Постанова

від 24.09.2015 по справі 805/2328/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 р. Справа № 805/2328/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Морське постачання та сервісВ» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2015 року №0000761500, №0000771500,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Морське постачання та сервісВ» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинними та скасування податкове повідомлення- рішення від 19.05.2015 року №0000761500, та визнання не чинним та скасувати частково податкове повідомлення - рішення від 19.05.2015 р. №0000771500/а.с.4-5/.

Ухвалою суду від 20 серпня 2015 року замінено відповідача по справі Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію м. Маріуполя Донецької області Головного управління Міндоходів у Донецькій на Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію м. Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій/а.с.89/.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за наслідками документальної невиїзної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання авансових внесків з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю В«Морське постачання та сервісВ» за період з 30.12.2014 року по 11.03.2015 року , Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області складено акт від 29.04.2015р. №23/05-84-115/25577841. На підставі висновків акту перевірки відповідачем 19.05.2015р прийнято податкові повідомлення-рішення №0000761500, №0000771500. Вважає, прийняті податкові повідомлення-рішення протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, з підстав наведених у позові.

В попередніх судових засіданнях представник позивача підтримав заявлений позов, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов. Надав суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні /а.с.69/.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, засобами електронного зв'язку, через відділ діловодства Донецького окружного адміністративного суду надав клопотання про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, в яких зазначив,що за результатами документальної невиїзної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання авансових внесків з податку на прибуток за період з 30.12.2014р. по 11.03.2015 р. встановлено порушення вимог ст.ст. 49,57 ПК України. Погашення боргу з авансових внесків відбулось у зв'язку з тим,що позивачем в декларації з податку на прибуток визначені збитки за звітний період 2014 року, що призвело до виникнення переплати з авансових внесків, за рахунок якої і зарахувалась наявна недоїмка з авансових внесків за три періоду. Фактично грошові кошти до бюджету не надходили. /а.с.77,78-79,101/.

Заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Морське постачання та сервіс" зареєстроване в якості юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 25577841, що підтверджується відповідною випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АБ №116464, знаходиться на обліку платників податків в Жовтневій об'єднаній державній податковій інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області /а.с.7/.

Відповідач - Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України.

Статус державної фіскальної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, Податкового кодексу України Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено документальну невиїзну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання авансових внесків з податку на прибуток Товариством з обмеженою відповідальністю В«Морське постачання та сервісВ» за період з 30.12.2014 по 11.03.2015. За наслідками перевірки складено акт від 29.04.2015р. №23/05-84-115/25577841/ а.с.8-9/.

Згідно з висновком акту перевірки відповідачем встановлено допущені позивачем такі порушення податкового законодавства:

- платником порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з авансових внесків по податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 та з урахуванням пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України по декларації з податку на прибуток за 2013 рік за грудень2014 року у сумі 86790грн. термін сплати 30.12.2014, за січень 2015 року у сумі 86790грн. термін сплати 30.01.2015, за лютий 2015 року у сумі 86790грн. термін сплати 02.03.2015р, фактично погашено недоїмку 11.03.2015 року за рахунок задекларованого платником податку у декларації з податку на прибуток за 2014 рік (№9079307979 від 28.01.2015р) від'ємного значення податку на прибуток. /а.с.8/.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.05.2015р:

- податкове повідомлення-рішення №0000761500 яким Товариству з обмеженою відповідальністю В«Морське постачання та сервісВ» донараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10% у сумі 8679грн. з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств. Згідно розрахунку штрафних санкцій дата операції 02.03.2015-11.03.2015, кількість днів - 9 ./а.с.10-11/;

