Рішення

від 29.10.2015 по справі 925/1542/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2015 р. Справа № 925/1542/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Буднік А.М., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Гермес-Гарант" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Транс" про стягнення 8 564,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8 564,97 грн., з яких: 8 500,00 грн. основного боргу, 64,97 грн. 3 % річних на підставі договору № 000084 від 13 травня 2015 року про надання послуг з перевезення вантажу, укладеного між сторонами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує частково, за мінусом сплачених відповідачем 500,00 грн. основного боргу в ході розгляду справи та просить суд позов задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив, заперечень проти позову суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду справи відповідач не подавав.

Суд вважає, що перешкод у розгляді справи за відсутності представника відповідача немає і справу слід розглянути в порядку ст. 75 ГПК України.

Заслухавши доводи і пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

13 травня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Транс" (далі - Експедитор, відповідач по справі) та приватним підприємством "Гермес-Гарант" (далі - Перевізник, позивач по справі) було укладено договір № 000408 (а.с. 9-10, далі - Договір), у відповідності до якого Сторони обумовили порядок відносин, що виникають між Експедитором та Перевізником при організації та виконанні перевезень по території України, та іноземних держав, порядок та умови розрахунків, відповідальність Сторін за невиконання цього Договору (п.п. 1.1.-1.3. Договору).

Відповідно до п.п. 2.1.-2.2. Договору Сторони визначили юридичну силу цього Договору та транспортних заявок, укладених за допомогою факсимільного зв'язку, а також переданих електронною поштою. Конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в транспортній заявці, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Даний договір набирає силу з моменту його підписання і діє на протязі одного календарного року з правом пролонгації кожен раз на наступний календарний рік (п. 9.1. Договору).

Заперечень щодо недійсності вказаного договору відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов’язань, які згідно зі ст.ст. 193, 202 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 908 Цивільного кодексу України визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Укладений між сторонами договір № 000408 від 13 травня 2015 року за своїм юридичним змістом відповідає договору перевезення, доказів його недійсності чи розірвання сторонами суду не надано.

Як пояснила представник позивача, для забезпечення виконання умов договору № 000408 про надання послуг з перевезення вантажів, 12.05.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Т" (далі - Орендодавець) та приватним підприємством "Гермес-Гарант" (далі - Орендар) був укладений договори № 12/05/14-1 та № 12/05/14-2 оренди транспортного засобу (а.с. 25-27, 29-32) , згідно умов яких у порядку та на умовах, визначених цими договорами, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування транспортний засіб: МАЗ 544008-060-031, реєстраційний № НОМЕР_1, 2008 р.в., білого кольору, Сідловий тягач-Е, кузов Y3М54400880005943 з причіпом -фургоном № НОМЕР_2, в задовільному технічному стані (далі - об'єкт оренди).

Авто передані позивачу в оренду згідно актів передачі транспортних засобів в оренду від 12 травня 2014 року (а.с. 28, 32).

Також 20 березня 2015 року приватне підприємство "Гермес-Гарант" (як Замовник) та громадянин ОСОБА_2 (як Виконавець) уклали договір № 18 надання послуг (а.с.33-34), відповідно умов якого Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов'язання з виконання робіт водія, яка надається Замовником, а Замовник зобов'язався прийняти роботи та оплатити їх.

Сторони дійшли згоди, що цей Договір укладається на строк, який є об'єктивно необхідним для виконання робіт, з урахуванням критерію добросовісності та розумності, а саме з 20.03.2015 року по 30.06.2015 року (п. 6.1 Договору надання послуг.

