Ухвала

від 29.10.2015 по справі 826/14406/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14406/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.; Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П.,Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПХ Груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липня 2015 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФІ у м. Києві (надалі - ДПІ Печерському районі ГУ ДФІ у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 03.02.2015р. №11326552201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 835 411 грн., та нахаровано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 417 706 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «ПХ Груп» обґрунтовує тим, що висновки акту про результати зустрічної звірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що при проведенні перевірки відповідач не аналізував фінансово-господарську діяльність позивача, а лише використав висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, діяльність якого жодним чином не впливає на формування податкового кредиту та валових витрат позивача у періоді, що перевірявся.

Зокрема, позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, отримані від ТОВ «Пазл-Строй» відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначені суми по податкових накладних правомірно включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду.

Під час здійснення господарських операцій контрагент позивача мав належну й необхідну цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податків та не був позбавлений прав та не мав обмежень укладати будь-які договори у відповідності з діючим законодавством України.

Крім того, послуги (виконані роботи), які були надані під час виконання договорів, укладених ТОВ «ПХ Груп» з його контрагентом використовувались у подальшій господарській діяльності позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 серпня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПХ Груп» ( далі - ТОВ «ПХ Груп» ) зареєстровано 02.06.2004 р. у Печерській районній у місті Києві державній адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію від 02.06.2004 р. № 14801050003005268. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 32950525. Взято на податковий облік в органах податкової служби 16.11.2004р. за № 37792 та перебуває на обліку ДПІ Печерському районі ГУ ДФІ у м. Києві.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.03.2009 року №100204247, виданого Державною податковою інспекцією Печерському районі м. Києва, ТОВ «ПХ Груп» зареєстровано платником ПДВ, індивідуальний податковий номер - 329505226558.

ДПІ Печерському районі ГУ ДФІ у м. Києві на підставі направлень на перевірку від 18.12.2014 року № 3067/26-55-22-01 та № 3068/26-55-22-01, згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ПХ Груп» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Пазл-Строй» за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р.

За результатами перевірки складено Акт про результати зустрічної звірки № 52/26-55-22-01/32950525 від 20.01.2015 р. (надалі - Акт).

Відповідно до висновків, наведених в Акті, перевіркою встановлено порушення ТОВ «ПХ Груп» ст.185, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за лютий 2014 року, на загальну суму 835 411грн.

Висновки Акту зроблені на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пазл-Строй» та обґрунтовані тим, що операції між позивачем та контрагентом є нереальними, а укладений договір є нікчемним, а отже ТОВ «ПХ Груп» протиправно віднесло до складу податкового кредиту суми за операціями із зазначеним контрагентом.

На підставі висновків, викладених у Акті, ДПІ Печерському районі ГУ ДФІ у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 03.02.2015 р. № 11326552201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 835 411, 00 грн., та нахаровано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 417 706, 00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано первинну скаргу до Головного управління ДФС у м. Києві, за результатами розгляду якої рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління ДФС у м. Києві, ТОВ «ПХ Груп» подало повторну скаргу до ДФС України.

Рішенням ДФС України про результати розгляду повторної скарги податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід виходити з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Як зазначає позивач, він є оператором мережі закладів громадського харчування, які працюють під знаком для товарів та послуг «ПУЗАТА ХАТА» ТМ Товариство має розгалужену систему закладів громадського харчування, які нараховують 40 ресторанів на усій території України. ТОВ «ПХ ГРУП» має філії у м. Києві, м. Дніпропетровську, м. Одесі, м. Харкові та м. Львові.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ПХ ГРУП» та ТОВ «Пазл-строй» укладено договір підряду № 23 від 03.02.2014 р., за умовами якого Підрядник (ТОВ «Пазл-строй») за замовленням ТОВ «ПХ ГРУП» зобов'язується виконати власними і залученими силами комплекс будівельних та ремонтно-оздоблювальних робіт, в залежності від виробничих потреб Замовника.

