Рішення

від 20.10.2015 по справі 910/23281/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2015Справа №910/23281/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сац-Транс» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» Простягнення 4 920 140,68 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Воєвода В.О., за довіреністю;

Від відповідача Гальченко Р.О., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» про стягнення 1 058 000,00 грн. суми основного боргу, 741 957,60 грн. пені, 1 058 000,00 грн. штрафу, 1 360 717,73 грн. 48% річних, 701 465,35 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на те, що на підставі Договору №3/1-210115/ц відступлення права вимоги від 21 січня 2015р. Позивач набув право вимоги до Відповідача по договору поставки сільськогосподарської техніки №61-070912/те від 07 вересня 2012 року. На підставі укладеного договору поставки Відповідач товар не поставив, суму сплачених грошових коштів не повернув, у зв'язку з чим Позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з Відповідача грошові кошти в розмірі 1 058 000,00 грн. Також, Позивачем у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання нараховано до стягнення 741 957,60 грн. пеня, 1 058 000,00 грн. штраф, 1 360 717,73 грн. 48% річних, 701 465,35 грн. інфляційні втрати.

Відповідач у письмових та усних поясненнях визнав факт наявності основної суми заборгованості в розмірі 1 058 000,00 грн.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агротех» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сац-Транс» було укладено договір №3/1-210115/ц відступлення права вимоги.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ТОВ «Сервіс-Агротех» передає належне йому право вимоги виконання зобов'язань за договором поставки сільськогосподарської техніки № 61-070912/те від 07.09.2012 року, який укладено між ТОВ «Сервіс-Агротех» та ТОВ «Сервіс-Агроцентр», а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредитору за Основним договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору про відступлення права вимоги ТОВ «Сервіс-Агротех» передає ТОВ «Сац-Транс» право вимоги до Боржника (ТОВ «Сервіс-Агроцентр») за основним договором (договором поставки сільськогосподарської техніки № 61-070912/те від 07.09.2012 року).

Пунктом 3.2 Договору про відступлення з моменту набуття чинності цим Договором, Позивач зобов'язується сплатити 1 058 000,00 грн. на користь ТОВ «Сервіс-Агротех» за право вимоги до Боржника за основним договором (договором поставки сільськогосподарської техніки № 61-070912/те від 07.09.2012 року).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сац-Транс» перейшли всі права та обов'язки ТОВ «Сервіс-Агротех» по договору поставки сільськогосподарської техніки № 61-070912/те від 07 вересня 2012 року.

07.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агротех» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агротех» був укладений договір №61-070912/те поставки сільськогосподарської техніки.

Відповідно до п. 1.1 Договору Відповідач зобов'язується передати у власність Покупця сільськогосподарську техніку Комбайн John Deere б/у (Н09600 Х.660613), Жатка JD 925F (Серійний №622450) згідно з умовами оплати які викладені в даному Договорі.

Відповідно до п. 2.2 Договору на момент підписання цього Договору загальна вартість Товару становить 1 058000,00 грн. (один мільйон п'ятдесят вісім тисяч гривень), 00 коп., в т.ч. ПДВ 20% 176 333,33 грн. (сто сімдесят шість тисяч триста тридцять три гривні) 33 коп., з яких:

- вартість Комбайну John Deere б/у (Н09600 Х660613) складає 837600 грн. (вісімсот тридцять сім тисяч шістсот гривень), 00 коп. в т.ч. ПДВ 139600 грн. (сто тридцять дев'ять тисяч шістсот гривень) 00 коп.;

- вартість Жатки JD 925F (Серійний №622450) складає 220400 грн.(двісті двадцять тисяч чотириста гривень), 00 коп. в т.ч. ПДВ 36 733,33 грн. (тридцять шість тисяч сімсот тридцять три гривні), 33 коп.

Сторони встановлюють, що протягом терміну дії договору, грошові зобов'язання Покупця існують і підлягають сплаті в гривнях в наступному порядку:

2.3.1. 100% (попередня оплата) у розмірі 1 058000,00 грн. (один мільйон п'ятдесят вісім тисяч гривень), 00 коп., в т.ч. ПДВ 20% 17(5 333,33 грн. ( сто сімдесят шість тисяч триста тридцять три гривні) 33 коп. здійснюється Покупцем в строк до 20 грудня 2012 року.

