Рішення

від 28.10.2015 по справі 908/4732/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 10/121/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2015 Справа № 908/4732/15

за позовом: Приватного малого виробничо-комерційного підприємства В«АссольВ» (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Чекістів, 43)

до відповідача : Приватного підприємства В«Декор-МастерВ» (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. О. Невського, 89)

про відшкодування збитків

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, на підставі довіреності № 5 від 03.01.2015 р.;

від відповідача - не з'явився

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До господарського суду Запорізької області звернулось Приватне мале виробничо-комерційне підприємство В«АссольВ» із позовною заявою до Приватного підприємства В«Декор-МастерВ» про відшкодування збитків в сумі 34 2889, 82 грн., які складаються із збитків (страхове відшкодування) у сумі 285 720 грн. 86 коп та збитків позивача (упущена вигода) у сумі 57 168 грн. 96 коп.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 28.08.2015 р., справу 908/4732/15 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 31.08.2015 р. порушено провадження у справі № 908/4732/15. Справі присвоєно номер провадження 10/121/15, її розгляд призначено на 05.10.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні 05.10.2015 р. підтримав свої вимоги. Відповідач у судове засідання 05.10.2015 р. не з'явився, ніяких клопотань не надав, відзив не направив.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

У зв'язку із неявкою відповідача в судове засідання, ненадання відзиву на позовну заяву, судом було відкладено розгляд справи на 28.10.2015 р. о 09:30 год.

Представник відповідача у судове засідання 28.10.2015 р. вдруге не з'явився, ніяких заяв та клопотань на адресу суду не направив. Відзив на адресу суду не надіслав.

Представник позивача у судовому засіданні 28.10.2015 р. підтримав вимоги викладені в позові, ніяких заяв та клопотань на адресу суду не направив.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 28.10.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа була розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши докази надані позивачем, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 19 серпня 2013 року на території приватного підприємства В«Декор-МастерВ» (71600, Запорізька обл., м. Василівка, вул. Невського, 89), сталася надзвичайна подія - пожежа, внаслідок чого нанесено матеріальну шкоду майну позивача, а саме: пошкоджено адміністративну будівлю (Літера А-3) та Головний корпус (літера Б-1) підприємства.

Даний факт підтверджується довідкою Василівського районного сектору ГУ ДСНС України в Запорізькій області від 20.08.2013 року № 34/122 в якій вказується, що "пожежа сталася на території громадянина ОСОБА_2О" (директор Відповідача) в результаті якої було пошкоджено будівлі ПМВКП "Ассоль".

Статею 20 Господарського кодексу України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом відшкодування збитків.

Статею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 3 ст. 13 Конституції України та частиною 4 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що "Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству".

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступного.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт ( зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 175 ГК України - майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п. п. 2-3 ст. 55 Кодексу Цивільного захисту України "діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників».

Згідно договору страхування СТД № 7475060 від 26 червня 2013 року ЗАТ "Українська страхова компанія АСКА" позивачу було відшкодовано 367 211 гривень 80 коп. страхового відшкодування за настання страхового випадку. Згідно п.9.12 кредитного договору № 214 16.1-К/13 від 26 червня 2013 року сума страхового відшкодування була зарахована в рахунок належного виконання кредитних зобов'язань позивача.

Позивач самостійно після отримання страхових виплат провів незалежну оцінку щодо визначення розміру шкоди, нанесеної пожежею, що виникла 19.08.2013 року на комплексі будівель, розташованих за адресою: Запорізька область. Василівський район, м. Василівка, вул. Невського. 89. Згідно звіту складеного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Юпітер", розмір збитків станом на 27 серпня 2013 року склав 652 932 (шістьсот п'ятдесят дві тисячі дев'ятьсот тридцять дві) гривні 66 коп. з ПДВ.

На думку позивача його збитки у сумі 285 720 грн. 86 коп. з ПДВ (652 932 грн. 66 коп. - 367 211 грн. 80 коп.) залишилися невідшкодованими.