13 травня 2015 року між сторонами по справі була підписана заявка № С-00000941/0 (а.с. 11, далі - заявка) за якою Перевізник-позивач зобов'язався здійснити на користь відповідача перевезення по маршрутах: м. Київ - м. Дніпропетровськ; м. Бориспіль - с. Рогозів - м. Дніпропетровськ, при цьому місця завантаження були: м. Київ, вул. Трутенка, 10; Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 21; Київська область, с. Рогозів, вул. Воровського, 33; характер вантажу - чай, сировина, вагою 3 т, 15 т. Сума перевезення визначена в розмірі 8 500 грн. Автомобіль для перевезення - МАЗ 544008-060-031 № НОМЕР_1, причіп № НОМЕР_2, водій - ОСОБА_2.

Позивач доводить, що згідно заявки, він на користь відповідача надав послуги з перевезення вантажу на загальну суму 8 500,00 грн., що підтверджується Актом № ОУ-0000068 здачі-прийняття (надання послуг) (а.с. 16), який підписаний обома сторонами та товарно-транспортними накладними на перевезення товару: № Л-00002580 від 14.05.2015 р. (а.с. 12), № Р00000002080 від 13.05.2015 р. (а.с. 13), Р00000002079 від 13.05.2015 р. (а.с. 14), №Р00000002078 від 13.05.2015 р. (а.с. 15), рахунком-фактурою № СФ-0000638 від 14.05.2015 р. (а.с. 17) та податковою накладною № 14 від 14.05.2015 р. (а.с. 18).

Доказів про існування спору між сторонами з приводу якості наданих послуг перевезення у справі немає, послуги перевезення позивачем належним чином надавалися та прийняті відповідачем без зауважень.

Відповідач не направив суду заперечень проти позову із доказами, які б звільняли його від виконання зобов'язання по оплаті отриманих послуг за перевезення вантажів.

Відповідно до п. 5.1. Договору ціна послуг за перевезення встановлюється сторонами у заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору; загальна вартість Договору становить суму вартості послуг з перевезення наданих згідно заявок та сплачених згідно виставлених рахунків фактур.

Відповідно п. 5.2. Договору Експедитор зобов'язується провести розрахунки в строки не пізніше 12 (дванадцяти) банківських днів після отримання рахунку-фактури, акта виконаних робіт, податкової накладної, товарно-транспортної накладної, ксерокопії заявки, завіреної печаткою та підписом, якщо інше не вказано в заявці.

В заявці вказано, що провести розрахунок потрібно протягом 15 банківських днів після пред'явлення повного пакету документів, а саме ТТН, рахунку, акту виконаних робіт, податкової накладної, ксерокопії заявки, завіреної мокрою печаткою та підписом, ТТН або СМR.

За доводами позивача, 20 травня 2015 року документи, а саме: оригінали та копії товарно-транспортних накладних, видаткові накладні, копія договору завіреного мокрою печаткою, копія заявки завіреної мокрою печаткою, рахунок-фактура, акт, податкова накладна були надіслані відповідачу цінним листом з описом вкладення та отримані ним 21 травня 2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 19-21).

Зобов’язання у відповідності до ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Строк виконання даного зобов'язання є таким, що настав з 08.06.2015 року з урахуванням 15-денного терміну після отримання відповідачем 21.05.2015 року пакету документів.

В ході розгляду справи відповідач сплатив на користь позивача 500,00 грн. як часткову оплату за транспортні послуги зг. рах. № СФ-638 від 14.05.2015 року (а.с. 50), що доводить факт отримання відповідачем всіх первинних документів від позивача для здійснення повної оплати послуги за договором між сторонами № 000408 від 13.05.2015 року.

Доказів про проведення з позивачем повного розрахунку відповідач суду не надав, заперечень проти позову не направив, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить залишок боргу у розмірі 8 000,00 грн. (8500,00-500,00) за надані послуги перевезення.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 64,97 грн. 3% річних за прострочення розрахунків за період з 10.06.2015 року по 10.09.2015 року на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (а.с. 4).

