Рішення

від 27.10.2015 по справі 916/3322/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2015 р.Справа № 916/3322/15

За позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства "ЛЕГБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЛЕГБАНК" ОСОБА_2

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Крокус-лізинг"

про стягнення

Суддя Н.В. Рога

Представники:

Від позивача: ОСОБА_4 - згідно довіреності №11-521 від 02.03.2015р.

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні брали участь:

Від позивача: ОСОБА_4 - згідно довіреності №11-521 від 02.03.2015р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, ОСОБА_1 акціонерне товариство "ЛЕГБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЛЕГБАНК" ОСОБА_2, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Крокус-лізинг" про стягнення заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 89 036дол США 52 центи, заборгованості по відсотках у розмірі 53 768дол США 93 центи, пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 87дол США 82 центи та пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 9 130дол США 46центів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13 серпня 2015р. суддею Панченко О.Л. порушено провадження у справі. Справі присвоєно № 916/3322/15.

Розпорядженням в.о. керівника апарату від 07.10.2015р. №1511 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи", приймаючи до уваги перебування судді Панченко О.Л. з 01.10.2015р. на лікарняному, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, призначено повторний автоматичний розподіл справи та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №916/3322/15 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Рога Н.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.10.2015р. прийнято справу №916/3322/15 до провадження судді Рога Н.В.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на своїх вимогах.

Відповідач про місце та дату судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але судову кореспонденцію повернуто поштою із відмітками "адресата не знайдено" та "за даною адресою фірма не зареєстрована". До повноважень суду не відноситься розшук місцезнаходження сторін у справі. За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про місце та дату судових засідань, та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд встановив:

15 грудня 2003р. між Акціонерним комерційним банком "ЛЕГБАНК", правонаступником якого є ПАТ "ЛЕГБАНК" (надалі - Банк) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Крокус-лізинг" (надалі - Позичальник) був укладений Договір невідновлювальної кредитної №04-224-03КЮ, згідно умов якого Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію на придбання лінії по обробці деревини та випуску євробрусу для передачі ТОВ "Константа-Умань" в фінансовий лізинг у сумі: 152 000дол. США 00центів строком до 25 грудня 2006р. із сплатою 16 відсотків річних, а Позичальник одержує та повертає кредит відповідно до графіку погашення і сплачує відсотки за його користування у строки та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 1.2 Договору відсотки за користування кредитом нараховуються банком починаючи з дати перерахування кредиту на рахунок позичальника і до повного його погашення та сплачуються позичальником, відповідно до розрахунків банку, щомісячно в період до двадцять п'ятого числа наступного розрахункового місяця та одночасно з поверненням кредиту. При розрахунку відсотків кількість днів у році приймається фактична кількість днів поточного року.

Умовами п. 1.3 Договору передбачено, що заборгованість по основному боргу за кредитом сплачується Позичальником банку згідно з графіком погашення, починаючи з лютого 2004 року щомісячно до двадцять п'ятого числа платіжного місяця у наступних сумах: з лютого 2004 року по листопад 2006р. включно - по 4 500дол. США; у грудні 2006р. - 3 500дол. США.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Банк зобовязується відкрити Позичальнику позичковий рахунок №2065862 для видачі кредитних коштів. Надати кредит шляхом перерахування коштів із позичкового рахунку Позичальника на поточний рахунок Позичальника №265074 в АКБ "Легбанк" в м. Києві.

Відповідно до п. 3.2.3 Договору Позичальник зобовязується використовувати кредит на зазначені в Договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту на позичковий рахунок №2065862 та сплату нарахованих відсотків на рахунок №20689287 в розмірі та в строки, передбачені в п.п. 1.1 та 1.2 цього Договору.

Умовами п. 6.1 Договору передбачено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Додатковою угодою від 24.10.2006р. №33 сторони погодили викласти п. 1.1 Договору у наступній редакції: Банк відкриває Позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію на придбання лінії по обробці деревини та випуску євробрусу для передачі ТОВ "Константа- Умань" в фінансовий лізинг у сумі: 152 000 дол. США строком до 25 грудня 2006р. із сплатою з 01.10.2006р. - 12 відсотків річних, а Позичальник одержує та повертає кредит відповідно до графіку погашення і сплачує відсотки за його користування у строки та на умовах, передбачених цим Договором.

