Рішення

від 02.11.2015 по справі 904/7305/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.10.15 Справа № 904/7305/15

За позовом публічного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про врегулювання розбіжностей при укладенні договору

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №53-02/9 від 31.10.2014

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №7/29-1124 30.12.2014

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" (надалі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Криворізької міської ради (надалі-Відповідач) про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1211000000:06:065:0133).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2015 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

Ухвалами господарського суду від 10.09.2015, 01.10.2015, 19.10.2015 розгляд справи був відкладений на 01.10.2015, 19.10.2015, 30.10.2015 відповідно.

За клопотанням Відповідача від 19.10.2015, ухвалою господарського суду від 19.10.2015, відповідно до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 02.11.2015.

Позивач в судове засідання з'явився, 30.09.2015 подав до господарського суду пояснення по справі, з урахуванням яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання з'явився, 01.10.2015 подав до господарського суду заперечення щодо заявленого позову, з урахуванням яких проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, 29.09.2015 подала до господарського суду відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечувала, а також просила суд розглянути справу без участі її представника.

Суд задовольнив клопотання Третьої особи про розгляд справи без її участі.

В судовому засіданні 30.10.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, та представника Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2015 Криворізькою міською радою прийнято рішення №3678 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянка внатурі (на місцевості) у Саксаганському районі, реєстрацію права комунальної власності на неї та надання її в оренду для розміщення й обслуговування електроцеху РМЗ", яким вирішено надати публічному акціонерному товариству "Криворізький залізорудний комбінат" із земель комунальної власності в оренду терміном на 5 років без зміни цільового призначення земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, площею 0,8620 га в Саксаганському районі (кадастровий номер 1211000000:06:065:0133) для розміщення та обслуговування електроцеху РМЗ за рахунок земель, які на підставі рішення міської ради від 29.09.2004 №2279 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель ліквідованої шахти "Саксагань" у Саксаганському та Центрально-міському районах" надавалися в постійне користування відкритому акціонерному товарству "Криворізький залізорудний комбінат", згідно з доданою схемою (пункт 3 Рішення №3678).

25.06.2015 Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" одержано у Криворізькій міській раді Дніпропетровської області проект договору оренди земельної ділянки, відповідно до пунктів 1,2 якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 27.05.2015 №3687 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та обслуговування електроцеху РМЗ, яка знаходиться у Саксаганському районі м. Кривого Рогу; в оренду передається земельна ділянка площею 0,8620 га.

Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:06:065:0133 (пункт 4 проекту договору).

Пунктом 7 проекту договору передбачено наступне:

"Річна орендна плата з 1 січня 2015 року вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013 №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" зі змінами та відповідно до розрахунку наданого до договору оренди земельної ділянки.

Річна орендна плата з 1 січня 2016 року вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря відповідно до Податкового кодексу України у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації (або довідки) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаний управлінням Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області та відповідного рішення міської ради "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста ОСОБА_3".

Плата вноситься "Орендарем" на рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області №332 178 127 00024 у банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38032510."

08.07.2015 Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" звернулося до Криворізької міської ради з листом (вих. №5314/1837 від 08.07.2015 року) з доданим до нього проектом договору з протоколом розбіжностей, у якому зазначило, що має заперечення щодо розміру орендної плати, встановленого проектом договору та запропонувало виключити перший абзац розділу 7 договору.

У Протоколі розбіжностей, спрямованому Позивачем Відповідачу 08.07.2015 року, було запропоновано викласти пункт 7 проекту договору в наступній редакції:

"Річна орендна плата з 1 січня 2016 року вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря відповідно до Податкового кодексу України у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації (або довідки) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаний управлінням Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області, та рішення міської ради від 24.06.2015 № 3727 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста ОСОБА_3".

Плата вноситься "Орендарем" на рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 332 178 127 00024 у банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38032510."

Криворізька міська рада листом за вих. № 7/18601 від 24.07.2015 направила на адресу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" договір оренди земельної ділянки та не підписаний протокол розбіжностей до договору оренди земельної ділянки, зазначивши, що з урахуванням набрання чинності з 01.01.2015 змін до Податкового кодексу України, застосування деяких норм законодавства потребує детального вивчення, у зв'язку із чим міська рада не має можливості узгодити надані позивачем пропозиції.

