Постанова

від 27.10.2015 по справі 914/3676/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2015 р. Справа № 914/3676/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Кордюк Г.Т., Юрченко Я.О.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

за участі представника публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» ОСОБА_1

у відкритому судовому засіданні розглянув справу №914/3676/14 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» на ухвалу господарського суду Львівської області від 10 лютого 2015 року (про розгляд кредиторських вимог ПАТ «ВіЕс Банк») у справі №914/3676/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Терем і К»

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області (суддя Цікало А.І.) ухвалою 10 лютого 2015 року вимоги ПАТ "ВіЕс Банк" до ТОВ "Терем і К" визнав у сумі 6 966 740, 52 грн., з яких 2 198 860, 38 грн. забезпечені заставою майна боржника, 4 215 961, 99 грн. не забезпечені заставою майна боржника, 550 700, 15 грн. пені, 1 218 грн. витрат зі сплати судового збору. Суд відхилив вимоги ПАТ "ВіЕс Банк" у сумі 56 944, 91 грн.

ПАТ "ВіЕс Банк" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило змінити ухвалу господарського суду Львівської області від 10 лютого 2015 року в частині віднесення його кредиторських вимог на суму 4 215 961,99 грн. до вимог, незабезпечених заставою майна боржника, та визнати заявлені банком грошові вимоги на загальну суму 6 966 740,52 грн. такими, що забезпечені заставою майна боржника, в іншій частині ухвалу суду першої інстанції від 10 лютого 2015 року про розгляд спірних кредиторських вимог ПАТ "ВіЕс Банк" залишити без змін.

Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням положень ст.ст. 42, 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.19 Закону України «Про заставу. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про обмеження суми вимог заставного кредитора договірною вартістю предметів застави майна боржника, переданого на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

Львівський апеляційний господарський суд постановою від 30 березня 2015 року частково задовольнив апеляційну скаргу ПАТ "ВіЕс Банк", змінив пункт 1 ухвали господарського суду Львівської області від 10 лютого 2015 року (про розгляд кредиторських вимог ПАТ "ВіЕс Банк") та виклав його у такій редакції:

"Вимоги ПАТ "ВіЕс Банк" до ТОВ "Терем і К" визнати на суму 6 966 740,52 грн. (з яких : 2 357 266,83 грн. - вимоги, які забезпечені заставою майна боржника; 4 057 555,54 грн. - вимоги, які не забезпечені заставою майна боржника; 550 700,15 грн. - пеня; 1 218 грн. - витрати зі сплати судового збору у справі про банкрутство)".

В іншій частині ухвалу господарського суду Львівської області від 10 лютого 2015 року залишено без змін (том 2, а.с. 247 - 254).

Касаційні скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30 березня 2015 року подали розпорядник майна ТОВ "Терем і К" ОСОБА_2 і ПАТ "ВіЕс Банк".

Вищий господарський суд України постановою від 23 червня 2015 року у справі:

Скасував постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30 березня 2015 року (про перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 10 лютого 2015 року про розгляд кредиторських вимог ПАТ «ВіЕс Банк»). Справу №914/3676/14 передав на новий апеляційний розгляд апеляційної скарги ПАТ «ВіЕс Банк» на ухвалу господарського суду Львівської області від 10 лютого 2015 року в частині вимог кредитора ПАТ «ВіЕс Банк» до Львівського апеляційного господарського суду

Скасував постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30 березня 2015 року (про перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 10 лютого 2015 року про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Терем і К" в частині вимог ПАТ "ВіЕс Банк"). Справу №914/3676/14 передав на новий апеляційний розгляд апеляційної скарги ПАТ «ВіЕс Банк» на ухвалу господарського суду Львівської області від 10 лютого 2015 року про затвердження реєстру вимог кредиторів в частині вимог ПАТ "ВіЕс Банк" до Львівського апеляційного господарського суду

Вищий господарський суд вказав, що апеляційний суд, повторно розглядаючи грошові вимоги ПАТ "ВіЕс Банк" не звернув уваги та не дослідив обставин можливого задоволення грошових вимог банку фінансовими поручителями - фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 згідно Рішень Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.03.2013 р. та від 18.03.2013 р. про солідарне стягнення.

