Рішення

від 22.10.2015 по справі 908/3515/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.2015 Справа № 908/3515/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання Сапожніковій Ю.Б.

у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Лоджистик», м. Слов'янськ, Донецька область

про стягнення заборгованості за договором №б/н від 07.06.2013р. в розмірі 2 185 667,86грн.

за участю представників сторін :

від позивача - ОСОБА_1 довіреність №8208-К-О від 20.10.2014р.

від відповідача - не явився

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ «Дженерал Лоджистик» м. Слов'янськ, Донецька область про стягнення заборгованості за договором №б/н від 07.06.2013р. у розмірі 2 185 667,86грн. (1 141 977,40грн. - заборгованість за кредитом; 687345,51грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 356344,95грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах норм ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 610 ЦК України і полягають в тому, що 07.06.2013р. відповідачем було подано до ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» заяву через систему інтернет-клієнт-банкінг, згідно якої відповідач приєднався до "ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 07.06.2013р., та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Після підписання договору відповідачу було відкрито поточний рахунок №26004060439928 та надано право користуватися послугами банку, однією з яких є послуга В«Гарантований платіжВ» , яка може бути надана як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок коштів банку, тобто в кредит. Свої зобов'язання за договором за послугою В«Гарантований платіжВ» позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу за його заявками грошові кошти. Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитом та відсотками, також за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, відповідачу нарахована пеня.

В судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на дату розгляду справи ТОВ «Дженерал Лоджистик» зареєстровано за адресою: 84100, м. Слов'янськ, Донецька область, буд. 13-А.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки, їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд встановив.

07.06.2013р. ТОВ «Дженерал Лоджистик, м. Слов'янськ (далі - клієнт) приєдналося до В«ОСОБА_3 та правил надання банківських послугВ» , Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтеренет на сайті www.privatbank.ua , шляхом реєстрації заяви через систему інтернет-клієнт-банкінг, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 07.06.2013р. та взяв на себе зобов'язання його виконувати.

Розділом 3.1.1. зазначених ОСОБА_3 регламентований порядок надання кредиту за послугою В«Гарантований платіжВ» . Послугу В«Гарантований платіжВ» ПАТ КБ В«ПриватБанкВ» надає, для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і ПАТ КБ В«ПриватБанкВ» (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ В«ПриватБанкВ» заявок на договірне списання коштів (далі - „гарантований платіж" або „заявка"), згідно якої клієнт доручає ПАТ КБ В«ПриватБанкВ» зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ В«ПриватБанкВ» як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 ОСОБА_3).

Відповідно до п. 3.1.1.74 ОСОБА_3 - обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/ кредитних/ змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу.

Після отримання ПАТ КБ В«ПриватБанкВ» за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (системи Internet Banking Приват24 - офіційний канал зв'язку між Банком та Клієнтом відповідно до п. 1.1.1.91 ОСОБА_3), ПАТ КБ В«ПриватБанкВ» розглядає її на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75 ОСОБА_3).

Відповідно до заявок на гарантований платіж № 1611 від 07.06.2013 року на суму 200000,00грн., № 1626 від 13.06.2013 року на суму 200000,00грн., № 1627 від 13.06.2013 року 100000,00грн., №1640 від 26.06.2013 року на суму 240000,00грн., № 1654 від 08.07.2013 року на суму 240000,00грн., №1663 від 17.07.2013 року на суму 240000,00грн., № 1667 від 19.07.2013 року на суму 60000,00грн., № 1681 від 31.07.2013 року на суму 250000,00грн., № 1715 від 16.08.2013 року на суму 290000,00грн., № 1752 від 05.09.2013 року на суму 500000,00грн., № 1776 від 16.09.2013 року на суму 500000,00грн., № 1778 від 16.09.2013 року на суму 100000,00грн., № 1796 від 25.09.2013 року на суму 100000,00грн., № 1807 від 03.10.2013 року на суму 250000,00грн., № 1808 від 03.10.2013 року на суму 250000,00грн., № 1928 від 15.11.2013 року на суму 400000,00грн., № 1931 від 15.11.2013 року на суму 300000,00грн., № 1932 від 16.11.2013 року на суму 100000,00грн., № 1955 від 30.11.2013 року на суму 30000,00грн., № 1957 від 04.12.2013 року на суму 5000,00грн., № 1977 від 12.12.2013 року на суму 250000,00грн., № 1979 від 12.12.2013 року на суму 250000,00грн., № 1978 від 12.12.2013 року на суму 250000,00грн., № 2022 від 31.12.2013 року на суму 250000,00грн., № 2023 від 31.12.2013 року на суму 250000,00грн., № 2038 від 17.01.2014 року на суму 250000,00грн., № 2043 від 21.01.2014 року на суму 500000,00грн., № 2044 від 21.01.2014 року на суму 250000,00грн., позивачем були проведені гарантійні платежі на відповідні рахунки, зазначені в заявках, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема випискою банку за період з 07.06.2014 року по 21.01.2014 року.

