Постанова

від 24.09.2015 по справі 804/11535/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 р. Справа № 804/11535/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

26.08.2015 р. Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (надалі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис» (надалі - відповідач) з позовними вимогами про стягнення податкового боргу з рахунків у банках у розмірі 144815,12 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у вказаному розмірі, який виник внаслідок несплати в установлені законом строки грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень проти позову не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Проаналізувавши матеріали адміністративного позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оазис» перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області як платник податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 144815,12 грн., що стало підставою для звернення до суду.

Відповідно до ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Статтею 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1, 57.3 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України).

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, відповідно до 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп. 129.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Судом встановлено, що заборгованість підприємства виникла на підставі:

1) декларації з податку на додану вартість від 08.11.2013 р. №9071516878 (строк сплати 30.11.2013 р.) на суму 3667,00 грн.;

2) уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість від 08.11.2013 р. №9071739007 (строк сплати 08.11.2013 р.) на суму 119179,00 грн.;

3) декларації з податку на додану вартість від 16.10.2013 р. №9065188464 (строк сплати 30.10.13) на суму 3567,00 грн.;

4) декларації з податку на додану вартість від 16.08.2013 р. №9050681711 (строк сплати 30.08.2013 р.) на суму 219,00 грн.;

5) декларації з податку на додану вартість від 22.07.2013 р. №9044065480 (строк сплати 30.07.2013 р.) на суму 15422,00 грн.;

6) податкового повідомлення-рішення від 05.11.2014 р. №0013981501 (строк сплати 22.11.2014 р.) на суму 2040,00 грн. винесеного за результатами Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 23.10.2014 №436/1501/19098332 на порушення вимог пп.49.18.1 (49.18.2) п.49.18 ст.49 розділу ІІ, п.203.1 ст.203 розділу V Податкового кодексу України;

7) податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 р. №0012951501 (строк сплати 11.11.2014 р.) на суму 1360,00 грн. винесеного за результатами Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 27.08.2014 р. №320/1501/19098332 на порушення вимог пп.49.18.1 (49.18.2) п.49.18 ст.49 розділу ІІ, п.203.1 ст.203 розділу V Податкового кодексу України;

8) податкового повідомлення-рішення від 05.06.2014 р. №0007831501 (строк сплати 22.06.2014 р.) на суму 800,00 грн. винесеного за результатами Акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість про несвоєчасну сплату від 26.05.2014 р. №3294/1501/19098332 на порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України;

9) податкового повідомлення-рішення від 05.06.2014 р. №0007841501 (строк сплати 22.06.2014 р.) на суму 311,88 грн. винесеного за результатами Акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість про несвоєчасну сплату від 26.05.2014 р. №3294/1501/19098332 на порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України;

10) пені на суму 2765,79 грн. згідно вимог пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Матеріали справи містять докази надіслання вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачу, доказів їх оскарження до суду не надано.

З урахуванням наявної переплати у розмірі 297,55 грн. (станом на 05.07.2013 р.), часткової сплати у розмірі 4219,00 грн., заборгованість відповідача складає 144815,12 грн.

Викладене підтверджується даними з облікової картки платника податків.

Згідно ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового борту змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу від 22.04.2015 р. №614-23, яка була направлена на адресу підприємства рекомендованим поштовим відправленням 23.04.2015 р., проте кореспонденція повернулася відправнику 30.04.2015 р згідно штемпелю Укрпошти.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України).

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у судовому порядку до суду не надано.

Відповідно до ч.1. ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 зазначеної статті).

Відповідно до положень ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, натомість відповідачем наявність податкового боргу не спростована.

Суд не конкретизує, з яких саме рахунків кошти підлягають стягненню з метою недопущення звуження прав позивача при виконанні рішення суду.

Контролюючі органи мають лише відомості стосовно тих рахунків, які взяті ними на облік, та не можуть гарантувати повноту та достовірність відомостей про банківські рахунки платників податків, тому що такі дані сформовані на підставі повідомлень про відкриття рахунків в установах банків самих платників податків та/або повідомлень установ банків, що надходили до податкових органів згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис» про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис» (код ЄДРПОУ 19098332) на користь держави в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 144815,12 грн. (сто сорок чотири тисячі вісімсот п'ятнадцять грн.,12 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 24.09.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2