Також апеляційний суд не спростував доводів банку про його право на етапі первісного формування реєстру вимог кредиторів боржника включити до вимог, які забезпечені заставою, усі фактично існуючі вимоги на момент подання заяви з кредиторськими вимогами, на які поширюється забезпечення заставою, згідно договорів застави та незалежно від вартості предметів застави, яка визначена у таких договорах.

У постанові колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила про те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про включення до реєстру вимог кредиторів окремо, як таких що забезпечені майном боржника, з посиланням виключно на визначену в договорах застави вартість предметів застави є помилковими та не відповідають положенням статей 3, 19 Закону України "Про заставу", які не пов'язують обсяг заставного забезпечення з договірною вартістю предмету застави. Договірна вартість предмета застави має значення як істотна умова договору застави при оцінці судами самого договору застави на предмет його укладення та дійсності його умов. Законодавство про банкрутство не пов'язує включення до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання заяви з кредиторськими вимогами зобов'язань майнової поруки по даному кредитному договору, незалежно від вартості предметів застави. Якщо кредитор-заставодержатель вважає що реалізаційна вартість предметів застави буде відмінною (вищою) від визначеної договором застави вартості, то дійсна вартість заставного забезпечення визначається за наслідком продажу предмета застави, після чого вимоги, які не забезпечені заставою, переходять до 4 черги вимог кредиторів або погашаються (припиняються), якщо боржник у справі є майновим поручителем третьої особи, яка отримувала кредит. Отже, у процедурі розпорядження майном визнання та включення до реєстру вимог кредитора-заставодержателя окремо, як таких що задовольняються позачергово згідно частини 9 статті 45 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, повинно враховувати як саме визначив ці вимоги кредитор-заставодержатель, згідно поданої ним заяви та реальний розмір конкурсної заборгованості по кредитному договору, існуючої на момент подання заяви кредитора.

Вищий господарський суд вказав, що при новому апеляційному розгляді спірних грошових вимог ПАТ "ВіЕс Банк" апеляційному суду належить дослідити дійсний розмір вимог кредитора з врахуванням обставин можливого його погашення фізичними особами-фінансовими поручителями, дослідити розмір заставного забезпечення згідно договорів застави, укладених боржником на забезпечення кредитних зобов'язань, та з огляду на встановлене дійти висновку про наявність (відсутність) правових підстав для визнання та включення до реєстру вимог кредиторів на стадії розпорядження майном грошових вимог ПАТ "ВіЕс Банк" на загальну суму 7022467, 43 грн. з визначенням черговості їх задоволення згідно статті 45 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року.

Львівський апеляційний господарський суд у новому складі суду розглядає апеляційну скаргу ПАТ "ВіЕс Банк" на ухвалу господарського суду Львівської області від 10 лютого 2015 року (про розгляд кредиторських вимог ПАТ «ВіЕс Банк») у справі №914/3676/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Терем і К».

Про розгляд справи учасникам провадження у справі повідомлено належним чином. Суд неодноразово відкладав розгляд справи з метою забезпечення процесуальних прав учасників провадження у справі, перевірки законності і обґрунтованості судового рішення у повному обсязі, виконання вказівок Вищого господарського суду України.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», матеріали справи, заслухав пояснення представника кредитора, арбітражного керуючого ОСОБА_2 і вважає, що ухвалу господарського суду Львівської області від 10 лютого 2015 року слід змінити з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи №914/3676/14 господарський суд Львівської ухвалою від 13 листопада 2014 року порушив провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Терем і К" (вул. Хуторівка, буд. 23, м. Львів, 79070; код ЄДРПОУ 33753806), визнав безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора в сумі 417 086,67 грн., ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого ОСОБА_2, вказав оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство, зобов'язав розпорядника майна ОСОБА_2 скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження суду призначив попереднє засідання.

Оголошення про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Терем і К" оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 14.11.2014 року за №11303.