Суд перевіривши ці нарахування встановив, що належним періодом нарахування для 3 % річних є: з 08.06.2015 року по 10.09.2015 року, а тому сума 3% за вказаний період становить 66,37 грн. Позивач заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних не подав, а тому суд приймає розрахунки позивача як належні.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати на користь позивача 3% річних, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 64,97 грн. як 3% річних.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав, повний розрахунок за позовними вимогами не провів.

Таким чином, до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить лише 8 000,00 грн. залишку основного боргу за надані послуги перевезення та 64,97 грн. як 3% річних на підставі договору № 000084 від 13 травня 2015 року про надання послуг з перевезення вантажу.

В частині сплачених відповідачем 500,00 грн. коштів основного боргу представник позивача заявою від 29.10.2015 року провадження у справі просить припинити.

У відповідності до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, при проведенні між сторонами розрахунків в ході розгляду справи, в частині сплаченої суми провадження підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Також позивач просить стягнути з відповідача в якості судових витрат кошти, сплачені за надання адвокатських послуг в сумі 2 000,00 грн. Дане клопотання підлягає до задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються в т.ч. з оплати послуг адвоката.

У відповідності до п. 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України

від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зі змінами та доповненнями, витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

За доводами позивача, що підтверджено ним наданими у справу документами, 15 липня 2015 року між позивачем та адвокатом ОСОБА_1, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 145, виданого Черкаською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури згідно рішення від 11 квітня 2011 року № 37 було укладено договір (а.с. 35-36), за умовами якого адвокат взяла на себе зобов'язання надавати послуги клієнту з наступних правових питань та у обсягах: представництво інтересів клієнта під час розгляду справи стягнення боргу за позовом приватного підприємства "Гермес-Гарант" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Транс" в господарському суді Черкаської області, підготовка позовної заяви, розрахунок три відсотка річних тощо (п. 1. Договору). За надання юридичних послуг клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 2 000,00 грн. (п. 4. Договору).

На доказ опати послуг адвоката позивач надав квитанцію до прибуткового касового ордера № б/н від 15 липня 2015 року на суму 2 000,00 грн.

Пунктом 12 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" увагу судів звернуто на те, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Суд вважає за необхідне присудити до стягнення з відповідача адвокатських витрат на суму 2 000,00 грн., що були розумно необхідними для розгляду даного спору. При цьому суд враховує, що адвокат ОСОБА_1 особисто приймала у часть у всіх судових засіданнях, та, за її доводами, складала позовну заяву і формувала доказову базу у справі. У калькуляцію витрат на суму 2000,00 грн. входять підготовка позовної заяви, збір доказів, пересилання матеріалів відповідачу, вивчення нормативно-правової бази, консультування позивача, особиста участь у судових засіданнях. В ході розгляду справи адвокат домоглася і часткового погашення відповідачем боргу за позовними вимогами.

Суд також констатує, що внаслідок втрати вартості гривні, сума сплачених позивачем адвокатських витрат на час завершення розгляду справи вже навіть знецінилася мінімум на 22% інфляції в країні, а тому витрати на адвокатські послуги суд не вважає неспіврозмірними чи завищеними.

Отже, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача, як із винної особи у виникненні спору, слід стягнути 1 218,00 грн. на відшкодування судового збору повністю та 2000,00 грн. на відшкодування сплачених адвокатських послуг.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Транс" (код ЄДРПОУ 37781879, Черкаська область, м. Умань, вул. Шевченка, 23Б, к. 27) на користь приватного підприємства "Гермес-Гарант" (код ЄДРПОУ 37181362, м. Черкаси, вул. Кириченка, 32) -- 8 000,00 грн. основного боргу за надані послуги перевезення та 64,97 грн. як 3% річних на підставі договору № 000408 від 13 травня 2015 року про надання послуг з перевезення вантажу, 1 218,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору та 2 000,00 грн. адвокатських витрат.

3. В частині стягнення 500,00 грн. провадження у справі припинити.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повний текст рішення складено 30 жовтня 2015 року

Суддя Н.М. Спаських