- податкове повідомлення-рішення №0000771500 яким Товариству з обмеженою відповідальністю В«Морське постачання та сервісВ» донараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20% у сумі 34716 грн. з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств. Згідно розрахунку штрафних санкцій дата операції: 31.12.2014-11.03.2015, кількість днів - 71, сума 17358 грн., 31.01.2015-11.03.2015, кількість днів - 40, сума 17358 грн./а.с.12-13/.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу, про порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з авансових внесків по податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 та з урахуванням пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України по декларації з податку на прибуток за 2013 рік за грудень 2014 року у сумі 86790грн. по терміну сплати 30.12.2014р., за січень 2015 р. у сумі 86790грн. по терміну сплати 30.01.2015р., за лютий 2015 року у сумі 86790грн. термін сплати 02.03.2015р., фактично погашено недоїмку 11.03.2015 р. за рахунок задекларованого платником податку у декларації з податку на прибуток за 2014 рік №9079307979 від 28.01.2015р. від'ємного значення податку на прибуток.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПКУ, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Згідно п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України -. календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

Згідно з п.п.137.4. ст..137 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу. Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року.

Так, ТОВ В«Морське постачання та сервісВ» 16 січня 2015 року подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, в якій визначено грошове зобов'язання з авансових платежів з податку на прибуток щомісячно у розмірі 0,00 гривень (рядок 23), податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню у розмірі 0,00 гривень (рядок 11), податок на прибуток за звітний (податковий) період у сумі 0,00 гривень. Дата фактичного отримання податковим органом декларації з прибутку підприємства за 2014 рік № НОМЕР_1 -16.01.2015 р. /а.с.14-16/.

23 січня 2015 року ТОВ В«Морське постачання та сервісВ» скориставшись своїм правом надати податкову звітність протягом певного строку, який настає за останнім звітним днем періоду, надало нову податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, в якій уточнено показник - зменшення нарахованої суми податку в розмірі 1077834,00 грн. у рядку 13 ЗП, а також уточнено показник - податок на прибуток за звітний (податковий) період у розмірі 1077834,00 грн. (рядок 14). Тобто, до сплати задекларовано від'ємне значення в сумі 1077834,00 грн. /а.с.85-88/.

Узгоджені податкові зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток за три звітні періоди - грудень 2014 року по строку сплати 30.12.2014, січень 2015 року по строку сплати 30.01.2015р, лютий 2015 по строку сплати 02.03.2015р позивачем фактично не були сплачені.

Підприємством було надано до податкового органу звітну декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, в якій позивачем визначено податкові зобов'язання, а саме визначено збитки за результатом господарської діяльності. За рахунок цієї суми відбулось погашення заборгованості з авансових внесків з податку на прибуток.

Оскільки останнім (граничним строком) сплати зобов'язань з податку на прибуток було 11.03.2015, заборгованість з авансових внесків з податку на прибуток було погашено саме 11.03.2015р.

Враховуючи строк погашення зобов'язань зі сплати авансових внесків з податку на прибуток - грудень 2014 року по строку 30.12.2014р, січень 2015 року по строку сплати 30.01.2015р, лютий 2015 по строку сплати 02.03.2015р. Податковим органом було розраховано фінансові санкції з граничного строку сплати авансових внесків по день погашення даної заборгованості - 11 березня 2015 року.

Так, ТОВ В«Морське постачання та сервісВ» 28.01.2015 року скористалось своїм правом і подало нову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік і декларація від 15.01.2015 була скасована автоматично. Звітні дані платник податків має право змінювати до настання граничного строку подання відповідної звітності. В особовій картці платника податку звітна декларація зазначається по граничному строку подання, в даному випадку декларація з податку на прибуток 2014 відобразилась 02.03.2015 та зобов'язання відобразились по строку сплати 11.03.2015, та зарахувалась сплата боргу з авансових внесків 11.03.2015р./а.с.81-84/.

Твердження відповідача, щодо обов'язкового погашення заборгованості з авансових внесків з податку на прибуток 15.01.2015 є помилковим, оскільки платнику податків законодавством надано право подавати звітну декларацію протягом певного строку, який настає за останнім звітним днем періоду.

В даному випадку в звітній декларації Позивачем визначено зобов'язання, яке є задекларованим, та підлягає сплаті в строки визначені законодавством.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ТОВ В«Морське постачання та сервісВ» фактично не сплатило податкове зобов'язання. Погашення боргу з авансових внесків відбулось, в зв'язку з тим, що підприємством в декларації з податку на прибуток визначені збитки за звітний період 2014 рік, що призвело до виникнення переплати з авансових внесків, за рахунок якої і зарахувалась наявна недоїмка авансових внесків за три періоди. Фактично кошти до бюджету не надходили.