02 лютого 2014 року публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" надіслало до господарського суду Львівської області заяву про грошові вимоги, у якій просило суд визнати грошові вимоги публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Терем і К":

- за кредитним договором №КР 23469 від 06.06.2007 року на суму 414 245, 24 долари США, що еквівалентно 6 200 948, 42 грн. (5 151 045, 06 грн. заборгованості по тілу кредиту та 1 049 903, 36 грн. заборгованості за несплаченими відсотками), а також 540 030, 61 грн. пені за невиконання умов кредитного договору, 13 072, 61 грн. комісії та 3 441 грн. витрат за подання позовної заяви;

- за кредитним договором №КР 28577 від 23.04.2008 року на суму 119 551, 36 грн., з яких 81 544, 17 грн. заборгованості по тілу кредиту, 22 980, 70 грн. заборгованості за несплаченими відсотками, 9 724, 99 грн. пені за невиконання умов кредитного договору та 5 301, 50 грн. комісії;

- за кредитним договором №КU 016567 від 27.01.2012 року на суму 145 423, 43 грн., з яких 101 180 грн. заборгованості по тілу кредиту, 32 176, 75 грн. заборгованості за несплаченими відсотками та 12 066, 68 грн. пені за невиконання умов кредитного договору, а також 1 218 грн. судових витрат за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (том 2, а.с. 2 - 110). В поданій заяві банк зазначив про наявність заставного майна боржника, однак не визначав черговості включення заявлених ним вимог до реєстру вимог кредиторів.

Заява обґрунтована наступним.

І. 06.06.2007р. ВАТ В«Електрон БанкВ» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «³Ес БанкВ» ) і Товариство з обмеженою відповідальністю В«Терем і КВ» (позичальник, боржник) уклали Кредитний договір № КР 23469 згідно якого Банк відкрив позичальнику мультивалютну кредитну лінію. Надалі сторони вносили зміни до договору щодо розміру кредиту.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 06.06.2007 р. № КР23469 сторони уклали договори застави:

1. 16.08.2007 р. сторони уклали договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий в реєстрі за № 2027, відповідно до якого ТзОВ В«Терем і КВ» (заставодавець) передало у заставу Банку наступне рухоме майно:

-машину - екскаватор марки/моделі JSB JS200LC, 1995 року випуску, заводський № 0705281, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний номер 00836ВС, який належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 476001, виданого 27.06.2007 року ІДТН по м. Львову;

-машину - екскаватор марки/моделі O&K RH6.5, 2003 року випуску, заводський № 521971, двигун № НОМЕР_2, реєстраційний номер 00727ВС, який належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 476459, виданого 03.08.2007 року ІДТН по м. Львову;

-машину - екскаватор марки/моделі О&К МН5, 1998 року випуску, заводський № 315918, двигун № НОМЕР_3, реєстраційний номер 00837ВС, який належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 476002, виданого 27.06.2007 року ІДТН по м. Львову;

-транспортний засіб - самоскид-С марки/моделі КАМАЗ 5320, 1988 року випуску, оранжевого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № 0308880, реєстраційний номер НОМЕР_4, який належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ВСС № 010359, виданого 20.10.2006 року РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області;

-транспортний засіб - самоскид-С марки/моделі КАМАЗ 5320, 1984 року випуску, оранжевого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_6, який належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ВСС № 037052, виданого 21.07.2007 року РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області.

Згідно з п. 1.4. договору предмет застави сторони оцінили в сумі 1075650,83 грн.

2. 23.05.2008 р. сторони уклали договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий в реєстрі за № 1535. За умовами цього договору ТзОВ В«Терем і КВ» (заставодавець) передало у заставу Банку самоскид - С марки SCANIA, моделі 124, реєстраційний номер НОМЕР_7, 2003 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузов, рама) XLER8X40034489068, який належить заставодавцеві на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВСС 067661, виданого 23.04.2008 року Львівським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ.

Відповідно до п. 1.4. договору предмет застави сторони оцінили у 504400,00 грн.

3. 02.03.2012 р. сторони уклали договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий в реєстрі за № 340 відповідно до якого ТзОВ В«Терем і К В» (заставодавець) передало у заставу Банку:

-транспортний засіб тип - легковий універсал-В, марки MITSUBISHI, модель PAJERO, реєстраційний номер НОМЕР_8, 2008 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) № JMYLYV98W8J001333, об'єм двигуна 3200 см.куб., який належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВСС № 067453 виданого Львівським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ 22.04.2008 р.;

-транспортний засіб тип - легковий універсал-В, марки MITSUBISHI, модель PAJERO, реєстраційний номер НОМЕР_9, 2007 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) № JMYLRV73W7J707643, об'єм двигуна 2972 см.куб., який належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВСС № 040784 виданого РЕВ 1-ого МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області 23.08.2007р.