Договором № 23 передбачено, що об'єкт будівельних та ремонтно-оздоблювальних робіт визначається сторонами договору у додатках до такого договору. Так, Договір № 23 містить додатки від № 1 до № 37, у яких сторонами визначені адреси закладів громадського харчування Замовника, які потребують проведення ремонтних робіт.

Усі будівельно-ремонтні роботи замовлено на об'єкти ресторанного господарства позивача, які використовуються ним на відповідних правових підставах, а саме:

Заклади, які розташовані у м. Львів, вул. Джорджа Вашингтона, 8; м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 63; м. Львів, вул. Городоцька, 300; м. Харків, пр-т Гагаріна, 187/1; м. Київ, пр-т Московський, 26в; м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 7А; м. Київ, пр-т Петра Григоренко, 43 використовуються ТОВ «ПХ ГРУП» на підставі Договору оренди № 142-HR-13 від 24.01.2013 р., який укладено з ТОВ «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна». За умовами вказаного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає приміщення, перелік яких визначений у Додатку № 1 та Акті приймання - передачі до договору, які розташовані у приміщеннях оптової торгівлі МЕТРО. Також вказаним договором оренди передбачено проведення ТОВ «ПХ ГРУП» ремонтних робіт орендованих приміщень.

Заклад, який розташовано у м. Києві по пр-ту Генерала Ватутіна, буд. 2-Т використовується ТОВ «ПХ ГРУП» на підставі Договору оренди № G-3143 від 01.09.2013 р., що укладений з ТОВ «ПРИЗМА БЕТА», та за умовами якого ТОВ «ПХ ГРУП» орендує приміщення площею 458,7 кв.м. для розміщення у ньому закладу громадського харчування з використанням знаку для товарів та послуг «ПУЗАТА ХАТА». Умови договору оренди передбачають проведення Товариством поточного ремонту орендованого приміщення.

Ремонті роботи за адресою м. Одеса, вул. Дерибасівська, 21 проводились ТОВ «ПХ ГРУП» відповідно до умов Договору оренди нежитлових приміщень № 76-ОГ/13 укладеного 01.09.2013 р. з ТОВ «Гранд Інвест Ріал Істейт», площа орендованих приміщень складала 1051,3 кв.м. та використовувалась ТОВ «ПХ ГРУП» у якості розміщення у ньому закладу громадського харчування з використанням знаку для товарів та послуг «ПУЗАТА ХАТА». Ремонтні роботи, які замовлялись у ТОВ «Пазл-строй» на вказаному об'єкті були передбачені сторонами у договорі оренди.

Ремонтні роботи за адресою м. Харків, вул. Залютинська, буд. 4 проводились ТОВ «ПХ ГРУП» відповідно до умов Договору оренди нежитлових приміщень № 15/11-12.1 укладеного 15.11.2012 р. з ТОВ «ТД «Українські консерви», площа орендованих приміщень склала 1001,60 кв.м. та використовувалась ТОВ «ПХ ГРУП» для розміщення та експлуатації об'єкту ресторанного господарства з використанням знаку для товарів та послуг «ПУЗАТА ХАТА». Поточний ремонт та реконструкція ТОВ «ПХ ГРУП» орендованих приміщень були передбачені вказаним договором.

Ремонті роботи за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 9-А (ТЦ «MIRIADA») проводились на підставі Договору суборенди № 01/11/13-М нежитлового приміщення загальною площею 227 кв.м. укладеного з ТОВ «ДАЛОМАН ГРУП». Торговим профілем вказаного Договору суборенди також є заклад громадського харчування «ПУЗАТА ХАТА». За умовами даного Договору суборенди на ТОВ «ПХ ГРУП» покладено обов'язок проведення поточного ремонту суборендованого приміщення.

