Рішення

від 26.10.2015 по справі 910/21005/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2015Справа № 910/21005/15

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ЛЬВІВ» ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО» до товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАЛІНІЇ ВІЗЗ ЕЙР УКРАЇНА» про стягнення 184621,51 грн, за участю представників:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача - не з'явилися,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року до Господарського суду міста Києва звернулося державного підприємства «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ЛЬВІВ» ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО» з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАЛІНІЇ ВІЗЗ ЕЙР УКРАЇНА» про стягнення з останнього заборгованості в сумі 184621,51 грн, з яких: 163401,68 грн - основний борг; 21219,83 грн - пеня.

Позов мотивований порушенням відповідачем грошового зобов'язання за стандартною угодою ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) Додаток «В» від 01.10.2013 № ОД 2013/10/01/1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2015 прийнято позов ДП «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ЛЬВІВ» ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО» до розгляду та порушено провадження у справі № 910/21005/15.

Ухвалою суду від 08.10.2015 задоволено клопотання сторін та продовжено строк розгляду спору у порядку, передбаченому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 08 жовтня 2015 року судом оголошувалася перерва до 26 жовтня 2015 року, про що повноважні представники сторін у справі повідомлені належним чином, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою про оголошення перерви.

Однак, у судове засідання 26 жовтня 2015 року представники сторін не з'явилися, сторони про поважні причини неявки їх представників суд не повідомили.

Крім того, відповідач своїм правом, наданим ст. 59 ГПК України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло, а тому, відповідно до положень ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність обставин, які б позбавляли суд можливості вирішити спір у даній справі по суті.

В судовому засіданні 26 жовтня 2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши повноважних представників сторін у даній справі, судом встановлено таке.

Між ДП «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ЛЬВІВ» ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО», як обслуговуючою компанією, та ТОВ «АВІАЛІНІЇ ВІЗЗ ЕЙР УКРАЇНА», як перевізником, укладено стандартну угоду ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) Додаток «В» від 01.10.2013 № ОД 2013/10/01/1 (далі - договір).

Із розділу «Преамбула» договору вбачається, що цей Додаток «В» складено відповідно до спрощеної процедури, за якою сторони домовляються про те, що умови основної угоди та додатка «А» до СУНО від січня 2008 року, опублікованого Міжнародною асоціацією повітряного транспорту (ІАТА), будуть частиною даного Додатка «В» так, якщо б вони були викладені в цьому документі повністю. Підписавши цей Додаток «В», сторони підтверджують, що вони ознайомлені з умовами вищевказаної основної угоди та Додатку «А». Відповідно до цього Додатку «В» обслуговуюча компанія зобов'язується організувати в аеропорту м. Львова прийом, випуск і стоянку повітряних суден, а також забезпечити наземне обслуговування рейсів за заявкою перевізника.

Відповідно до п. 7.1 договору, незважаючи на положення статті 7.2 основного договору, обслуговуюча компанія буде виставляти перевізнику рахунки на сплату вартості послуг, після виконання рейсу щомісяця після закінчення місяця, в якому надавалися послуги, за які здійснюється оплата.

Згідно з п. 7.2 договору розрахунки проводяться сторонами в гривнях. Нарахування ПДВ здійснюється у відповідності з діючим законодавством України. Розрахунки за цим Додатком «В» проводяться сторонами в безготівковій формі у встановленому чинним законодавством України порядку.

Рахунки направляються обслуговуючою компанією на електронну пошту перевізника або надсилаються факсом. Оригінали рахунків надсилаються перевізнику рекомендованим листом, на адресу, вказану в параграфі 9 (п. 7.3 договору).

У пункті 7.4 передбачено, що рахунки вважаються отриманими в день їх відправлення факсом або електронною поштою в залежності від того, що сталося раніше.

У відповідності до п. 7.5 договору розрахунки за надані послуги перевізник проводить протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту отримання рахунку обслуговуючої компанії відповідно до п.7.4. цього Додатку «В».