Згідно п. 1.4. договору предмет застави сторони оцінили у 378125,00 грн.

Також рішенням Пустомитівського районного суду від 01.03.2013р. у справі №1316/4737/12 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Терем і КВ» і поручителів на користь Публічного акціонерного товариства В«ФольксбанкВ» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариством «³Ес БанкВ» ) заборгованість за Кредитним договором від 06.06.2007 р. № КР23469 в сумі 395060,78 доларів США (з яких: 375671,23 дол. США- заборгованість по кредиту; 19389,55 дол. США - заборгованість по відсотках) та 25375,63 грн. (з яких: 1636,20 грн. - комісія; 23739,43 грн. - пеня). Крім того, зазначеним рішенням стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Терем і КВ» і поручителів на користь Публічного акціонерного товариства В«ФольксбанкВ» понесені судові витрати у розмірі 3219,00 судового збору за подання позовної заяви та 107,30 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

ІІ. 23.04.2008р. ВАТ В«Електрон БанкВ» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «³Ес БанкВ» ) і товариство з обмеженою відповідальністю В«Терем і КВ» уклали Кредитний договір № КР28577 із наступними змінами та доповненнями, згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 230500,00 грн.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 23.04.2008р. № КР28577 сторони 24.04.2008 р. уклали договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий в реєстрі № 1283, відповідно до якого ТзОВ В«Терем і КВ» передало у заставу Банку транспортний засіб тип - легковий універсал-В, марки MITSUBISHI, модель PAJERO, реєстраційний номер НОМЕР_8, 2008 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) № JMYLYV98W8J001333, об'єм двигуна 3200 см.куб., який належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВСС № 067453 виданого Львівським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ 22.04.2008 р.

Відповідно до п. 1.4. договору предмет застави сторони оцінили у 233750,00 грн.

ІІІ. 27.01.2012 р. публічне акціонерне товариством «³Ес БанкВ» і товариство з обмеженою відповідальністю В«Терем і КВ» уклали кредитний договір № KU016567 із наступними змінами та доповненнями, згідно якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 117500,00 грн.

Для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № KU016567, сторони 02.03.2012 р. уклали договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий в реєстрі за № 339, відповідно до якого ТзОВ В«Терем і К В» передало у заставу Банку транспортний засіб тип - легковий універсал-В, марки MITSUBISHI, модель PAJERO, реєстраційний номер НОМЕР_9, 2007 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов, рама) № JMYLRV73W7J707643, об'єм двигуна 2972 см.куб., який належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВСС № 040784 виданого 23.08.2007 року РЕВ 1-ого МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області.

Відповідно до п. 1.4. договору предмет застави сторони оцінили у 165341,00 грн.

Рішенням Пустомитівського районного суду від 18.03.2013 р. у справі № 1316/4721/12 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Терем і КВ» і поручителів на користь Публічного акціонерного товариства В«ФольксбанкВ» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариством «³Ес БанкВ» ) заборгованість у розмірі 213516,34 грн., у тому числі: 105187,93 грн. (з яких: 99111,48 грн. - заборгованість по кредиту; 3601,59 грн. - заборгованість по відсотках; 691,50 грн. - комісія; 1783,36 грн. - пеня) - заборгованість за Кредитним договором від 23.04.2008 р. № КР28577; 108328,41 грн. (з яких: 101180,00 грн. - заборгованість по кредиту; 6541,16 грн. - заборгованість по відсотках; 607,25 грн. - пеня) - заборгованість за Кредитним договором від 27.01.2012 р. № КU016567.