Ремонтні роботи за адресою м. Дніпропетровськ, пр-т Гагарина, 23 проводились на підставі Договору оренди нежитлових приміщень укладеним 01.01.2014 р. між ТОВ «ПХ ГРУП» та ТОВ «ДНІПРО ІНВЕСТ», який було укладено з метою розміщення закладу громадського харчування «ПУЗАТА ХАТА» площею 494,3 кв.м. Здійснення поточного ремонту орендованого приміщення за вказаним договором було обов'язком ТОВ «ПХ ГРУП».

Ремонтні роботи за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 2 (ТРК «Мост-сіті центр») проводились на підставі Договору № 2/М/А-716 укладеним 12.02.2014 р. між ТОВ «ПХ ГРУП» та ПАТ «АКТА», який було укладено з метою розміщення закладу громадського харчування «ПУЗАТА ХАТА» площею 325,31 кв.м. Здійснення поточного ремонту орендованого приміщення за вказаним договором було обов'язком ТОВ «ПХ ГРУП».

Ремонтні роботи за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 118Д проводились на підставі Договору оренди № 53/6 укладеного 14.01.2013 р. між ТОВ «ПХ ГРУП» та ТОВ «Квартал», який було укладено з метою розміщення закладів «ПУЗАТА ХАТА» загальною площею 181,00 кв.м. Здійснення поточного ремонту орендованого приміщення за вказаним договором було обов'язком ТОВ «ПХ ГРУП».

Ремонтні роботи за адресою Дніпропетровська обл., с. Дороге, вул. Кріворізьке шосе, 50 на підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4744-ОД від 15.02.2012 р. між ТОВ «ПХ ГРУП» та Регіональне відділення фонду держмайна України у Дніпропетровській області, який було укладено з метою розміщення бази для приготування напівфабрикатів загальною площею 522,29 кв.м. Здійснення поточного ремонту орендованого приміщення за вказаним договором було обов'язком ТОВ «ПХ ГРУП».

Ремонті роботи за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Карла Лібкнехта, буд. 1 а, проводились у приміщеннях загальною площею 1480,3 кв.м., на підставі Договору суборенди нежитлових приміщень № 1-ЛП укладеного 01.09.2013 р. між ТОВ «ПХ ГРУП» та ТОВ «Потенціал-Б». У вказаних приміщеннях розміщено заклад громадського харчування «ПУЗАТА ХАТА».

Ремонті роботи за адресою м. Київ, пр-т Возз'єднання, 2/1 А проводились на підставі Договору суборенди № 26/02.1-4 ПОВ від 26.02.2013 р. укладеного між ТОВ «ПХ ГРУП» та ТОВ «Сігма-Ідеал», який було укладено з метою розміщення закладу громадського харчування «ПУЗАТА ХАТА» загальною площею 682,5 кв.м. Здійснення поточного ремонту орендованого приміщення за вказаним договором було обов'язком ТОВ «ПХ ГРУП».

Ремонтні роботи за адресою - м. Київ, вул. Хрещатик, 15/4, Контрактова площа, 2/1 та вул. Басейна, 1/2 проводились на підставі Договору № 1-КП суборенди нежитлових приміщень від 01.09.2013 р., Договору № 3-П суборенди нежитлових приміщень від 14.06.2013 р. та Договору № 2-КБ суборенди нежитлових приміщень від 16.11.2011 р. укладених між ТОВ «ПХ ГРУП» та ТОВ «ПОТЕНЦІАЛ-Б». Здійснення поточного ремонту було передбачено обов'язком ТОВ «ПХ ГРУП» у вказаних договорах суборенди.

Ремонтні роботи за адресою - м. Харків, вул. Сумська, 2 та у м. Львів, вул. Січових Стрільців, 12, проводились на підставі Договору № 4-Х суборенди нежитлових приміщень від 01.07.2013 р. та Договору № 2-Л суборенди нежитлових приміщень від 01.02.2013 р. укладених між ТОВ «ПХ ГРУП» та ТОВ «ПОТЕНЦІАЛ-Б». Здійснення поточного ремонту було передбачено обов'язком ТОВ «ПХ ГРУП» у вказаних договорах суборенди.

