Рішення

від 28.10.2015 по справі 910/21091/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2015Справа №910/21091/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м.Київ, ЄДРПОУ 19017842

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт», м.Київ, ЄДРПОУ 31302794

про стягнення 875 грн. та розірвання договору

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Бендюг І.А. - по дов.

від відповідача: Ромсицький О.А. - кер.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт», м.Київ про стягнення заборгованості в розмірі 875 грн. та розірвання договору №33/0 від 09.07.2014р. про проведення незалежної оцінки.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт» своїх обов'язків за договором №33/0 від 09.07.2014р. в частині проведення оцінки майна у строки, що визначені договором. Вказані обставини, за твердженнями заявника, є достатньою підставою для розірвання договору та повернення авансового платежу.

Відповідач у судовому засіданні 21.10.2015р. та у поясненнях №104/з-1 від 22.10.2015р. проти задоволення позовних вимог надав заперечення з огляду на те, що заявником не було представлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт» документів для проведення оцінки, що і унеможливило виконання відповідачем своїх обов'язків за договором №33/0 від 09.07.2014р. Одночасно, вказаним учасником судового процесу зазначено, відповідачем повернуто авансовий платіж в розмірі 875 грн. на рахунок Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.10.2015р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені учасниками судового процесу докази, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи, 09.07.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт» (оцінювач) було укладено договір №33/0 про проведення незалежної оцінки, у відповідності до п.1.1 якого виконавець зобов'язується виконати роботи з проведення оцінки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 4625883600:06:001:0024) загальною площею 0,2461 га, за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Зелів.

У п.4.1 договору №33/0 від 09.07.2014р. зазначено, що загальну вартість правочину складає сума вартості наданих послуг, що становить 1750 грн.

Договір є укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.9.1 договору №33/0 від 09.07.2014р.).

У відповідності до ст.252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У судовому засіданні 28.10.2015р. представниками обох сторін було зазначено, що оскільки сторонами не виконано в повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань за договором№33/0 від 09.07.2014р., то вказаний правочин не припинив своєї дії 31.12.2014р.

Тобто, враховуючи приписи ст.252 Цивільного кодексу України та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин продовжив свою дію і після 31.12.2014р.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №33/0 від 09.07.2014р. про проведення незалежної оцінки як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з надання послуг.

За приписами ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містяться у ст.188 Господарського кодексу України.

Частиною 2 ст.651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 54 Господарського процесуального кодексу України, при зверненні до суду з позовом про розірвання договору з підстав його невиконання контрагентом (ч. 2 ст.651 Цивільного кодексу України) позивачем повинно бути доведено факт істотного порушення відповідачем умов укладеного правочину, невиконання або неналежне виконання відповідачем передбачених законом або договором обов'язків.

Виходячи з принципів повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, приймаючи до уваги підстави заявленого позову, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про розірвання договору №33/0 від 09.07.2014р. про проведення незалежної оцінки. При цьому, суд виходить з наступного.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

За умовами п.1.5 договору №33/0 від 09.07.2014р. строк надання послуг з проведення оцінки майна - після отримання від замовника документів протягом п'яти робочих днів з моменту надання документації, що є необхідною для проведення незалежної оцінки майна та дати сплати авансу.

Як вже зазначалось, загальна вартість послуг за спірним правочином визначена на рівні 1750 грн. (п.4.1 договору №33/0 від 09.07.2014р.).

У п.4.2 укладеного між сторони договору передбачено, що авансовий платіж в розмірі 50% від загальної вартості послуг сплачується замовником на поточний рахунок оцінювача протягом восьми робочих днів з моменту підписання договору.

Тобто, з наведеного вбачається, що при укладенні спірного правочину контрагентами досягнуто згоди, що строк виконання оцінювачем своїх обов'язків за договором №33/0 від 09.07.2014р. ставиться в залежність від виконання замовником двох обов'язків, а саме: перерахування попередньої оплати та передачі документації, необхідної для проведення оцінки.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт» попередню оплату у розмірі 875 грн., що в повному обсязі відповідає умовам п.4.2 договору №33/0 від 09.07.2014р. Факт здійснення грошового переказу підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №842308 від 18.07.2014р., що скріплене відміткою банку про проведення фінансової операції.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, ухвалою від 18.08.2015р. судом було зобов'язано відповідача надати заперечення (у разі наявності) щодо отримання від позивача попередньої оплати за договором №33/0 від 09.07.2014р. в розмірі 875 грн.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт» під час розгляду спору у судовому засіданні 28.10.2015р. факт отримання попередньої оплати від Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» було підтверджено.