Крім цього в результаті пожежі позивач отримав збитки у вигляді недоотриманих доходів, які позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода).

Між позивачем та ТОВ ""Слов'янський Пух Україна" був укладений договір оренди від 01 січня 2012 року № 155. Розмір орендної плати за 1 календарний місяць складав 14 292 грн. 24 коп. з ПДВ. Позивачу щомісячно поступали орендні платежі від Орендаря.

Після пожежі даний договір оренди був розірваний з ініціативи Орендаря достроково, оскільки виробничі приміщення та основні засоби виробництва орендаря згоріли в результаті пожежі.

Розмір збитків (упущеної вигоди) в результаті втрати орендаря розраховуються наступним чином:

За 2013 рік:

14 292 грн. 24 коп. X 4 = 57 168 грн. 96 коп. з ПДВ.,

де:

14 292 грн. 24 коп. - розмір орендної плати за 1 календарний місяць: 4 - це календарні місяці: вересень - грудень 2013 року;

Статтею 8 Конституції України встановлено, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, норми якої мають пряму дію та найвищу юридичну силу, гарантується. Частина четверта статті 13 Конституції України встановлює обов'язок держави забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, в тому числі у судовому порядку. До таких суб'єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб'єкти господарських відносин. 16 березня 2015 року на адресу відповідача в порядку ст. 6 ГПК України було відправлено претензію про відшкодування шкоди. Але відповідач відповіді на претензію не надав, збитки не відшкодував.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання і порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, в порушення вищевказаних вимог чинного законодавства, станом на момент подання позову до суду відповідачем не виконано свого грошового зобов'язання щодо відшкодування збитків внаслідок пожежі.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ним Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані збитки суб'єкту, права і законні інтереси якого порушено.

Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач приватне підприємство В«Декор-МастерВ» в односторонньому порядку добровільно не сплатив борг у вигляді відшкодування збитків (упущеної вигоди).

Відповідач до суду двічі не з'явився, проти заявленої суми боргу у вигляді відшкодування збитків не заперечував, до суду обґрунтований відзив не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були частково підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, суд частково задовольняє позов Приватного малого виробничо-комерційного підприємства В«АссольВ» до Приватного підприємства В«Декор-МастерВ» про відшкодування збитків (упущеної вигоди) в розмірі 57 168 грн. 96 коп.

В частині стягнення збитків (страхового відшкодування) позивача у сумі 285 720 грн. 86 коп. в позові відмовити, так як згідно договору СТД № 7475060 від 26 червня 2013 року ЗАТ "Українська страхова компанія АСКА" позивачу вже було відшкодовано 367 211 гривень 80 коп. страхового відшкодування за настання страхового випадку та згідно п.9.12 кредитного договору № 214 16.1-К/13 від 26 червня 2013 року сума страхового відшкодування була зарахована в рахунок належного виконання кредитних зобов'язань позивача.

Таким чином, судом задовольняється лише сума заборгованості у вигляді збитків (упущеної вигоди), яка складає 57 168 грн. 96 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Справа була розглянута в порядку ст. 75 ГПК України при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного малого виробничо-комерційного підприємства В«АссольВ» до Приватного підприємства В«Декор-МастерВ» про відшкодування збитків (упущеної вигоди) задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Декор-Мастер" (71600, Запорізька область., Василівський район, місто Василівка, вулиця Олександра Невського, будинок 89, код ЄДРПОУ 31014715) на користь Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Ассоль" (71600, м. Василівка, Запорізької область., вул. Чекістів, 43, р/р 26007038668900 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 20470908, ІПН № 204709008037) суму боргу у вигляді збитків (упущена вигода) у сумі 57 168 (п'ятдесят сім тисяч сто шістдесят вісім) грн. 96 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1143 (одна тисяча сто сорок три) грн. 38 коп..

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 29.10.2015 р.