Ремонті роботи за адресою м. Полтава, вул. Ковпака, 26 проводились на підставі Договору оренди нежилого приміщення № 89-П від 01.02.2013 р. укладеного між ТОВ «ПХ ГРУП» та ТОВ «Девелопмент Інвест-1», який було укладено з метою розміщення закладу громадського харчування «ПУЗАТА ХАТА» загальною площею 562,00 кв.м. Здійснення поточного ремонту орендованого приміщення за вказаним договором було обов'язком ТОВ «ПХ ГРУП».

Ремонті роботи за адресою м. Рівне, вул. Макарова, 23 проводились на підставі Договору оренди нежилого приміщення № 29-РЕ від 01.02.2013 р. укладеного між ТОВ «ПХ ГРУП» та ТОВ «Маркет-Сервіс Святошинський», який було укладено з метою розміщення закладу громадського харчування «ПУЗАТА ХАТА» загальною площею 450,00 кв.м. Здійснення поточного ремонту орендованого приміщення за вказаним договором було обов'язком ТОВ «ПХ ГРУП».

Ремонті роботи за адресою АДРЕСА_1 проводились на підставі Договору оренди частини нежилого приміщення від 05.12.2011 р. укладеного між ТОВ «ПХ ГРУП» та ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який було укладено з метою розміщення закладу громадського харчування «ПУЗАТА ХАТА» загальною площею 1 261,00 кв.м. Здійснення поточного ремонту орендованого приміщення за вказаним договором було обов'язком ТОВ «ПХ ГРУП».

Ремонтні роботи за адресою м. Дніпропетровськ, бульв. Зоряний, 1А проводились на підставі Договору суборенди № АД-10/09/12-101 від 10.09.2012 р. між ТОВ «ПХ ГРУП» та ТОВ «Груп Істейт ЛТД», який було укладено з метою розміщення закладів «ПУЗАТА ХАТА» загальною площею 311,6 кв.м. Здійснення поточного ремонту орендованого приміщення за вказаним договором було обов'язком ТОВ «ПХ ГРУП».

Ремонтні роботи за адресою Київська область, м. Боярка, вул. 40 років Жовтня, 36 проводились ТОВ «ПХ ГРУП» відповідно до умов Договору оренди нежитлових приміщень № 13 укладеного 01.05.2013 р. з ТОВ «Силует-ЛТД», використовуються ТОВ «ПХ ГРУП» для розміщення бази для виготовлення напівфабрикатів. Поточний ремонт ТОВ «ПХ ГРУП» орендованих приміщень були передбачені вказаним договором.

Ремонтні роботи за адресою м. Київ, вул. Гната Юри, 20 проводились на підставі Договору оренди від 26.12.2012 р. між ТОВ «ПХ ГРУП» та ТОВ «Квадрат-Гната Юри», який було укладено з метою розміщення закладу «ПУЗАТА ХАТА» загальною площею 840,00 кв.м. Здійснення поточного ремонту орендованого приміщення за вказаним договором було обов'язком ТОВ «ПХ ГРУП».

Ремонтні роботи за адресою м. Київ, пр-т Московський, 23 А проводились на підставі Договору суборенди № 156 від 30.06.2013 р. між ТОВ «ПХ ГРУП» та ФОП ОСОБА_8, який було укладено з метою розміщення закладу «ПУЗАТА ХАТА» загальною площею 228,00 кв.м. Здійснення поточного ремонту орендованого приміщення за вказаним договором було обов'язком ТОВ «ПХ ГРУП».