Загальна сума грошових вимог, заявлених публічним акціонерним товариство «³Ес БанкВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Терем і КВ» становить 7022467,43 грн.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 10 лютого 2015 року визнав вимоги ПАТ "ВіЕс Банк" до ТОВ "Терем і К" у сумі 6 966 740, 52 грн., з яких 2198860,38 грн. забезпечені заставою майна боржника, 4 215 961, 99 грн. не забезпечені заставою майна боржника, 550 700, 15 грн. пені, 1 218 грн. витрат зі сплати судового збору. Суд відхилив вимоги ПАТ "ВіЕс Банк" у сумі 56 944, 91 грн.,

Суд першої інстанції виходив із змісту договорів застави щодо вартості заставного майна, визначеної сторонами у договорах застави, а також визначив період нарахування - до порушення провадження у справі про банкрутство. Суд відхилив вимоги у сумі 56 944, 91 грн., як поточні, які виникли після порушення провадження у справі.

Відповідно до вимог частини 2 статті 4 1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унормовано, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Згідно з частиною 9 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

За змістом статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

За приписами статті 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає умови про включення до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, виходячи виключно із договірної вартості предмета застави. При визначенні розміру забезпечених вимог необхідною умовою є доведеність суми забезпечених грошових вимог, їх структура, умови договору застави щодо предмета забезпечення, період виникнення заборгованості - до чи після порушення провадження у справі про банкрутство. Дійсна ж вартість заставного майна буде визначена за наслідком продажу предмета застави.

Згідно з матеріалами справи грошові вимоги кредитора до боржника виникли за трьома кредитними договорами № КU016567 від 27.01.2012 року, №КР28577 від 23.04.2008 року, № КР23469 від 06.06.2007 року , виконання зобов'язань за якими було забезпечено заставою ряду транспортних засобів боржника згідно договорів застави та договорами поруки з фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, щодо яких прийнято рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.03.2013 року та 18.03.2013 року про солідарне з боржником стягнення заборгованості по кредитних договорах.

Суд першої інстанції вірно встановив, що заборгованість у сумі 56 944, 91 грн. відсотків виникла після порушення провадження у справі, є поточною.

За змістом названих договорів застави такі укладено для забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, своєчасного та повного повернення кредиту, процентів, оплати штрафних санкцій, відшкодування витрат та збитків.

З урахуванням вищевикладених фак5тичних обставин справи, приписів закону і вказівок Вищого господарського суду України, фактичних обставин справи, позиції кредитора про забезпеченість заявлених ним вимог до боржника, змісту договорів застави, реального розміру конкурсних вимог суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги ПАТ "ВіЕс Банк" до ТОВ "Терем і К" у сумі 6414822,37 грн. забезпечені заставою майна боржника.

За визначенням статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» пеня не включається до складу грошових зобов'язань боржника, а кредитором є особа, яка має підтверджені вимоги щодо грошових зобов2язань боржника. Тому заявлена кредитором сума пені 550 700, 15 грн. підлягає включенню у шосту чергу реєстру вимог кредиторів.

Суд апеляційної інстанції виконав вказівки Вищого господарського суду України щодо перевірки можливого задоволення грошових вимог банку фінансовими поручителями фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 згідно Рішень Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 березня 2013 року та 18 березня 2013 року про солідарне стягнення на користь ПАТ «ВІЕс Банк».

ПАТ «ВІЕс Банк» надав повідомлення відділу примусового рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції від 24 вересня 2015 року, з яких слідує, що рішення суду не виконано.

Згідно з ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. 103 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право серед іншого змінити рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" задовольнити частково. Змінити пункт 1 ухвали господарського суду Львівської області від 10 лютого 2015 року (про розгляд кредиторських вимог ПАТ "ВіЕс Банк") у справі №914/3676/14 та викласти його у такій редакції:

1."Вимоги публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Терем і К" визнати у сумі 6966740, 52 грн. (з яких: 6414822,37 грн. - вимоги, які забезпечені заставою майна боржника; 550700, 15 грн. - пеня; 1218 грн. - витрати зі сплати судового збору у справі про банкрутство)".

2. В іншій частині ухвалу господарського суду Львівської області від 10 лютого 2015 року залишити без змін.

Судові витрати у сумі 609,00 грн. за подання апеляційної скарги відшкодувати публічному акціонерному товариству "ВіЕс Банк" за рахунок коштів товариства з обмеженою відповідальністю "Терем і К" у першу чергу згідно черговості задоволення вимог кредиторів, визначеної ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Кордюк Г.Т.

суддя Юрченко Я.О.