Постанова

від 29.09.2015 по справі 810/4215/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Київ 810/4215/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області

до Державного закладу В«Славутицької санітарно-епідеміологічної станції об'єкту з особливим режимом роботиВ» МОЗ України

про стягнення боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку

пільгової пенсії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області з позовом до Державного закладу В«Славутицької санітарно-епідеміологічної станції об'єкту з особливим режимом роботиВ» МОЗ України про стягнення боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії у сумі 8878, 82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за період з липня по серпень 2015 року в сумі 8878,82 грн. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути вказану суму заборгованості з відповідача.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29.09.2015.

У судове засідання 29.09.2015 уповноважені представники сторін не з'явились.

29.09.2015 від Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області надійшло клопотання за вх. №15723, відповідно до якого позивач просить суд розглянути справу без участі його представника, в порядку письмового провадження та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується даними наявного у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з штриховим ідентифікатором № 0113321130096. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзиву на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.

Відповідно до частини четвертої статі 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Державний заклад "Славутицька санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи" МОЗ України, ідентифікаційний код 24884682, як юридична особа зареєстроване 02.07.1997.

Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача утворилась заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за період з липня по серпень 2015 року в сумі 8878,82 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами щодо відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених на пільгових умовах суд зазначає наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначені Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України від 26.06.1997 №400/97-ВР).

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, зі змінами та доповненнями на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, в силу положень абзацу тридцять шостого статті 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною першою статті 15 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування В» № 1058-ІV визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Пунктом 2 розділу XV В«Прикінцеві положенняВ» Закону України № 1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема, підпунктом В«аВ» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII В«Про пенсійне забезпеченняВ» (список № 1), а саме: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

При цьому, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу XV В«Прикінцеві положенняВ» Закону України № 1058-ІV вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України В«Про пенсійне забезпеченняВ» від 05.11.1991 № 1788-XII (статі 27 та 28).

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004 (далі - Інструкція), визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV В«Прикінцеві положенняВ» Закону України № 1058-ІV, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, зазначеною нормою прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в місті Славутичі Київської області було направлено відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з липня 2015 року, відповідно до якого Державний заклад має відшкодувати щомісячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у сумі 4475,47 грн.

Вищевказаний розрахунок було отримано відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором №0710101176522.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що доказів оскарження Державним закладом розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №1 за липень - серпень 2015 року суду не надано.

Водночас, сума заборгованості за період з липня по серпень 2015 року в розмірі 8878,82 грн. відповідачем в добровільному порядку сплачена не була та на час розгляду справи, а також прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Відповідно до частини дванадцятої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 8878,82 грн. суду не надано.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні в матеріалах справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за період липень - серпень 2015 року у розмірі 8878,82 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідач - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69,70,71,72,94,128, 58-163,167, 257 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного закладу В«Славутицька санітарно - епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботиВ» МОЗ України (код за ЄДРПОУ 24848682) на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 8878 (вісім тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 82 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.