Ремонтні роботи за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 40 проводились на підставі Договору оренди нежитлових приміщень № 12/14 від 22.12.2011 р. між ТОВ «ПХ ГРУП» та ПП «Петроф Інвест», який було укладено з метою розміщення закладу «ПУЗАТА ХАТА» загальною площею 775,9 кв.м. Здійснення поточного ремонту орендованого приміщення за вказаним договором було обов'язком ТОВ «ПХ ГРУП».

Ремонтні роботи за адресою м. Київ, вул. Мішуги, 4 А проводились на підставі Договору оренди № М/03/2012/1-АІ від 26.03.2012 р. між ТОВ «ПХ ГРУП» та ТОВ «Атлантік-Пасіфік Венчурз», який було укладено з метою розміщення закладу «ПУЗАТА ХАТА» загальною площею 774,00 кв.м. Здійснення поточного ремонту орендованого приміщення за вказаним договором було обов'язком ТОВ «ПХ ГРУП».

Ремонтні роботи за адресою м. Київ, вул. Білоруська, 2А проводились на підставі Договору суборенди № 4-5/1 від 25.05.2012 р. між ТОВ «ПХ ГРУП» та ТОВ «Промислова група «Елмаш», який було укладено з метою розміщення закладу «ПУЗАТА ХАТА» загальною площею 631,00 кв.м. Здійснення поточного ремонту орендованого приміщення за вказаним договором було обов'язком ТОВ «ПХ ГРУП».

Ремонтні роботи за адресою м. Київ, Майдан Незалежності, ПТП № 1, сектор В проводились на підставі Договору суборенди № 11/12-П від 07.02.2012 р. між ТОВ «ПХ ГРУП» та ТОВ «ЛР ГЛОБУС», який було укладено з метою розміщення закладу «ПУЗАТА ХАТА» загальною площею 250,00 кв.м. Здійснення поточного ремонту орендованого приміщення за вказаним договором було обов'язком ТОВ «ПХ ГРУП».

Згідно податкових накладних та актів виконаних робіт, наданих позивачем до суду, субпідрядником виконано робіт, а суми ПДВ по зазначених операціях включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду.

В той же час, відповідач, посилаючись на акт ДПІ Печерському районі ГУ ДФІ у м. Києві № 1650/26-55-22-07/38545801 від 12.06.2014 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пазл-Строй», щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2014 р. по 30.04.2014 р.,згідно якого встановлено, що ТОВ «Пазл-Строй» відсутнє за місцезнаходженням, не має складських приміщень, автотранспорту, виробничих потужностей та необхідних трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності. Додатково податковий орган посилається на той факт, що контрагенти ТОВ «Пазл-Строй» - ТОВ «БТФ «Фін Буд», ТОВ «Стартпром-Торг», ТОВ «Люкс Івент» відсутні за їх місцезнаходженням, при формуванні вказаними контрагентами податкових зобов'язань за березень 2014р. податковим органом встановлено маніпулювання показниками декларацій з ПДВ.

З огляду на таке, слід також зазначити наступне.

Законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування валових витрат та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Так само і відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Отже, в даному разі для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобов'язань позивачеві дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання цих операцій.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес СепортСентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес СепортСентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знаходить своє продовження у праві Європейського союзу, зокрема у Шостій Директиві № 77/388/ЄЕС від 17.05.1977 р. щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту (надалі - також "Шоста Директива").

Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquiscommunautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а, відповідно, його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви. Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи "Булвес"АД проти Болгарії", а саме: "…Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати. Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту, що у низці поставок, в яку входять ці операції, попередня чи наступна операція є недійсною через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати".

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Обов'язковість установлення умислу поширюється на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Слід звернути увагу, що доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише вирок по кримінальній справі відносно посадових осіб товариства, який набрав законної сили.

Матеріали справи таких відомостей не містять.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо невідповідності податкових накладних, виписаних на ім'я ТОВ «ПХ Груп» контрагентом, вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також, станом на дату укладення і виконання договору між позивачем та ТОВ «Пазл-Строй» вказаний суб'єкт господарювання був зареєстрований у передбаченому законодавством порядку і був платником ПДВ, тобто мав спеціальну податкову та цивільну правосуб'єктність.

