Ухвала

від 29.10.2015 по справі 0870/10348/12(сн/808/19/14)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2015 рокусправа № 0870/10348/12(СН/808/19/14)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скамер» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Скамер» (далі - ТОВ «Скамер») звернувся до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя), в якому просить визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем 27.09.2012 року податкове повідомлення - рішення №0000772210, яким ТОВ «Скамер» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 412 188 грн., штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 100 871,50 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000772210 , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 324 224 грн., штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 890,25 грн.

Винесені по справі судові рішення скасовані ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2014 року, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року позов задоволено, визнані протиправними та скасовані прийняті 27.09.2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя податкові повідомлення - рішення №0000772210, № 0000772210.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя в період з 01.08.2012 року по 09.08.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Скамер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт № 68/22-10/20505676 від 16.08.2012 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи 1) ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. № 88; п. п 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п 201.10 ст. 201 п 198.3,п 198.4 п. 198.6 ст. 198, ПК України; Наказу ДПА України від 10.01.2011р. № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»; п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість, п. 19 ст.2 БК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 765424 грн., у тому числі у періодах: січень, квітень, травень, червень, серпень 2011 року, березень 2012 року; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу декларації наступного звітного (податкового періоду) за березень - липень 2011року, за листопад, грудень 2011 року, січень, лютий 2012 року; 2) п.п 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , п. 138.2 , п. 138.8, п 138.1 ст. 138 , п.п 139.1.9. п. 139.1 ст. 139, ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року на загальну суму у сумі 1 067 718 грн. за 1 - 4 квартали 2011 року, 1 квартал 2012 року.

Позиція податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача за перевірений період ґрунтується на висновках перевірки інших податкових органів контрагентів позивача щодо фіктивності їх діяльності.

На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя 27.09.2012 року винесені податкове повідомлення - рішення № 0000762210, яким ТОВ «Скамер» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 412 188 грн., штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 100 871,50 грн.,

та податкове повідомлення-рішення № 0000772210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 324 224 грн., штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 890,25 грн.

Позивачем зазначені податкові повідомлення - рішення оскаржено в судовому порядку.

Відповідно до п.5.1, пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до приписів пп.134.1.1 п.134.1. ст.134 ПК України, який почав діяти з 01.01.2011 року, об'єктом оподаткування на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст. 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього Кодексу.

Згідно п.138.2,138.4 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу; та витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139 ст.139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Скамер» з контрагентами укладено наступні договори:

з ТОВ «СІЛЬВЕР ГРУП» договір №2005/11 від 20.05.2011 року щодо виконання робіт механічної обробки та нанесення захисного покриття на сегменти проміжних газоперекачувальної турбіни магістрального газопроводу ГТН-16, договір №1101/11 від 11.01.2011 року, щодо виконання відновлювального ремонту вузлів та деталей для газоперекачувальної турбіни магістрального газопроводу ГТН-16;

з ТОВ «Статус-Софт Консалтінг» договір №0107/11 від 01.07.2011 року щодо виконання відновлювального ремонту направляючих лопаток, а також лопаток осевого компресора агрегата ГТН-16;

з ТОВ «Фірма «Евроінвесттрейд» договір №2012/10 від 20.12.2010 року щодо виконання відновлювального ремонту направляючих лопаток, а також лопаток осевого компресора агрегата ГТН-16;

з ТОВ «Рембудпостач-2008» договір №014- 09/11 від 22.09.2011 року щодо виконання реконструкції по переводу на автономне опалення автомийки ТОВ «ОлМа», яка знаходиться на території ЗАТ «Запоріжмебель» за адресою м. Запоріжжя, вул. Кругова 165.

Виконання вищевказаних договорів підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV(далі - Закон № 996-XIV), а саме: податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання - здачі робіт (надання послуг), оборотно - сальдовою відомістю, платіжними дорученнями з оплатою ПДВ підприємствам - підрядникам.

Реальність фінансово-господарських операцій з вищезазначеними контрагентами підтверджена договорами, укладеними з замовниками робіт та послуг , а саме: з ТОВ «Тираспільтрансгаз - Приднестрове» договори №10,15, з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» №6/11-2/110110001,№6/11-111/110710794, та первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону № 996-XIV, які підтверджують передання позивачем після здійснення ремонтних робіт замовникам технологічного обладнання , виконання робіт з реконструкції приміщення ТОВ «ОлМа», в тому числі податковими накладними, накладними, актами приймання - здачі товарів та робіт, товаро - транспортними накладними, подорожніми листами, платіжними документами тощо.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позивач правомірно включив до складу валових витрат перевіреного періоду суми вартості виконаних робіт по операціям з контрагентами ТОВ «СІЛЬВЕР ГРУП», ТОВ «Статус-Софт Консалтінг», ТОВ «Фірма «Евроінвесттрейд», ТОВ «Рембудпостач-2008» та мав усі необхідні розрахункові, та інші документи, підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами, а тому висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток, та збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 513 059,50 грн. за податковим повідомленням - рішенням №0000772210 від 27.09.2012 року - є неправомірними.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон №168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) додатку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п. 198.1 ст.198 ПК України, який почав діяти з 01.01.2011 року право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до приписів ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виконання позивачем вищевказаних договорів з контрагентами ТОВ «СІЛЬВЕР ГРУП», ТОВ «Статус-Софт Консалтінг», ТОВ «Фірма «Евроінвесттрейд», ТОВ «Рембудпостач-2008» підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону №996-XIV.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем правомірно віднесено суми податок на додану вартість перевіреного періоду до складу податкового кредиту, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Оскільки відповідачем не надані належні докази нереальності укладених позивачем з контрагентами правочинів, також не існує судових рішень, якими контрагенти позивача визнані фіктивними, а їх установчі документи - недійсними, на час дії угод ТОВ «СІЛЬВЕР ГРУП», ТОВ «Статус-Софт Консалтінг», ТОВ «Фірма «Евроінвесттрейд», ТОВ «Рембудпостач-2008» були зареєстровані в установленому порядку як платники податку на додану вартість, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали технічні, фінансові можливості , та працівників відповідної кваліфікації для здійснення фінансово-господарських операцій, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем висновок про нереальність правочинів з зазначеними контрагентами зроблений на припущеннях.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивач виконав передбачені чинним податковим законодавством умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту по операціям з контрагентами ТОВ «СІЛЬВЕР ГРУП», ТОВ «Статус-Софт Консалтінг», ТОВ «Фірма «Евроінвесттрейд», ТОВ «Рембудпостач-2008», а тому нарахування позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 326 114,25 грн. за податковим повідомленням - рішенням №0000772210 від 27.09.2012 року є неправомірним.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що винесені ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя 27.09.2012 року податкові повідомлення - рішення №0000772210, №0000762210 є неправомірними та підлягають скасуванню.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова