Ухвала

від 27.10.2015 по справі 754/12434/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України, прокурору Деснянського району м. Києва,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_7 , -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України, повернуто прокурору Деснянського району м. Києва у зв`язку з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України, а саме: відсутністю формулювання обвинувачення в розумінні вимог ст. 3 КПК України.

Прокурор в кримінальному провадженні ОСОБА_5 на вказану ухвалу подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, просить ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року про повернення обвинувального акта прокурору скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Апелянт вказує, що в обвинувальному акті № 32012110030000021 викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті та формулювання обвинувачення, тобто обвинувальний акт містить всі відомості у відповідності до вимог ст. 291 КПК України..

Прокурор вважає, що суд на свій розсуд тлумачить поняття правової кваліфікації та формулювання обвинувачення, що не відповідає п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, а для вирішення питання про невідповідність обвинувального акта фактичним обставинам кримінального правопорушення, суд повинен ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, які надасть прокурор. Тільки під час судового розгляду, якщо буде встановлено невідповідність обвинувального акта фактичним обставинам відповідно до ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Також прокурор зазначає, що суд вийшов за межі повноважень, наданих йому при проведенні підготовчого засідання, в ході якого суд перевіряє відповідність акта вимогам ст. 291 КПК України, та позбавлений можливості давати оцінку правильності та повноті проведеного досудового розслідування.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, а ухвалу суду слід залишити без змін, виходячи з таких підстав.

Пунктом п`ятим частини першої статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Статтею 91 КПК України передбачені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Системний аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що в обвинувальному акті має бути зазначено про висунення особі обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, а також, власне, формулювання обвинувачення з достатніми даними, за якими можливо встановити наявність в діях певної особи ознак діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, та обставини щодо підстав для притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Отже, формулювання обвинувачення має містити дані про подію кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, способу вчинення того чи іншого діяння та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; вказівку на форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушення, а також інші дані, необхідні для встановлення в діях особи складу кримінального правопорушення.

При цьому формулювання обвинувачення згідно з п. 5 ч. 1 ст. 291 КПК України викладається незалежно від викладення фактичних обставин справи та правової кваліфікації кримінального правопорушення.

В обвинувальному акті у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 викладені фактичні обставини справи та правова кваліфікація дій особи, якій повідомлено про вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України, а також зазначено про те, що особа обвинувачується у вчиненні певних кримінальних правопорушень.

При цьому в обвинувальному акті немає формулювання обвинувачення із зазначенням часу, місця, способу вчинення та інших обставин вчинення кримінального правопорушення, вказівки на форму вини, мотив і мету вчинення кримінальних правопорушень та інших даних, необхідних для встановлення в діях ОСОБА_6 складів кримінальних правопорушень, за яким вона обвинувачується, тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України та обґрунтовано повернув обвинувальний акт прокурору.

Доводи апеляції прокурора про те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України є безпідставними, оскільки обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 не містить формулювання обвинувачення, в розумінні вимог ст. 3 КПК України, як того вимагає п. 5 ч. 1 ст. 291 КПК України.

Доводи апеляції прокурора про те, що суд вийшов за межі повноважень, наданих йому при проведенні підготовчого засідання, та вдався до аналізу фактичних обставин провадження з точки зору їх відповідності обставинам, викладеним в обвинувальному акті, є голослівними, оскільки ухвала суду не містить жодних висновків щодо відповідності фактичних обставин провадження обставинам, викладеним в обвинувальному акті.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , як про це прохає в апеляції прокурор.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України, прокурору Деснянського району м. Києвазалишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С у д д і :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

[1] Справа № 11-кп/796/1861/2015 Категорія КК: ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8

Доповідач ОСОБА_1