Рішення

від 29.10.2015 по справі 905/2031/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.10.2015 Справа №905/2031/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Величко Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Відділу освіти Будьоннівської районної у місті Донецьку ради, м.Донецьк, ЄДРПОУ 21970642,

про стягнення 6 580,48 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відділу освіти Будьоннівської районної у місті Донецьку ради, м.Донецьк, про стягнення 6 580,48 грн. суми боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії у серпні 2014р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору про постачання електричної енергії №97 від 17.08.1998р. із відповідачем, перевищення останнім договірної величини електроспоживання у серпні 2014р. та невиконання зобов'язання з оплати вартості різниці фактично спожитої та договірної величин, внаслідок чого виникли підстави для нарахування суми боргу у розмірі 6580,58 грн.

На підтвердження викладених обставин позивачем наведено розрахунок заявлених позовних вимог та надано у копіях: договір на користування електричною енергією №97 від 17.08.1998р. разом з додатком №5 «Порядок розрахунків (для бюджетних установ та організацій, підприємств житлово - комунального господарства та підприємств, які надають послуги щодо забезпечення комунально - побутових потреб населення)» та додатком «Договірні величини споживання електричної енергії на 2014р.» до нього; рахунок за електроенергію №97 від 26.08.2014р.; акт прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) за серпень 2014р.; рахунок №11/97.111559 від 26.08.2014р.; довіреності №б/н від 02.01.2014р. на представника відповідача, а також документи, що підтверджують правовий статус підприємства позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.1, 2, 12, 54, 55, 56, 58 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997р., ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 3, 11, 16, 509, 525, 526, 530,625 Цивільного кодексу України, Правила користування електричною енергією.

02.10.2015р. позивачем електронною поштою надіслано копії: додатку №1 до наказу ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від липня 2014р., пояснень №51юр-1685/15 від 02.10.2015р., витягу з сайту інформаційно-ресурсного центру від 21.08.2015р. стосовно відповідача, акту звірки заборгованості від 18.11.2014р. за договором поставки електроенергії №97 від 17.08.1998р., довіреності на представника ОСОБА_2

Документи долучено до матеріалів справи.

У судових засіданнях позивач наполягав на задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не представив.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи об'єктивні обставини складної ситуації у державі, суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

17.08.1998р. між «Донецькими електричними мережами ДАЕК «ДОЕ» (нині Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» та далі - Постачальник) та Будьоннівським районним відділом освіти (нині Відділ освіти Будьоннівської районної у місті Донецьку ради та далі - Споживач) укладено договір на користування електричною енергією №97, згідно з яким Електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а Споживач своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором (п.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов'язався відпускати електроенергію як різновид промислової продукції Споживачу в межах приєднаної (дозволеної до використання) потужності згідно з визначеними йому цим Договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності (Додаток №1) (п.2.1 Договору), а Споживач зобов'язався сплачувати за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та Умовами цього Договору (п.4.1 Договору).

Матеріали справи містять акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за серпень 2014р., що підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств. Згідно даного акту обсяг спожитої відповідачем електроенергії у серпні 2014р. складає: активна електроенергія - 47700 кВт/год. на суму 67892,36грн.; реактивна електроенергія - 15580 кВАр/год. на суму 798,37грн.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р . (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п. 6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп. 2 п. 10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Посилаючись на перевищення споживачем у серпні 2014р. обсягу договірної величини споживання електричної енергії, позивач просить стягнути 6 580,48 грн.

Відповідно до п.4.2 Договору Споживач зобов'язався для визначення величини використаної електроенергії знімати та представляти за установленою формою до Електропостачальної організації показання розрахункових електролічильників та електролічильників Субспоживачів (пп.3.1, 3.2, 3.3 Додатку №3) згідно з календарним графіком (Додаток №4) за формою згідно з Додатком №9.

Згідно п.4.4 Договору споживач зобов'язується здійснювати уточнення в Електропостачальній організації договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік не пізніше 31.12 поточного року.

У випадку неуточнення договірних величин до зазначеного строку Електропостачальна організація має право самостійно встановлювати договірні величини постачання електричної енергії та потужності або припинити подачу електроенергії Споживачу.

Відповідно до додатку «Договірні величини споживання електричної енергії на 2014 рік», узгодженими сторонами величинами споживання електричної енергії у серпні 2014р. є 42,152 тис. кВт/год.

Відповідно до п.6.14 ПКЕЕ, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Як було означено вище, згідно двостороннього акту прийняття-передавання товарної продукції, який підписано обома сторонами та скріплено їх печатками, за серпень 2014р. відповідач фактично спожив 47700 кВт/год.

Отже, за таких обставин, на виконання умов договору постачальник виставив відповідачу рахунок:

№11/97.111559 від 26.08.2014р. по договору №97 на оплату за перевищення договірних величини споживання електричної енергії за серпень 2014р. на суму 6 580,48 грн., про що свідчить відповідна відмітка на цьому документі, а саме означений рахунок отримано представником відповідача 26.08.2014р. (на підставі довіреності Відділу освіти Будьоннівської районної у м.Донецьку ради №б/н від 02.01.2014р.).

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику», споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п.6.16. ПКЕЕ, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що у випадку споживання електроенергії понад кількість, обумовлену цим Договором, відповідний період (місяць, квартал), Споживач сплачує Електропостачальній організації вартість електроенергії, витраченої понад обумовлений даним Договором обсяг електричної енергії згідно з чинним законодавством.

Згідно п.9 додатку 5 до договору, нарахування за понаддоговірне споживання електричної енергії та електричної потужності, за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сум пені, 3% річних, індексу інфляції відображуються в окремому рахунку, який споживач електроенергії повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця. Термін сплати такого рахунку визначається вимогами п.7 цього Порядку. Також у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця Споживач отримує в розрахунковому відділі відповідного РЕМ акт звірки розрахунків за місяць, та акт прийняття - передавання товарної продукції, які повертає підписаними та скріпленими печаткою в термін до 10 днів.

За змістом п.7 наведеного додатку рахунок має бути сплачений Споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо Споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо Споживач здійснює оплату через свою головну структуру.

Проте, рахунок №11/97.111559 від 26.08.2014р. на момент розгляду справи відповідачем не оплачено, у зв'язку з чим за ним перед позивачем є наявним грошове зобов'язання зі сплати за перевищення договірних величин електроспоживання у серпні 2014р. у розмірі 6 580,48грн.

Дане також відображено у акті звірки заборгованості №б/н від 18.11.2014р. (копія міститься у матеріалах справи), що підписаний та скріплений печаткою з боку як Постачальника, так і Споживача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума боргу за перевищення договірної величини електроспоживання у розмірі 6 580,48 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, до відповідача, Відділу освіти Будьоннівської районної у місті Донецьку ради, м.Донецьк, про стягнення 6 580,48 грн. суми боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергіїу серпні 2014р., задовольнити.

2. Стягнути з Відділу освіти Будьоннівської районної у місті Донецьку ради (83030, Донецька область, м.Донецьк, вул.Жовтня, буд.10, ЄДРПОУ 21970642, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, буд.8; адреса для листування: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Войніч, буд.2, код ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 6 580,48 грн. суми боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії у серпні 2014р., а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1827,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В судовому засіданні 29.10.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2015р.

Суддя О.В. Кротінова