Відсутність згоди Відповідача укласти договір оренди земельної ділянки площею 0,8620 га в редакції Позивача і є причиною виникнення спору.

Відповідно до частин 1-3 статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства; господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода; при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно зі статтею 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Водночас, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статей 13, 19 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтями 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішення. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За статтею 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі це - засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Порядок укладення договору оренди земельної ділянки визначено статтею 16 зазначеного Закону, а частиною 2 статті 14 Закону передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України типової форми договору оренди землі.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюються з урахуванням індексу інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до частини 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України та частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель", для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Отже, законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.

Згідно з пунктом 14.1.72 статті 14 Податкового кодексу України, земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Водночас, відповідно до пункту 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Отже, земельний податок і орендна плата за своєю правовою природою є різними видами платежів, які мають різний порядок обчислення та нарахування, при цьому основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 08.04.2015 року у справі №916/2439/14, що є обов'язковим для застосування господарським судом відповідно до статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України регламентовано, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до підпунктів 288.1, 288.2 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно з підпунктами 288.5.1, 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції Законів України №1166 від 27.03.2014 та №71-VІІІ від 28.12.2014) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, для визначення розміру орендної плати за землю, використовується виключно нормативна грошова оцінка земельних ділянок (підпункт 289.1. статті 289 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що запропонований порядок формування розміру орендної плати, беручи за основу земельний податок, що встановлюється Податковим кодексом України, з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013 № 2088 "Про ставки податку на земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" (зі змінами) не відповідає чинному законодавству.

При цьому, господарський суд враховує, що відсутність на 2015 рік нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (з матеріалів справи вбачається визнання не чинним постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 рішення Криворізької міської ради №3884 від 14.05.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3") не є підставою для застосування іншого механізму формування розміру орендної плати, ніж визначений вищенаведеними нормами чинного законодавства та передбачає сплату орендної плати в розмірі, що не відповідає чинним приписам Податкового кодексу України.

Разом з цим, слід зазначити, що не відповідають вимогам чинного законодавства і умови проекту договору щодо розміру орендної плати (пункт 7), які запропоновані Відповідачем.

Так, з набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VІІІ (з 01.01.2015) ст.ст. 275, 276 Податкового кодексу України було виключено, а отже, на час виникнення між сторонами спору щодо умов договору та на час прийняття рішення у справі Податковий кодекс України не містить норм, які б встановлювали ставки податку на землю, нормативну грошову оцінку якої не проведено, а також встановлювали розмір орендної плати за землю у трикратному розмірі земельного податку.

Так, як вже зазначалось вище, порядок визначення розміру орендної плати за землю державної та комунальної власності встановлюється виключно Податковим кодексом України, а умови пункту 7 проекту договору, які запропоновані, як Позивачем, так і Відповідачем не відповідають його вимогам.

Отже, у даному випадку, запропоновані Позивачем у протоколі розбіжностей спірні умови договору не можуть вважатися автоматично прийнятими, а договір не може вважатися укладеним у зв'язку із не погодженням сторонами його істотної умови, що також вбачається і з поведінки сторін, а саме не підписанням Відповідачем протоколу розбіжностей до договору та зверненням Позивачем з даним позовом до суду.

З огляду на предмет позову та обставини справи, а також за умов не відповідності пункту 7 проекту договору в редакції як Позивача (користування земельною ділянкою є платним, тому є неприйнятним виключення із договору положень, які регулюють розмір орендної плати за 2015 рік), так і Відповідача, вимогам чинного законодавства України, господарський суд позбавлений права на прийняття іншого рішення у справі, ніж відмова у позові, оскільки не наділений компетенцією визначення умов господарського договору на власний розсуд.

При цьому, господарський суд зазначає, що у даному випадку, сторони не позбавлені права впорядкувати свої договірні відносини в позасудовому порядку, виходячи з чинних норм Податкового кодексу України та нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за попереднім рішенням Криворізької міської ради про затвердження та застосування грошової оцінки земель міста ОСОБА_3 №2494 від 22.12.2004, оскільки рішення Криворізької міської ради №3884 від 14.05.2010, яким визнано таким, що втратило чинність вищевказане рішення, визнано не чинним постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог - відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 02.11.2015.

Суддя ОСОБА_4