Законом України від 05.07.2012 року №5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» запроваджено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств, починаючи з 01.01.2013 року.

Тобто, з 2013 року, платники податків, крім новостворених підприємств, підприємств, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, неприбуткових організацій, а також підприємств, дохід яких за попередній звітний період не перевищує 10 мільйонів гривень, зобов'язані щомісяця сплачувати податок на прибуток у вигляді авансових внесків.

У відповідності до Закону України від 05.07.2012року №5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні», яким було доповнено пункт 2 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідних положень Податкового Кодексу України, платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, сплачують у січні-лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку в розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Частиною 4 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

Відповідно до абз. 8 пункту 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України, платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

Згідно статті 109 Податкового кодексу України - податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Як встановлено судом станом на 22 червня 2015 року у позивача обліковувалась переплата з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 664168,07 гривень, що підтверджується наданим витягом з особового рахунку позивача. При цьому, зайво сплачені кошти відповідач не повертає на банківський рахунок позивача.

Протягом 2014 року та станом на червень 2015 року у позивача обліковується переплата з податку на прибуток у розмірі 664168,07 гривень, яка утворилася з 2013 року. Сума від'ємного значення податку на прибуток - 221449 гривень відображена позивачем у декларації за 2013 рік (рядки 14, 16), уточненій декларації з податку на прибуток у розмірі 1077834,00 гривень (рядок 14). Отже, 1002559,00 гривень позивачем сплачено грошовими коштами, крім того, було наявне від'ємне значення податку на прибуток за 2013 та 2014 роки.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/1725/15а від 22 .06.2015 року та Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду по справі №805/1725/15а від 04.08.2015 року встановлені певні обставини,що стосуються предмету позовних вимог в даному спорі.

Так, судом встановлено, що позивач зареєстрований платником податку на прибуток, тому 20 січня 2014 року подав відповідачу декларацію з податку на прибуток підприємств, що також не є спірною обставиною у справі, відповідно до якої, визначив грошове зобов'язання з авансового внеску (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягає сплаті щомісяця у березні-грудні 2014 року в сумі 86790,00 гривень.

У якості доказу фактичної сплати грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток за період з березня 2014 року по лютий 2015 року надано десять платіжних доручень на загальну суму 781110,00 гривень . При цьому, зобов'язання за грудень 2014 року по лютий 2015 року позивачем не сплачувались, враховуючи переплату в сумі 221449,00 гривень, що залишилася за звітний (податковий) період.

Крім того, як вже і зазначалось судом, позивачем 15 січня 2015 року надано до податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, в якій визначено грошове зобов'язання з авансових платежів з податку на прибуток щомісячно у розмірі 0,00 гривень (рядок 23), податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню у розмірі 0,00 гривень (рядок 11), податок на прибуток за звітний (податковий) період у сумі 0,00 гривень.

23 січня 2015 року позивачем надано звітну нову (уточнюючу) податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, в якій уточнено показник - зменшення нарахованої суми податку в розмірі 1077834,00 гривень у рядку 13 ЗП, а також уточнено показник - податок на прибуток за звітний (податковий) період у розмірі 1077834,00 гривень (рядок 14) . Тобто, до сплати задекларовано від'ємне значення в сумі 1077834,00 гривень.

Слід зазначити, що позивач двічі листами від 14 серпня 2014 року № 167 та від 23 жовтня 2014 року № 192 звертався до податкової інспекції з проханням надати відстрочення грошового зобов'язання, не маючи можливості сплатити грошове зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток за грудень . В обґрунтування зазначеного позивачем було додано сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України від 10 жовтня 2014 року № 3712/05-4 про настання обставин непереборної сили.

Позивач неодноразово звертався із заявами щодо повернення суми переплати до податкового органу, однак останній безпідставно відмовляв позивачеві, як у поверненні надміру сплачених сум грошових зобов'язань, так і у зарахуванні в рахунок сплати поточних зобов'язань.