Одночасно, судом зазначалось, що виникнення у виконавця обов'язку з надання послуг з оцінки за договором №33/0 від 09.07.2014р. та настання строку його виконання сторонами пов'язано не тільки з отриманням авансового платежу, а і з переданням замовником документів, необхідних для проведення оцінки.

Пунктом 2.3.2 договору №33/0 від 09.07.2014р. визначено, що замовник зобов'язаний надавати оцінювачу документацію, роз'яснення та додаткові відомості, що необхідні замовнику для проведення оцінки майна та складання звіту про оцінку.

Проте, за твердженнями відповідача, які з боку позивача належними допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» документацію, необхідну для проведення оцінки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 4625883600:06:001:0024) загальною площею 0,2461 га, за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Зелів, не було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт».

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, ухвалами від 07.10.2015р. та від 21.10.2015р. судом було зобов'язано позивача надати докази виконання умов п.2.3.2 договору №33/0 від 09.07.2014р.

Проте, позивачем всупереч приписам ст.124 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, витребуваних судом документів представлено не було.

При цьому, суд зазначає, що відповідно п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Одночасно, судом прийнято до уваги, що в судовому засіданні 28.10.2015р. на запитання суду до представника позивача щодо наявності доказів передання відповідачу документів, необхідних для проведення оцінки за договором №33/0 від 09.07.2014р., заявником зазначено на відсутності таких доказів.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги, що заявником не було доведено факту виникнення обставин, які у відповідності до п.1.5 укладеного між сторонами правочину є підставою початку перебігу строку надання послуг з оцінки майна, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання спірного правочину з огляду на приписи ст.651 Цивільного кодексу України у зв'язку з істотним порушенням зобов'язань з боку відповідача.

Отже, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт» про розірвання договору №33/0 від 09.07.2014р. про проведення незалежної оцінки є необґрунтованими та такими, що підлягають залишенню без задоволення.

З приводу позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення заборгованості в розмірі 875 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави припинення провадження по справі. Зокрема, вказаною статтею передбачено, що провадження у справі припиняється якщо відсутній предмет спору.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (п.4.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно з п.4.4 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як свідчать представлені суду документи, після порушення по справі №910/21091/15 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт» було повернуто на рахунок Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» грошові кошти в сумі 875 грн., сплачені заявником в якості попередньої оплати за договором №33/0 від 09.07.2014р.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем було представлено до матеріалів справи платіжне доручення №132 від 21.10.2015р.

Одночасно, позивачем факт повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт» авансового платежу за договором №33/0 від 09.07.2014р. було підтверджено у судовому засіданні 28.10.2015р.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що провадження по справі в частині стягнення боргу в розмірі 875 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Всі інші заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

За приписами ст.84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинні на момент звернення до суду з розглядуваним позовом) від сплати судового збору звільняється, в тому числі, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Постанови №188 від 19.03.2015р. правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.03.2015р. прийнято рішення №63 про запровадження з 20.03.2015р. процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

Оскільки у даному випадку саме уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулась до господарського суду з позовом від імені Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», то заявник звільнений від сплати судового збору.

У п.4.5 Постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору та якщо позов такої особи залишено без задоволення, судовий збір не стягується.

Одночасно, суд також не вбачає підстав для стягнення судового збору за позовні вимоги про стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт», оскільки судом було встановлено факт необґрунтованості тверджень заявника про настання строку виконання відповідачем послуг з оцінки майна та порушення умов договору №33/0 від 09.07.2014р.

За таких обставин, враховуючи, що у спір у справі виник не внаслідок протиправних дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт», приймаючи до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору згідно приписів ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт» грошових коштів в розмірі 1827 грн. не стягується.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 80 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт», м.Київ про стягнення заборгованості в розмірі 875 грн.

Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецексперт», м.Київ про розірвання договору №33/0 від 09.07.2014р. про проведення незалежної оцінки.

У судовому засіданні 28.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 30.10.2015р.

Суддя М.О. Любченко