала відповідачу з 01.04.2008 року на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району, Дніпропетровської області від 01.04.2014 року серії ЯЯЯ №154703.

19.08.2011 року відповідач уклав договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_8

- Квартира АДРЕСА_2,що належала відповідачу з 23.03.2008 року на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 154616 від 24.03.2008 року виданого виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району. Дніпропетровської області.

19.08.2011 року відповідач уклав договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_9

- Квартира АДРЕСА_3, що належала відповідачу з 24.03.2008 року на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради серії ЯЯЯ №154617 від 24.03.2008 року.

23.12.2011 року відповідач уклав договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_10

- Квартира АДРЕСА_4, що належала відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради серії ЯЯЯ №154617 від 11.03.2008 року.

19.08.2011 року відповідач уклав договір купівлі - продажу квартири з ОСОБА_11 .

- Квартира АДРЕСА_5, що належала відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради серії ЯЯЯ №154538 від 11.03.2008 року.

19.08.2011 року відповідач уклав договір купівлі - продажу квартири з ОСОБА_12

- Квартира АДРЕСА_6, що належала відповідачу з 11.03.2008 року на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №154539 від 11.03.2008 року виданого виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради.

19.08.2011 року відповідач уклав договір купівлі - продажу квартири з ОСОБА_13

- Квартира АДРЕСА_7, що належала відповідачу з 11.03.2008 року на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №154540 від 1 1.03.2008 року, виданого виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради.

19.08.2011 року відповідач уклав договір купівлі - продажу квартири з ОСОБА_14

- Квартира АДРЕСА_8, що належала відповідачу з 24.03.2008 року на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №154618 від 24.03.2008 року, виданого виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради.

19.08.2011 року відповідач уклав договір купівлі - продажу квартири з ОСОБА_15

Таким чином, відповідач в силу ст. ст. 355, 358 Цивільного кодексу України був співвласником неподільного та загального нерухомого майна, яке знаходиться в житловому будинку № 9-А за адресою: смт. Ювілейне, вул. 8 Марта, що надавало йому право на розпорядження вказаним майном, яке, як вказувалося вище, могло бути передане в управління асоціації тільки за наявності спільної згоди усіх співвласників кожного з житлових будинків, які такої згоди не давали за відсутності правових підстав для передачі майна саме в управління асоціації, яка в межах повноважень, чітко визначених ст. 8 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", не може вирішувати питання, які стосуються використання неподільного та загального майна, що перебуває у спільній власності членів кожного з об'єднань. Тому посилання позивача на рішення установчих зборів асоціації "Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Олімпік - 2", яке викладене в протоколі установчих зборів від 30.05.2010 року № 1, не заслуговує на увагу колегією суддів, з огляду на те, що установчими зборами асоціації вирішувалося виключно питання створення вказаної юридичної особи, яке до управління неподільним та загальним майном, що перебуває у спільній сумісній та частковій власності співвласників вказаних житлових будинків, не має відношення.

Позивач у розумінні ст. ст. 1029 - 1031 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", за якою управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору, не є управителем чи балансоутримувачем вказаних житлових будинків.

Щодо твердження позивача про те, що житлові будинки №№ 9-А, 9-Б та 9-В, які розташовані за адресою: смт. Ювілейне, вул. 8 Марта, знаходяться на його балансі, і це є підставою для стягнення витрат на послуги з утримання будинків і споруд, які перебувають у спільній сумісній та частковій власності співвласників вказаних житлових будинків, судова колегія зазначає таке.

Пунктом 2 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 року № 1521, встановлено, що загальні збори об'єднання вирішують питання про: прийняття житлового комплексу на баланс об'єднання; залишення житлового комплексу або його частини на балансі попереднього балансоутримувача (за умови укладення з ним відповідного договору); передачу житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, та укладення з цією юридичною особою відповідного договору.

Пунктом 7 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 року № 1521, визначено, що датою передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс є дата підписання акта приймання-передачі.

Із акту приймання житлового комплексу з балансу на баланс, копію якого долучено до матеріалів справи, вбачається, що комісія в певному складі 10.09.2010 року провела обстеження активів житлового комплексу за адресою: смт. Ювілейне, вул. 8 Марта, 9-А, 9-Б та 9-В, що передаються з балансу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроцентрбуд" на баланс асоціації "Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Олімпік - 2".

Як вбачається із згаданого акту приймання житлового комплексу з балансу на баланс, вказаний акт не містить дати його складання, а також дати підписання цього акту уповноваженими особами.

Отже, зазначений акт не є належним доказом передачі житлового комплексу з балансу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроцентрбуд" на баланс асоціації "Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Олімпік - 2".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.15р. та постанові Вищого господарського суду України від 23.09.15р. по справі № 904/8242/14, тому колегія суддів приймає цей факт, як такий, що відповідно до закону вважається встановленим.

За приписами ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Позивачем не доведено укладення з співвласниками неподільного та загального майна, що знаходиться в житлових будинках №№ 9-А, 9-Б та 9-В за адресою: смт. Ювілейне, вул. 8 Марта, договорів з управління нерухомим майном в порядку, визначеному ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та ст. 23 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", та прийняття рішення про передачу частини функцій по управлінню неподільним та загальним майном асоціації, яка у цьому випадку не може бути управителем такого майна з огляду на положення ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", за якою управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.

Таким чином позивач у розумінні п. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не є балансоутримувачем вказаних житлових будинків, які йому на баланс не передавались.

Викладене спростовує твердження позивача щодо наявності у нього будь - яких прав щодо управління неподільним та загальним майном житлових будинків №№ 9-А, 9-Б та 9-В, які знаходяться за адресою: смт. Ювілейне, вул. 8 Марта.

За таких обставин у позивача відсутні підстави для стягнення вартості послуг з утримання вищеперелічених будинків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.15р. та постанові Вищого господарського суду України від 23.09.15р. по справі № 904/8242/14, тому колегія суддів приймає цей факт, як такий, що відповідно до закону вважається встановленим.

Крім того необхідно зазначити, що відповідно ч.ч. 1, 7 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.

Про неможливість належного надання послуг свідчить і той факт, що під час здійснення функцій керуючого Асоціації ОСББ "Олімпік-2" ОСОБА_6 (яка виконувала обов'язки з червня 2010 року), робота правління Асоціації ОСББ "Олімпік-2" була визнана незадовільною та такою, що спрямована на дестабілізацію життєдіяльності житлових будинків асоціації, підрив та здійснення зловмисних шахрайських дій з боку посадових осіб асоціації та членам асоціації та асоціації в цілому було нанесено значну матеріальну шкоду, що підтверджується матеріалами справи, а саме Протоколами загальних зборів Асоціації ОСББ "Олімпік-2" від 12.12.2010 року та від 30.01.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, а згідно з ч. 5 ст. 21 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" порядок сплати обов'язкових платежів встановлюються відповідно до статуту об'єднання. Отже, плата за житлово-комунальні послуги здійснюється щомісячно , якщо рішенням загальних зборів не встановлений інший строк виконання зобов'язання щодо сплати обов'язкових платежів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 08.04.15р. по справі № 904/427/14.

Колегія суддів з урахуванням висновків викладених у постанові Вищого господарського суду України від 08.04.15р. по справі № 904/427/14вважає за необхідне зауважити, що позивач звернувся до суду з позовом 23.01.14р. та просить суд стягнути заборгованість починаючи з листопада 2010 року, що є за межами строку позовної давності.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 355, 358, 382 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 8, 11, 12, 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст.ст. 1, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Витрати по справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 02.11.15р.

Головуючий колегії Суддя Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_16 ОСОБА_2