Як вбачається з п. 7.7 договору, за несвоєчасну оплату послуг, наданих обслуговуючою компанією перевізник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Обслуговуюча компанія щомісяця направляє на адресу перевізника, вказану в параграфі 9, акт виконаних робіт (наданих послуг) у двох примірниках для підтвердження наданих послуг, другий примірник акта повертається обслуговуючій компанії. Якщо перевізник протягом 15 днів після отримання акта виконаних робіт (наданих послуг) не підпише акт або не надасть мотивовану відмову, акт вважається прийнятим перевізником в редакції обслуговуючої компанії (п. 7.9 договору).

Згідно з п. 7.11 договору акти виконаних робіт (наданих послуг), акти звірки розрахунків, направляються обслуговуючою компанією на електронну пошту перевізника або надсилаються факсом. Оригінали актів виконаних робіт (наданих послуг), актів звірки розрахунків надсилаються перевізнику рекомендованим листом, на адресу, вказану, в параграфі 9, або надаються уповноваженому представнику перевізника.

Додаток «В» діє до 31 грудня 2013 року і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не менш як за 30 (тридцять) календарних днів не повідомить іншу сторону про свій намір припинити його дію (п. 8.2 договору).

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин сторін спору, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суд зазначає, що сторонами у даній справі не надано суду доказів, які б свідчили про те, що дія договору припинена, а тому суд дійшов висновку, що договір є чинним.

Судом встановлено, що позивачем виставлено відповідачеві рахунок від 23.04.2015 № 04-0000260 на оплату послуг загальною вартістю 243343,66 грн (засвідчена копія вказаного рахунку міститься у матеріалах справи, а його оригінал оглянуто у судовому засіданні).

З виписки з поточного рахунку позивача за 15.05.2015 вбачається, що відповідачем 15 травня 2015 року оплачено рахунок від 23.04.2015 № 04-0000260 в сумі 79941,98 грн, тобто частково.

У матеріалах справи міститься лист ТОВ «АВІАЛІНІЇ ВІЗЗ ЕЙР УКРАЇНА» від 13.05.2015 № 244/1 (у вигляді засвідченої копії), яким відповідач повідомив позивача про таке. 07 грудня 2013 року співробітником ДП «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ЛЬВІВ» ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО» завдано пошкодження повітряному судну, чим завдано відповідачеві збитки у розмірі 489390,55 грн. Враховуючи наведене, відповідач, посилаючись на положення п. 8.5 основної угоди та Додатка «А» до стандартної угоди про наземне обслуговування (СУНО) від січня 2008 року, опублікованого Міжнародною асоціацією повітряного транспорту (ІАТА), яка є невід'ємною частиною Додатку «В» до СУНО, зазначає, що обслуговуюча компанія повинна відшкодувати йому ці збитки. Водночас з даного листа вбачається, що ПАТ «АСКА» частково відшкодувало завдані відповідачеві шкоду у розмірі 375183,48 грн. Зважаючи на викладене, відповідач у листі зазначив, що останній вираховує суму збитків у розмірі 114207,07 грн (489390,55 - 375183,48 = 114207,07) зі суми, яка підлягає сплаті ТОВ «АВІАЛІНІЇ ВІЗЗ ЕЙР УКРАЇНА» на підставі рахунку від 23.04.2015 № 04-0000260 за послуги, надані відповідно до договору, вартістю 243343,66 грн.

У відповідь на лист від 13.05.2015 № 244/1 позивач у своєму листі від 20.05.2015 № 1232 (засвідчена копія міститься у матеріалах справи) зазначив, що ДП «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ЛЬВІВ» ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО» не визнавало за собою боргу перед ТОВ «АВІАЛІНІЇ ВІЗЗ ЕЙР УКРАЇНА» у розмірі 114207,07 грн та не підтверджувало наміру компенсувати вказану суму грошових коштів. Також позивач у вказаному листі зазначив, що договір не передбачає можливості самостійного вирахування відповідачем сум із рахунків, виставлених обслуговуючою компанією за надання послуг. У зв'язку із викладеним, відповідач просив відповідача терміново здійснити оплату рахунку від 23.04.2015 № 04-0000260.