Відповідно до розділу 3.2.2.2. ОСОБА_3 Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, с трок до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 грн.) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в ОСОБА_3 чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014р. Клієнт за користування сплачує ПАТ КБ В«ПриватБанкВ» відсотки в розмірі 28%річних, а починаючи з 01.07.2014р. Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ В«ПриватБанкВ» відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користуванням кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Як вбачається з виписки банківського рахунку відповідача станом на 07.06.2013р., ним не було своєчасно погашено заборгованість по кредиту, відповідно прострочення платежу розпочалось з 14.03.2014р.

Відповідно до п. 3.2.2.7.8 ОСОБА_3, незалежно від настання строків виконання зобов'язань Клієнта за договором має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати відсотків та винагороди, при настанні умов, передбачених п. 3.2.2.7.2 (зокрема порушенням клієнтом будь-якого з обов'язків, передбачених Умовами, у тому числі порушення цільового призначення використання кредиту).

Відповідно до даних проведеного позивачем розрахунку, станом на 09.04.2015р. за відповідачем рахується заборгованість зі сплати кредиту у сумі 1141977,40грн. та заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 687345,51грн.

Позивач наполягає, що відповідач прийняті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим на адресу відповідача направлена претензія №30607LGS4S069 від 16.03.2015р. про сплату простроченої заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитом (докази направлення претензії наявні в матеріалах справи).

Відповідно до 3.2.2.10.1 ОСОБА_3 передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користуванням кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2., 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2., 3.2.2.6.3,3.2.2.6,16, 3.2.2.7.2 договору, винагороди, передбаченого п.п.3.2.2.6.5., 3.2.2.9.4.-3.2.2.9.6 договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2. договору, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні

Відповідно до 3.2.2.10.4 ОСОБА_3 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.2.2.10.1. - 3.2.2.10.3 договору здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

У зв'язку з простроченням сплати кредитних платежів, позивачем здійснено розрахунок пені станом на 09.04.2015р. Так, відповідно до даних такого розрахунку позивачем нараховано пеню в сумі 356344,95грн.

Як вбачається з позову, позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань та направлені на стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 1141977,40грн. Факт видачі кредиту відповідачем не заперечується.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до п. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.2.2.7.8 ОСОБА_3, незалежно від настання строків виконання зобов'язань Клієнта за договором має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати відсотків та винагороди, при настанні умов, передбачених п. 3.2.2.7.2 (зокрема порушенням клієнтом будь-якого з обов'язків, передбачених Умовами, у тому числі порушення цільового призначення використання кредиту).

Як встановлено судом, відповідачем допущено прострочення по поверненню суми кредитних коштів та строкових відсотків, у зв'язку з чим у позивача виникло право стягнення з відповідача суми кредитних коштів та строкових відсотків, отже, позивач підставно звернувся до суду із розглядуваним позовом та позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за кредитом у розмірі 1147977,40грн. та суми заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 687345,51грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 356344,95грн. яка нарахована з 26.09.2014р. по 09.04.2015р. за порушення відповідачем строків повернення кредиту господарський суд вважає необхідним зазначити наступне:

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобовязань за договором, позивачем, на підставі п. 3.2.2.10.4 умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачені п. 3.2.2.10.1, 3.2.2.10.3, здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом відповідно витягу із «ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг» стягнення пені за період з 26.09.2014р. по 09.04.2015р. у сумі 356344,95грн.

Відповідно до ст.2 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

За приписами ст.1 наведеного Закону, періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Вказаним Законом, який є спеціальним, дія якого поширюється лише на визначене коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Листом від 27.10.2014 р. №18-112/64138 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Донецьк.

05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р. у справі № 826/18327/14, за адміністративним позовом ТОВ «Тар Альянс» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30.10.2014 р. № 1053-р».

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Проте, Указом Президента України від 14.04.2014р. №405/2014 відповідно до ст. ст. 107, 112 Конституції України введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Відповідно до ст. ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., уведеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», згідно якого визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014 р.

Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Крім того, проведення антитерористичної операції на території м. Донецька є загальновідомим фактом, який на підставі ст.35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.

Прийняття ж Кабінетом Міністрів України Розпорядження № 1079-р від 05.11.2014р. не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ТОВ «Дженерал Лоджистик» станом на 22.10.2015р. є м. Слов'янськ, Донецька область.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який є діючим, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Дію даного Закону в частині введення мораторію зупинено не було.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право субєкта господарювання не може бути ілюзорним та носити декларативний характер.

У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення пені за період з 26.09.2014р. по 09.04.2015р. є неправомірними, та, відповідно не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарсбкого процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк В«ПриватбанкВ» , м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Лоджистик» м. Слов'янськ, Донецька область задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Лоджистик» (84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд. 13-А, ЄДРПОУ 37683544) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк В«ПриватбанкВ» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 1141977,40грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 687345,51грн., судовий збір в розмірі 36586,71грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення підписаний 27.10.2015р.

Рішення набирає законної сили 06.11.2015р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя О.М. Сковородіна