Рішення

від 20.10.2015 по справі 910/17822/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2015Справа №910/17822/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Млин-Ко» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Траст» Простягнення 1 169 351,44 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Шавловський С.М., директор,

Терентьєва Т.В., за довіреністю;

Від відповідача Лабатюк Я.М., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача про стягнення 1 169 351,44 грн., з яких: 1 063 945,80 грн. основний борг, 100 386,33 грн. пеня, 5 019,31 грн. 3% річних за договором №401 від 18.03.2015р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що Відповідачем не здійснено в повному обсязі оплати товару, поставленого останньому за Договором поставки №401 від 18.03.2015р., що зумовило виникнення у Відповідача заборгованості перед Позивачем та звернення останнього з даним позовом до суду.

Відповідач проти позову заперечив щодо факту поставки товару за наданими видатковими накладами. Заперечив щодо нарахування пені, оскільки умовами договору не передбачена відповідальність у вигляді пені.

В подальшому Відповідачем повідомлено суду, що останнім повністю сплачено суму основного боргу в розмірі 1 063 945,80 грн., яка є предметом спору на підтвердження чого Відповідачем надано відповідні платіжні доручення. У зв'язку з відсутністю предмета спору в цій частині Відповідач просив суд припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Позивач підтвердив факт погашення Відповідачем суми основного боргу в розмірі 1 063 945,80 грн.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Млин-Ко» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Траст» (Покупець) був укладено договір поставки №401 від 18.03.2015р. (надалі - Договір).

Так, положеннями пунктів 1.1, 2.1, 4.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується передати партіями у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити борошно пшеничне за кількістю і ціною згідно узгоджених сторонами заявок та видаткових накладних.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції Покупець здійснює з Постачальником у безготівковій формі в гривнях по факту поставки з відтермінуванням 5 банківських днів.

Відповідно до пункту 3.3 Договору продукція вважається переданою Покупцеві з моменту її фактичного вручення йому разом з необхідними супроводжуючими документами та підписання Покупцем відповідної накладної про прийняття цієї продукції. З цього моменту Покупець набуває право власності на продукцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач поставив Відповідачу борошно пшеничне вищого ґатунку та борошно пшеничне першого ґатунку на загальну вартість 3 158 335,80 грн., згідно наступних накладних:

- видаткової накладної від 19.03.2015 р. №12 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне першого ґатунку у кількості 24,000 тонн загальною вартістю 151 200,00 грн., а Покупець прийняв товар і мав оплатити його до 27.03.2015р.

- видаткової накладної від 20.03.2015 р. №13 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне вищого ґатунку у кількості 25,420 тонн загальною вартістю 165 230,50 грн., а Покупець прийняв товар і мав оплатити його до 30.03.2015р.

- видаткової накладної від 26.03.2015 р. №18 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне вищого ґатунку у кількості 28,540 тонн загальною вартістю 182 656,00 грн., а Покупець прийняв товар і мав оплатити його до 03.04.2015р.

- видаткової накладної від 26.03.2015р. №19 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне першого ґатунку у кількості 28,320 тонн загальною вартістю 169 920,00 грн., а Покупець прийняв товар і мав оплатити його до 03.04.2015р.

- видаткової накладної від 27.03.2015р. № 20 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне вищого ґатунку у кількості 30,060 тонн загальною вартістю 192 384,00 грн., а Покупець прийняв товар і мав оплатити його до 06.04.2015р.

- видаткової накладної від 27.03.2015р. №21 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне першого ґатунку у кількості 20,640 тонн загальною вартістю 123 840,00 грн., а Покупець прийняв товар і мав оплатити його до 06.04.2015р.

- видаткової накладної від 01.04.2015р. №25 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне першого ґатунку у кількості 29,200 тонн загальною вартістю 175 200,00 грн., а Покупець прийняв товар і мав оплатити його до 09.04.2015р.

- видаткової накладної від 02.04.2015р. №26 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне вищого ґатунку у кількості 31,820 тонн загальною вартістю 198 875,00 грн., a Покупець прийняв товар і мав оплатити його до 10.04.2015р.

- видаткової накладної від 03.04.2015р. №28 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне першого ґатунку у кількості 23,280 тонн загальною вартістю 139 680,00 грн., а Покупець прийняв товар і мав оплатити його до 13.04.2013р.

- видаткової накладної від 10.04.2015р. №30 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне вищого ґатунку у кількості 23,000 тонн та борошно пшеничне першого ґатунку у кількості 22,560 тонн загальною вартістю 179 110,00 грн., а Покупець прийняв товар і мав сплатити його до 20.04.2013р.

- видаткової накладної від 14.05.2015р. №42 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне вищого ґатунку у кількості 30,660 тонн загальною вартістю 165 564,00 грн., а Покупець прийняв товар і мав оплатити його до 22.05.2015р.

- видаткової накладної від 15.05.2015р. №43 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне вищого ґатунку у кількості 28,620 та борошно пшеничне першого ґатунку у кількості 26,280 тонн загальною вартістю 291 204,00 грн., а Покупець прийняв товар і мав оплатити його до 25.05.2015р.

- видаткової накладної від 18.05.2015р. №45 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне вищого ґатунку у кількості 29,900 тонн загальною вартістю 161 460,00 грн., а Покупець прийняв товар і мав оплатити його до 26.05.2015р.

- видаткової накладної від 19.05.2015р. №46 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне першого ґатунку у кількості 27,160 тонн загальною вартістю 141 232,00 грн., а Покупець прийняв товар і мав оплатити його до 27.05.2015р.