Крім того, 17 червня 2015 року позивачем відповідачеві було направлено лист-претензію від 17.06.2015 № 1460, відповідно до якого ДП «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ЛЬВІВ» ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО» вимагало від ТОВ «АВІАЛІНІЇ ВІЗЗ ЕЙР УКРАЇНА» погашення заборгованості у розмірі 163401,68 грн. Зазначену претензію відповідач отримав 23 червня 2015 року, про що свідчить повідомлення поштового зв'язку про вручення поштового відправлення позивача уповноваженій довіреністю особі відповідача. Вказаний лист, докази його направлення і отримання наявні у матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Будь-яких доказів реагування на вимогу позивача матеріали справи не містять.

Таким чином, спір між сторонами у даній справі, як стверджує позивач, виник внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором, останній у встановлений п. 7.5 строк, рахунок у повному обсязі не оплатив, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості у сумі 163401,68 грн та звернення останнього до господарського суду з позовом у даній справі.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд зазначає таке.

Приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, договір, укладений між сторонами у даній справі, є відплатним.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як зазначалося вище, пунктом 7.5 договору встановлено строк виконання відповідачем грошового зобов'язання, а тому рахунок від 23.04.2015 № 04-0000260 мав бути оплачений перевізником у повному обсязі.

При цьому, факт надання і отримання послуг, які мають бути оплачені за вказаним рахунком, а також отримання рахунку від 23.04.2015 № 04-0000260 відповідачем не заперечується, більш того, як вбачається зі змісту листа від 13.05.2015 № 244/1, - визнається.

Суд відзначає, що жодного доказу на підтвердження факту оплати відповідачем наданих позивачем послуг у встановлений п. 7.5 договору строк, сторонами спору суду не надано.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не доведено того факту, що останній має право самостійно вирахувати суми з рахунків, виставлених обслуговуючою компанією за надання послуг. Також суд звертає увагу на те, що спір з відшкодування збитків може бути предметом розгляду у межах іншої справи.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 ГПК).

Підсумовуючи сукупність встановлених вище фактичних обставин і норм права, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості сумі 163401,68 грн, яка виникла внаслідок прострочення оплати послуг, є правомірною, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі, з тих підстав, що позов в цій частині позивачем належним чином доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за договором (ст. 610 ЦК України), тому він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), а відтак є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Розглядаючи спір в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 21219,83 грн, суд виходить з такого.

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами частин 1 і 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін договору має місце допущене відповідачем порушення грошового зобов'язання, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені є правомірною.

Однак, позивачем не надано суду доказу на підтвердження виставлення і отримання відповідачем рахунку № 04-0000260 саме 23 квітня 2015 року, а тому суд вважає датою отримання відповідачем вказаного рахунку дату листа перевізника від 13.05.2015 № 244/1.

З урахуванням викладеного, періодом прострочення відповідачем грошового зобов'язання є: з 04 червня 2015 року (16 робочий день з дати листа відповідача № 244/1) по 06 серпня 2015 року (останній день, до якого нараховано позивачем неустойку).

Отже, за розрахунками суду (наведено у таблиці далі по тексту) пеня підлягає задоволенню у сумі 17190,75 грн, тобто частково.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 163401.68 04.06.2015 - 06.08.2015 64 30.0000 % 17190.75

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню частково, за приписами ч. 5 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАЛІНІЇ ВІЗЗ ЕЙР УКРАЇНА» (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 33-Б, 3-поверх; ідентифікаційний код 35895174, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь державного підприємства «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ЛЬВІВ» ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО» (79000, м. Львів, вул. Аеропорт ЦА; ідентифікаційний код 33073442, на будь-який його рахунок, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 163401,68 (сто шістдесят три тисячі чотириста одна) грн 68 коп.; пеню в сумі 17190,75 (сімнадцять тисяч сто дев'яносто) грн 75 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 3611,85 (три тисячі шістсот одинадцять) грн 85 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02 листопада 2015 року.

Суддя Я.А. Карабань