Постанова

від 14.07.2011 по справі 5841/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 липня 2011 р. № 2-а- 5841/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1, діє за дорученням від 18.05.2011р.

представника відповідача -ОСОБА_2, діє за дорученням № 105/10/10-008 від 18.03.2011р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Приватне підприємство "Альтаріс" до Вовчанська міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_1 від 10.05.2011р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. Податкове повідомлення - рішення за № НОМЕР_1 від 10.05.2011р., яким визначено ПП "Альтаріс" суму зобов'язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 19741.00грн. та за штрафними санкціями 4935.25 грн., усього на суму 24676.25грн., було прийнято на підставі хибного висновку Вовчанської МДПІ у Харківській області про нікчемність угод позивача з ТОВ «Промспец Консалтинг», у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність встановленого в ході проведення перевірки порушення ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, в результаті чого платником податків занижено податок на додану вартість на суму 24676.25грн.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "Альтаріс" зареєстровано як юридична особа 22.01.2009р. Вовчанською РДА Харківської області, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію (а.с. 23, т. 1), перебуває на податковому обліку у Вовчанській МДПІ у Харківській області з 24.01.2009р., що підтверджується довідкою від 24.01.2009р. № 29-044/27 (а.с. 28, т. 1) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100185850 (а.с. 24, т. 1).

Вовчанською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.10.2010р. по 30.11.2010р., за результатами якої був складений Акт перевірки від 26.04.2011р. № 232/18-35787685 (а.с. 218-228). В Акті перевірки від 26.04.2011р. № 232/18-35787685 перевіряючими зроблено висновок про порушення ПП "Альтаріс" п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в межах поставки ТМЦ від ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ») перевіркою встановлено завищення задекларованої суми податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» на суму 19741 грн., у тому числі: за жовтень 2010 року на суму 8103.00 грн., за листопад 2010 року на суму 11638.00 грн. (а.с. 227, т. 1).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі зазначеного акту невиїзної документальної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000701800/0 від 21.10.2010р., яким з посиланням на встановлене порушення п.п. 7.2.1., п. 7.2., п.п. 7.4.5, п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» здійснено донарахування ПП "Альтаріс" податку на додану вартість на загальну суму 24676.25грн. (основний платіж - 19741.00 грн., штраф - 4935.25 грн.) (а.с. 10, т. 1).

Дослідження судом акту перевірки від 26.04.2011р. № 232/18-35787685 показало, що фактичною підставою для відображення в акті порушення Закону України «Про податок на додану вартість» і винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених між ПП "Альтаріс" і ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» (а.с. 218-228, т. 1).

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що між ПП "Альтаріс" (покупець) та ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 10 від 01.10.2010р., предметом якого була купівля запчастин до сільгосптехніки за договором (а.с. 29-30, т. 1). Відповідно до видаткових накладних № 612 від 01.10.2010р. (а.с. 31, т. 1), № 730 від 13.10.2010р. (а.с. 32, т. 1), № 801 від 21.10.2010р. (а.с. 33), № 1072 від 03.11.2010р. (а.с. 34, т. 1), № 1439 від 18.11.2010р. (а.с. 35, т. 1), № 1528 від 24.11.2010р. (а.с. 36, т. 1) ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» (продавець) було передано, а ПП "Альтаріс" (покупець) прийнято запчастин до сільгосптехніки за договором № 10 від 01.10.2010р.

Судом встановлено, що розрахунок позивачем за товари, отримані від ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ», відповідно до вказаних вище видаткових накладних, було здійснено шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується копіями платіжних доручень № 265 від 17.12.2010р. (а.с. 43, т. 1), № 232 від 06.12.2010р. (а.с. 44, т. 1), № 191 від 18.11.2010р. (а.с. 45, т. 1).

В судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ «Ренесанс» і ПП "Альтаріс" було укладено Договір оренди приміщення № 5/09 від 06.02.2009р., предметом якого було оренда нежитлового приміщення за адресою: вул. Калініна, 79, м. Харків, площею 35.56 кв.м. (а.с. 3-4, т. 2), додаткову угоду від 01.01.2010р., якою пролонговано термін дії договору оренди приміщення № 5/09 від 06.02.2009р. на 2010р. (а.с. 6, т. 2), додаткову угоду № 1 від 04.01.2010р. у зв'язку зі збільшенням орендованої площі на 20 кв.м. (а.с. 5, т. 2). Вказані приміщення використовується позивачем як склад для зберігання запчастин до сільгосптехніки.

Судом встановлено, що предметом діяльності Приватного підприємства "Альтаріс", зокрема, є зокрема: оптова торгівля автомобільними деталями та приладами, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 27).

З матеріалів справи вбачається, що придбані ПП "Альтаріс" у ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» запчастини до сільгосптехніки, були в подальшому реалізовані ПП "Альтаріс" іншим контрагентам, що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу (а.с. 56-92, т. 1) та видаткових накладних (а.с. 93-201, т. 1). Вартість реалізованих позивачем запчастин до сільгосптехніки, попередньо придбаних у ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ», була перерахована контрагентами на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується випискою з рахунку ПП "Альтаріс" (а.с. 21-62, т. 2).

Судом з'ясовано, що висновок відповідача про нікчемність зазначених вище договорів купівлі-продажу ґрунтується на судженнях складеного відповідачем ОСОБА_3 перевірки від 10.03.2011р. № 349/23-03-05/37091549 щодо відсутності у ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» необхідних, на думку податкового органу, необхідних умов для відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів, відсутні первинні фінансові та господарські документи. (а.с. 245-250, т. 1).

Суд зазначає, що відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового. бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом - ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» - при укладанні і виконанні договорів поставки взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Таким чином, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772; далі за текстом - Порядок № 984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договір в судовому порядку не оспорювався, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання вказаного договору недійсним не має.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772; далі за текстом -Порядок № 984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. № 985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за № 1440/18735; далі за текстом - Порядок № 985), суд приходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Однак, в акті перевірки від 26.04.2011р. № 232/18-35787685 суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумість предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Як вбачається із договорів купівлі-продажу у жовтні 2010 року, укладених між ПП "Альтаріс" (покупець) та ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» (продавець) вказані договори є двосторонніми, а по своїй суті - договорами купівлі-продажу.

Таким чином, висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочину в усіх укладених між ПП "Альтаріс" (покупець) та ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» (продавець) договорах купівлі-продажу зроблений відповідачем на підставі невірного тлумачення відповідачем змісту вказаної норми матеріального права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поза увагою відповідача залишився той факт, що як ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ», так і ПП "Альтаріс" виконували умови вищевказаного договору купівлі-продажу, чим і підтвердили факт його укладення.

Суд відзначає, що сам лише факт неведення, на думку відповідача, складського обліку ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ», не має своїм наслідком нікчемності укладених цим суб'єктом господарювання правочинів і не може слугувати розумно достатнім доказом наявності у такого суб'єкта господарювання мети на порушення інтересів держави у сфері оподаткування. А доказів обізнаності позивача та ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» з обставинами здійснення господарської діяльності один одного, наявності між ними налагоджених стабільних господарських зв'язків, відомостей про їх роботу в одному сегменті ринку ДПІ до суду не подано.

Факт реєстрації контрагента позивача платникоми податку на додану вартість, а також той факт, що вказаний контрагент (ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ») на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з оплати вартості придбаних у ТОВ «ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТІНГ» запчастин до сільгосптехніки були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності - для оптової торгівлі автомобільними деталями та приладами.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем в акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту податку на дану вартість у жовтні-листопаді 2010 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.05.2011р. дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, з огляду на що вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 204, 215, 216, 219, 220, 228 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ст. 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Альтаріс" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення за № НОМЕР_1 від 10.05.2011р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Альтаріс" (ідентифікаційний код: 35787685, місце знаходження: вул. Прасола, 11, с. Вовчанські Хутори, Вовчанського району, Харківської області, 62508) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3.40 (три грн. 40 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 19 липня 2011 року.

Суддя Волкова Л.М.