Згідно з п. 2.4 Договору Покупець здійснює оплату за цим договором на підставі рахунку Постачальника, які ним виставлений з урахуванням вищенаведених умов.

Судом встановлено, що ТОВ «Сервіс-Арготех» свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, сплативши Відповідачеві грошові кошти за Товар на у сумі 1 058 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку за 19.12.2012р.

Також, судом встановлено, що 24 грудня 2012р. між ТОВ «Сервіс-Агротех» та ТОВ «Сервіс-Агроцентр» була укладена додаткова угода про розірвання договору поставки сільськогосподарської техніки № 61-070912/те від 07.09.2012р.

Відповідно до п. 1 вказаної додаткової угоди у зв'язку з невиконанням Постачальником вимог п. 3.2 Договору, сторони дійшли згоди розірвати з 24.12.2012р. договір поставки №61-070912/те від 07.09.2012р.

Пунктом 2 вказаної вище Додаткової угоди визначено, що Відповідач у відповідності у відповідності до умов п. 3.3. Договору зобов'язується повернути Покупцю у строк до 27 грудня 2012р. сплачені ним грошові кошти в якості попередньої оплати в розмірі 1 058000,00 грн.

Ця угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін та є невід'ємною частиною Договору.

Однак, всупереч взятих на себе зобов'язань Відповідач грошові кошти в розмірі 1 058 000, 00 грн. не повернув.

Відповідач визнав факт наявності заборгованості в розмірі 1 058 000,00 грн.

Окрім того, відповідно до акта звірки взаєморозрахунків, сума в розмірі 1 058 000,00 грн. також визнана Відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем в сумі 1 058 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем визнаний.

Враховуючи викладені обставини, сума основного боргу в розмірі 1 058 000,00 грн. підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Відповідно до п. 7.4 Договору поставки Постачальник за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по поверненню Покупцю сплачених за товар грошових коштів, сплачує на користь Покупця штраф у розмірі 100% та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 статті 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до п. 7.8 Договору нарахування неустойки (пені) за цим Договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості.

Таким чином, сторони у договорі передбачили більшу тривалість часу нарахування пені, аніж шість місяців, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Судом перевірено наданий розрахунок пені, виходячи з п.п. 7.4, 7.8 Договору, а також враховуючи, що розмір, визначений для нарахування пені не перевищує встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення пені в сумі 741 957,60 грн., а отже позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо заявленої вимоги про стягнення 100% штрафу в розмірі 1 058 000,00 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги, виходячи з п. 7.4 Договору, у зв'язку з чим вказана вимога також підлягає задоволенню у визначеному розмірі.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, не є штрафними санкціями (пеня, штраф тощо), а є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Пунктом 7.5 Договору визначено, що за порушення грошових зобов'язань по поверненню Покупцю сплачених за товар грошових коштів на підставі ст. 625 ЦК України, сплачує на користь Покупця 48% річних від суми боргу.

Суд перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат та 48% річних, дійшов висновку про обґрунтованість наданого розрахунку та наявність підстав для задоволення позову в цій частині повністю, а саме 14 360 717,73 грн. 48% річних, 701 465,35 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на Відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр» (03138, м. Київ, вул. Каменярів, буд. 21, ідентифікаційний код 36059766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сац-Транс» (02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 7/15, кв. 26, ідентифікаційний код 36823975) 1 058 000 (один мільйон п'ятдесят вісім тисяч) грн. основного боргу, 741 957 (сімсот сорок одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 60 коп. пені, 1 058 000 (один мільйон п'ятдесят вісім тисяч) грн. штрафу, 1 360 717 (один мільйон триста шістдесят тисяч сімсот сімнадцять) грн. 73 коп. 48% річних, 701 465 (сімсот одну тисячу чотириста шістдесят п'ять) грн. 35 коп. інфляційних втрат, 73 802 (сімдесят три тисячі вісімсот дві) грн. 11 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.11.2015р.

Суддя І.І. Борисенко