В подальшому між Акціонерним комерційним банком "ЛЕГБАНК" та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Крокус-лізинг" неодноразово укладалися додаткові угоди, згідно остаточної редакції від 30.04.2013р. №62, сторони дійшли згоди, що у зв'язку з продовженням терміну дії Кредитного договору №04-224-03КЮ від 25.12.2003р., викласти п. 1.2 у наступній редакції: "Кредит надається на термін до 31.07.2013р. зі сплатою 12 відсотків річних. Крім того, сторони доповнили п. 1.4.2 Договору: Сплата Позичальником відсотків за користування кредитними коштами, здійснюється в термін до 31 травня 2013р."

Позивач зазначає, що він належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, надавши ТОВ "Крокус-лізинг" обумовлені Кредитним договором грошові кошти у повному обсязі, шляхом зарахування грошових коштів на відповідний рахунок №265074, що підтверджується виписками по особовому рахунку.

Проте, відповідач, в порушення умов Кредитного договору в зазначений строк не виконав свої зобов'язання по поверненню кредиту та по сплаті відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 02.07.2015р. за ним утворилась заборгованість за простроченим кредитом у розмірі 89 036дол США 52 центи. Крім того, за позивачем рахується прострочена заборгованості за відсотками у розмірі 53 768дол. США 93центи.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.2.4 Договору передбачено, що за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,1 % від не перерахованої суми за кожний календарний день прострочення. Сплата пені здійснюється в національній валюті України за курсом Національного Банку України, який буде діяти на дату сплати пені.

Умовами п. 4.1 Договору передбачено, що у разі неповернення Позичальником кредиту в строк, зазначений в п. 1.1 цього Договору, кредит виноситься на рахунок прострочених кредитів з нарахуванням пені відповідно до п. 3.2.4 цього Договору.

На підставі пункту 3.2.4 Договору позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 03.01.2015р. по 01.07.2015р. у розмірі 87дол США 82 центи, пеню за несвоєчасне повернення відсотків за період з 03.01.2015р. по 01.07.2015р. у розмірі 9 130дол США 46центів.

В обґрунтування позову, позивач також посилається на ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно якої, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за простроченим кредитом у розмірі 89 036дол США 52 центи, заборгованість по відсотках у розмірі 53 768дол США 93 центи, пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 87дол США 82 центи та пеню за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 9 130дол США 46центів.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, за правилами ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 грудня 2003р. між Акціонерним комерційним банком "ЛЕГБАНК", правонаступником якого є ПАТ "ЛЕГБАНК"(надалі - Банк) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Крокус-лізинг" (надалі - Позичальник) був укладений договір невідновлювальної кредитної №04-224-03КЮ, згідно умов якого Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію на придбання лінії по обробці деревини та випуску євробрусу для передачі ТОВ "Константа-Умань" в фінансовий лізинг у сумі: 152 000дол. США 00центів строком до 25 грудня 2006р. із сплатою 16 відсотків річних, а Позичальник одержує та повертає кредит відповідно до графіку погашення і сплачує відсотки за його користування у строки та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 1.2 Договору відсотки за користування кредитом нараховуються банком починаючи з дати перерахування кредиту на рахунок позичальника і до повного його погашення та сплачуються позичальником, відповідно до розрахунків банку, щомісячно в період до двадцять п'ятого числа наступного розрахункового місяця та одночасно з поверненням кредиту. При розрахунку відсотків кількість днів у році приймається фактична кількість днів поточного року.

Додатковою угодою від 24.10.2006р. №33 сторони погодили викласти п. 1.1 Договору у наступній редакції: Банк відкриває Позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію на придбання лінії по обробці деревини та випуску євробрусу для передачі ТОВ "Константа- Умань" в фінансовий лізинг у сумі: 152 000 дол. США строком до 25 грудня 2006р. із сплатою з 01.10.2006р. - 12 відсотків річних, а Позичальник одержує та повертає кредит відповідно до графіку погашення і сплачує відсотки за його користування у строки та на умовах, передбачених цим Договором.