Так, позивач звернувся до податкового органу із заявою від 16 січня 2015 року № 005 про перерахування переплати з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 991044,00 грн. на погашення грошового зобов'язання за грудень 2014 року в сумі 36605,00 грн. та повернення надмірно сплаченого грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 691044,00 грн. на поточний рахунок платника податків у банку, тобто, суми, яка виникла на початок 2015 року з урахуванням переплати з авансових платежів з податку на прибуток у 2013 році.

Листом від 22 січня 2015 року 1225/10/05-84-20-113-3 відповідач відмовив у перерахуванні переплати з авансових внесків з податку на прибуток на погашення грошового зобов'язання з ПДВ за грудень 2014 року в сумі 36605,00 грн. та поверненні надмірно сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 691044,00 грн., оскільки в особовому рахунку позивача переплата у розмірі 991044,00 грн. відсутня.

13 березня 2015 року між позивачем та відповідачем було проведено звірення розрахунків з бюджетом, про що складено акт звірки № 270-20. Даним актом встановлено, що станом на 12 березня 2015 року у позивача значиться переплата з авансових внесків з податку на прибуток в сумі 807363,07 гривень. При цьому, як зазначає позивач, сума 415602,36 грн. виникла в результаті переплати податку на прибуток у 2013 році. При цьому, сума 221449,00 грн., що не відображена в акті звірки виникла в результаті переплати зі спірного податку у 2013 році.

Протягом 2014 року та станом на червень 2015 року у позивача обліковується переплата з податку на прибуток у розмірі 664168,07 грн., яка утворилася з 2013 року.

Зазначене доводить безпідставність бездіяльності податкового органу в частині не повернення сум переплати з авансових внесків з податку на прибуток, та як встановлено зазначеними судовими рішенням щодо неповернення надміру сплаченого грошового зобов'язання за авансовими внесками з податку на прибуток підприємств у сумі 350000,00 гривень. Як зазначено в постанові суду, на день розгляду справи в картці особового рахунку позивача наявна сума переплати значно більша, ніж просить повернути позивач.

Судом прийнято постанову щодо задоволення позовних вимог позивача. Зобов'язано відповідача повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс» з Державного бюджету України надміру сплачене грошове зобов'язання за авансовими внесками з податку на прибуток підприємств у сумі 350000,00 (триста п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок. Визнано неправомірними дії Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо нарахування пені по сплаті узгоджених податкових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток за період з 16.01.2015 року по 11.03.2015 року у розмірі 9461,78 грн. Зазначена постанова після апеляційного оскарження набула законної сили і є обов'язковою до виконання.

Відповідно до приписів частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справи, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини

Таким чином, враховуючи норми податкового законодавства, встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю В«Морське постачання та сервіс В» не допустило порушення строків визначених ст.57ПК України, що може бути підставою для застосування штрафних санкцій, оскільки позивачем вчасно здійснено сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ,що виступав стороною у справі , або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Морське постачання та сервісВ» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2015 року №0000761500 та скасування частково податкового повідомлення-рішення 19.05.2015 року №0000771500 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 19.05.2015 року №0000761500, яким ТОВ «Морське постачання та сервіс» зобов'язано сплатити штраф 10% у сумі 8679 грн.00 коп. (вісім тисяч шістсот сімдесят дев'ять) з авансового внеску з податку на прибуток .

Скасування частково податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби від 19.05.2015 року № НОМЕР_2, яким ТОВ «Морське постачання та сервіс» зобов'язано сплатити штраф 20% у сумі 34716 грн.00 коп. (тридцять чотири тисячі сімсот шістнадцять ) з авансового внеску з податку на прибуток, а саме за січень 2015р. в розмірі 17358,00 грн., за грудень - в розмірі 8679,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське постачання та сервіс» (код ЄДР 25577841) судові витрати з судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) гривень 08 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 24 вересня 2015 року.

Повний текст постанови складений та підписаний 29 вересня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.