- видаткової накладної від 26.05.2015р. №53 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне вищого ґатунку у кількості 30,020 тонн загальною вартістю 62 108,00 грн., а Покупець прийняв товар і мав оплатити його до 03.06.2015р.

- видаткової накладної від 27.05.2015р. №54 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне першого ґатунку у кількості 28,000 тонн загальною вартістю 145 600,80 грн., а Покупець прийняв товар і мав оплатити його до 04.06.2015р.

- видаткової накладної від 28.05.2015р. №55 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне вищого ґатунку у кількості 30,660 тонн загальною вартістю 166 536,00 грн., а Покупець прийняв товар і мав оплатити його до 05.06.2015р.

- видаткової накладної від 29.05.2015р. № 56 Позивач передав у власність Покупця борошно пшеничне першого ґатунку у кількості 28,180 тонн загальною вартістю 146 536,00 грн., прийняв товар і мав оплатити його до 08.06.2015р.

Проте, Відповідачем було частково сплачено кошти за поставлену продукцію, у зв'язку з чим за Відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 1 063 945,80 грн.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем в сумі 1 063 945,80 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований.

Натомість, після порушення провадження у справі Відповідач погасив суму основного боргу в розмірі 1 063 945,80 грн., на підтвердження чого Відповідачем надано суду платіжні доручення: №№3703 від 02.09.2015р. на суму 2 000,00 грн.; 4663 від 29.09.2015р. на суму 2 000,00 грн.; 4775 від 08.10.2015р. на суму 64 040,00 грн.; 4776 від 08.10.2015р. на суму 104 000,00 грн.; 4838 від 09.10.2015р. на суму 15 000,00 грн.; 4837 від 09.10.2015р. на суму 25 000,00 грн.; 4835 від 09.10.2015р. на суму 25 110,00 грн.; 4826 від 09.10.2015р. на суму 65 000,00 грн.; 4834 від 09.10.2015р. на суму74 680,00 грн.; 4825 від 09.10.2015р. на суму 94 875,00 грн.; 4868 від 13.10.2015р. на суму 5 000,00 грн.; 4864 від 13.10.2015р. на суму 50 000,00 грн.; 4867 від 13.10.2015р. на суму 55 000,00 грн.; 4866 від 13.10.2015р. на суму 100 000,00 грн.; 4870 від 15.10.2015р. на суму 122 000,00 грн.; 4888 від 16.10.2015р. на суму 2 168,80 грн.; 4889 від 16.10.2015р. на суму 58 000,00 грн.; 4899 від 16.10.2015р. на суму 53 536,00 грн.; 4918 від 16.10.2015р. на суму 15 000,00 грн.; 4093 від 16.10.2015р. на суму 46 536,00 грн.; 4947 від 19.10.2015р. на суму 85 000,00 грн.

Отже суду доведено, що основний борг в сумі 1 063 945,80 грн. був сплачений Відповідачем після порушення провадження у справі, у зв'язку з чим станом на момент прийняття рішення у справі відсутній предмет спору щодо вимог про стягнення основної суми боргу в розмірі 1 063 945,80 грн.

Відповідно до статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору (п. 1-1).

Враховуючи викладені обставини, провадження у справі №910/17822/15 підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України, за відсутністю предмета спору в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 063 945,80 грн.

Наразі предметом заявленого позову є заявлені вимоги Позивача про стягнення 100 386,33 грн. пені, 5 019,31 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Суд вказує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, не є штрафними санкціями (пеня, штраф тощо), а є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд перевіривши розрахунок 3% річних, дійшов висновку про його обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення 3% річних в сумі 5 019,31 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення 100 386,33 грн. пені суд відмовляє, виходячи з наступного.

За правилами ст. 208 ЦК України правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма, належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 546 ЦК України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Виходячи з зазначених норм закону, згоди щодо застосування такого виду відповідальності, як штраф та/або пеня, сторони мають досягти у письмовому вигляді.

Як вбачається з Договору, умова про застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені відсутня, а тому, вимога позивача стягнути з відповідача пені в розмірі 100 386,33 грн. за порушення строків виконання зобов'язання визнається судом необґрунтованою.

При цьому, судом враховано посилання позивача на положення статей 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідно до яких платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, суд зауважує, що вказані норми встановлюють лише граничний розмір договірної неустойки.

Враховуючи, що у тексті Договору сторони письмової згоди про застосування відповідальності у вигляді пені за порушення строків виконання, не досягли, а акт цивільного законодавства, в якому б йшлося про можливість застосування до відповідача у спірному випадку відповідальності у вигляді стягнення пені за порушення зобов'язань, позивачем не вказаний, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 100 386,33 грн. задоволенню не підлягає як така, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на Відповідача пропорційно задоволених позовних вимог, при цьому судом покладається також судовий збір в частині стягнення основного боргу в сумі 1 063 945,80 грн. на Відповідача, оскільки Відповідачем вчинені дії для погашення суми основного боргу вже після порушення провадження у справі, а відтак в цій частині спір виник з вини Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Траст» (01014, м. Київ, провулок Мічуріна, буд. 3/2 Літ. А, офіс 21, ідентифікаційний код 34415593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Млин-Ко» (10029, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Лесі Українки, буд. 63, кв. 11, ідентифікаційний код 39497890) 5 019 (п'ять тисяч дев'ятнадцять) грн. 31 коп. 3% річних, 21 379 (двадцять одну тисячу триста сімдесят дев'ять) грн. 30 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті в позові відмовити.

Припинити провадження у справі щодо вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 1 063 945,80 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.11.2015р.

Суддя І.І. Борисенко