В подальшому між Акціонерним комерційним банком "ЛЕГБАНК" та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Крокус-лізинг" неодноразово укладалися додаткові угоди, згідно остаточної редакції від 30.04.2013р. №62, сторони дійшли згоди, що у зв'язку з продовженням терміну дії Кредитного договору №04-224-03КЮ від 25.12.2003р., викласти п. 1.2 у наступній редакції: "Кредит надається на термін до 31.07.2013р. зі сплатою 12 відсотків річних. Крім того, сторони доповнили п. 1.4.2 Договору: Сплата Позичальником відсотків за користування кредитними коштами, здійснюється в термін до 31 травня 2013р."

Як вбачається з матеріалів справи, Банк виконав взяті на себе зобов'язання по Кредитному договору, з урахування додаткових угод, надавши Позичальнику суму Кредиту, в розмірі 152 000дол США. Однак, в порушення умов Кредитного договору, незважаючи на те, що строк виконання зобов'язань по поверненню усієї суми кредитних коштів закінчився 31.07.2013р. та по сплаті процентів закінчився 31.07.2013р., Позичальник не виконав прийняті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 акціонерного товариства "ЛЕГБАНК" виникло право вимагати повернення кредитних коштів, право на стягнення несплачених відсотків та пені.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства "ЛЕГБАНК" про стягнення суми заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 89 036дол США, суми простроченої заборгованості по відсотках у розмірі 53 768дол США 93 центи, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.2.4 Договору передбачено, що за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,1 % від не перерахованої суми за кожний календарний день прострочення. Сплата пені здійснюється в національній валюті України за курсом Національного Банку України, який буде діяти на дату сплати пені.

Виходячи з п. 3.2.4 Договору та норм чинного законодавства, перевіривши наданий позивачем до суду розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 03.01.2015р. по 01.07.2015р. у розмірі 87дол США 82 центи, пеню за несвоєчасне повернення відсотків за період з 03.01.2015р. по 01.07.2015р. у розмірі 9 130дол США 46центів.

Відповідно до п. 4 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. При цьому, ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

З урахуванням того, що позивачем ОСОБА_1 акціонерним товариством "ЛЕГБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЛЕГБАНК" ОСОБА_2 у прохальній частині позовної заяви суму позову зазначено лише в іноземній валюті, суд вважає за необхідне у рішенні зазначити еквівалент позовних вимог у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 10.08.2015р.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства "ЛЕГБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЛЕГБАНК" ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Крокус-лізинг" заборгованості за кредитним договором у розмірі 152 023 дол США 73 центи (що за курсом НБУ станом на 10.08.2015р. становить 3 206 162грн. 53коп.), з яких заборгованість за простроченим кредитом у розмірі 89 036дол США 52 центи (що за курсом НБУ станом на 10.08.2015р. становить 1 877 769грн. 70коп.), заборгованість по відсотках у розмірі 53 768дол США 93 центи (що за курсом НБУ станом на 10.08.2015р. становить 1 133 980грн. 39коп.), пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 87дол США 82 центи (що за курсом НБУ станом на 10.08.2015р. становить 1 852грн. 11коп.) та пеню за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 9 130дол США 46центів. (що за курсом НБУ станом на 10.08.2015р. становить 192 560грн. 32коп.), є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства "ЛЕГБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЛЕГБАНК" ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Крокус-лізинг" (65121, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32374346) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "ЛЕГБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ЛЕГБАНК" ОСОБА_2 (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 27, код ЄДРПОУ 14291780) суму заборгованість за простроченим кредитом у розмірі 89 036дол США 52 центи (що за курсом НБУ станом на 10.08.2015р. становить 1 877 769грн. 70коп.), заборгованість по відсотках у розмірі 53 768дол США 93 центи (що за курсом НБУ станом на 10.08.2015р. становить 1 133 980грн. 39коп.), пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 87дол США 82 центи (що за курсом НБУ станом на 10.08.2015р. становить 1 852грн. 11коп.) та пеню за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 9 130дол США 46центів. (що за курсом НБУ станом на 10.08.2015р. становить 192 560грн. 32коп.).

3. Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Крокус-лізинг" (65121, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32374346) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, отримувач УК у м. Одесі/Приморський район, код ЄДРПОУ 38016923, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 64 123грн. 25коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02 листопада 2015р.

Суддя Н.В. Рога