В Акті немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Пазл-Строй» скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Окрім того, відповідно до правової позицій Вищого адміністративного суду України, викладеного в ухвалі від 03.05.2012р. по справі № К/9991/11271/12, наявність реєстрації контрагента на час вчинення спірних операцій є свідченням наявності у них необхідного обсягу правосуб'єктності для здійснення таких операцій, тоді як перевірка проведення такої реєстрації з дотриманням вимог законодавства перебуває поза межами можливого контролю платника.

Щодо посилання відповідача в Акті на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пазл-Строй» від 12.06.2014 р. № 1650/26-55-22-07/38545801 суд зазначає наступне.

Згідно з п. 73.5 Податкового кодексу України зустрічні звірки проводяться органами державної податкової служби виключно з метою отримання податкової інформації.

При цьому, зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, висновки про порушення платником податків вимог податкового законодавства можуть робитися контролюючим органом виключно на підставі проведеної перевірки, а не звірки.

Крім того, як звертає увагу Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 10.06.2013р. у справі № К/9991/69832/12, п. 198.2 ст. 198Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, а не від проведення зустрічних звірок контрагентів платника податку (позивача) та знаходження їх посадових осіб за юридичними адресами.

Отже, висновки Акту про результати зустрічної звірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на аналізі господарської діяльності ТОВ «Пазл-Строй», яке не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності позивача, а отже відповідні висновки не містять жодного доказу щодо встановлення наявності умислу посадових осіб позивача на ухилення від оподаткування.

Окрім того, що стосується контрагентів ТОВ «Пазл-Строй», перелічених у Акті № 1650/26-55-22-07/38545801 від 12.06.2014 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пазл-Строй», (ТОВ «БТФ «Фін Буд», ТОВ «Стартпром-Торг», ТОВ «Люкс Івент») суд зазначає, що вони не були прямими контрагентами позивача, та податковим органом не доведено їх зв'язок з діяльністю позивача по ланцюгу постачання.

Також, податковий орган ставить під сумнів операції, що здійснювались вказаними контрагентами у березні 2014 року, в той час як правовідносини позивача здійснювались виключно з ТОВ «Пазл-Строй» і виключно у лютому 2014 року.

Слід звернути увагу на те, що відповідачем в Акті про результати зустрічної звірки не зазначається про наявність розбіжностей в реєстрі виданих і отриманих податкових накладних позивача і контрагента, а отже такі розбіжності відсутні, позивачем і ТОВ «Пазл-Строй» задекларовані їх податкові зобов'язання за наслідками виконання ними зобов'язань по договору у повному обсязі та належним чином.

З урахуванням викладеного, волевиявлення позивача і ТОВ «Пазл-Строй» на укладення договору підряду було вільним та відповідало їх внутрішній волі, а договір спрямований на реальне настання передбачених ним наслідків.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність включення до складу податкового кредиту коштів, сплачених позивачем відповідно до договору, укладеного із ТОВ «Пазл-Строй», а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, необхідно окремо зазначити, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі Акту про результати зустрічної звірки позивача суперечить нормам чинного законодавства, оскільки зустрічні звірки не є перевірками і проводяться податковим органом з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

При отриманні матеріалів зустрічної звірки після закінчення перевірки платника податків орган ДПС - ініціатор: у разі підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - долучає матеріали зустрічної звірки до матеріалів перевірки; у разі непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням вимог Кодексу ( п. 7.2 . Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» затверджених Наказом ДІІА України від 22 квітня 2011 року № 236).

Отже, при винесені за результатами зустрічної звірки податкового повідомлення-рішення відповідач діяв з порушенням норм чинного законодавства, що є окремою підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таму, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 03 листопада 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 29 жовтня 2015 року.

.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.