Рішення

від 22.10.2015 по справі 905/1013/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.2015 Справа № 905/1013/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В., суддів Сковородіної О.М., Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання Степаненко Д.І.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» , м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКА НАФТОВА КОМПАНІЯ», м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 951209,09 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 8208-К-О від 20.10.2014р

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, публічне акціонерне товариство Комерційний банк В«ПриватбанкВ» , м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКА НАФТОВА КОМПАНІЯ», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 951209,09 грн., з яких 530357,79 грн. - заборгованість за кредитом, 187790,86 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 202060,44 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором; 1000,00 грн. - штраф, фіксована частина; 30 000, грн. - штраф, відсоток від суми ліміту.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором DOVKLOF04067 від 20.08.2013 р. з повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування ними, у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції.

В судових засіданнях представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, та просив їх задовольнити у повному обсязі.

24.07.2015 року начальник відділу документального забезпечення та контролю ОСОБА_2, провідний спеціаліст ОСОБА_3 та помічник судді Губань М.С. склали акт про неможливість направлення кореспонденції за адресою відповідача: 83058, Донецька область, м. Донецьк, вул. Краснооктябрська, буд. 152. Складання акту обґрунтовано листом Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» № 7-14-197 від 06.05.2015р. про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.

Відтак, 28.07.2015р., 12.08.2015р., 25.09.2015р., 05.10.2015р. та 21.10.2015р. на офіційному веб-порталі В«Судова влада УкраїниВ» (dn.arbitr.gov.ua), у розділі В«Новини та події судуВ» були розміщені оголошення про дату та час судових засідань по справі № 905/1013/15, призначених на 05.08.2015р., 20.08.2015р., 21.09.2015р., 30.09.2015р., 05.10.2015р. та 22.10.2015р.

В порядку Закону України В«Про доступ до судових рішеньВ» , ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень ( http://www.reyestr.court.gov.ua ).

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи № 905/1013/15 та призначених до розгляду судових засідань (про день, місце та час кожного судового засідання).

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ

20.08.2013 р. між публічним акціонерним товариством Комерційний банк В«ПриватбанкВ» (далі - банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКА НАФТОВА КОМПАНІЯ» (далі - позичальник) укладено договір DOVKLOF04067 від 20.08.2013 р. про надання овердрафтового кредиту, відповідно до п. 1.1 якого банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтові обслуговування позичальника, яке полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку позичальника №26007051801110, відкритому у банку, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 цього договору, шляхом дебетування поточного рахунку, внаслідок чого утворюється дебетове сальдо.

Істотними умовами укладеного між сторонами договору є наступні:

- ліміт кредитування - 631 000,00 грн.;

- строк проведення платежів - 19.08.2014 р.;

- період безперервного користування кредитом - не більше 30 днів;

- для розрахунку процентів за користування кредитом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом: протягом 1-3 днів - 17%, протягом 4-7 днів - 18%, протягом 8-15 днів - 20%, протягом 16-30 днів - 21%.

У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.18 договору, банк збільшує процентну ставку на 5% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання (п. А.7.1 договору).

У випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов'язання позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 42% від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку, передбаченого п. А.3 цього договору позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,117% від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється зі дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням банка (п. А.8 договору).

Проценти, що не сплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору, згідно з пунктом 2.3.4 цього договору) (п.4.3 Договору).

За порушення клієнтом будь-якого зі зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п. п. 2.2.2, 4.1-4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3 - 2.3.4 цього договору, винагороди передбаченої п.п. 2.2.7, 4.4 - 4.6 цього договору позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А у випадку реалізації банком права передбаченого п. А.3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному п. А.8 договору, від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється у гривні.

У випадку порушення Позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.9., 2.2.10, 2.2.13, 4.11.8.1. цього Договору, позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 2 (два) % від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сплата штрафу здійснюється у гривні (п. 5.1. Договору).

У випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 (одна тисяча) гривень 00 копійок + 5 (п'ять) % від суми встановленого у п. А.2 цього Договору Ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів та платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно п. 6.1. Договору цей договір у частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.

Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов'язані з овердрафтовим кредитуванням рахунку відповідача та підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України. Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов'язані з овердрафтовим кредитуванням рахунку відповідача та підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до п. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначає позивач, станом на 19.06.2015р. у відповідача наявна заборгованість за договором №DOVKLOF04067 про надання овердрафтового кредиту від 20.08.2013р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 530357,79 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 187790,86 грн. На вимогу суду позивачем до матеріалів справи № 905/1013/15 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), якими підтверджується заборгованість за кредитом в сумі 530357,79 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 187790,86 грн.

Отже, беручи до уваги, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 530357,79 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 187790,86 грн. є правомірними та доведені належним чином, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Позивачем на підставі п.п.5.1, 5.4, 5.8 Договору нараховано пеню за прострочення виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань за договором в розмірі 202060,44 грн., фіксовану суму штрафу у розмірі 1000,00 грн. та штраф у відсотках від суми ліміту в розмірі 30000,00 грн.

Суд вважає необхідним зазначити наступне:

Згідно зі ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» від 02.09.2014р. № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Зазначеним законом, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014р. № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (далі - Перелік).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Донецьк, де проводив свою господарську діяльність відповідач.

05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операціяВ» .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Тар АльянсВ» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р. В«Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів УкраїниВ» від 30.10.2014р. № 1053-рВ» .

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін і набрала законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, на даний час дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. № 1053-р зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р., однак вона не скасована і не визнана незаконною (недійсною).

Відмовляючи в задоволені позову в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту, суд виходить з того, що згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» завданням суду при здійсненні правосуддя на засадах верховенства права є забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Гарантоване Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції право бути звільненим від відповідальності за невиконання зобов'язань щодо повернення кредиту не може бути ілюзорним.

За змістом п.39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. по справі Серявін та інші проти України, будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, якою це право встановлено, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів. Враховуючи викладене та принцип верховенства права, закріплений ст.8 Конституції України, суд вважає, що незабезпечення державними органами передумов виконання Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» порушує той самий справедливий баланс та не може бути підставою для відмови в захисті прав відповідача судом.

Враховуючи викладене, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені, нарахованої в період проведення антитерористичної операції ( з 14.04.2014 року по теперішній час).

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду при прийнятті рішення надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приймаючи до уваги місцезнаходження відповідача, неможливість забезпечення державними органами України стабільного функціонування підприємств в місті Донецьку, суд за внутрішнім переконанням дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу до 100,00 грн.

Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягується пропорційно заявлених до стягнення вимог.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька нафтова компанія», м. Донецьк (83058, м. Донецьк, вулиця Краснооктябрська, будинок 152, код ЄДРПОУ 35127358) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ» , м. Дніпропетровськ (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 530357,79 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 187790,86 гривень, штраф у розмірі 100 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька нафтова компанія», м. Донецьк (83058, м. Донецьк, вулиця Краснооктябрська, будинок 152, код ЄДРПОУ 35127358) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ» , м. Дніпропетровськ (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 14982,97 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 27.10.2015 р.

Головуючий суддя Ю.В. Бокова

Суддя О.М. Сковородіна

Суддя Н.В. Величко