Рішення

від 26.10.2015 по справі 911/3463/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" жовтня 2015 р. Справа № 911/3463/15

за позовом Прокурора Миронівського району Київської області в інтересах держави в особі:

Олександрівської сільської ради

до Товариства з обмеженою віповідальністю «Алміра ПП»

про стягнення 26 376, 92 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю:

прокурор - Коптюк О.А

позивач - не зявився;

відповідач - ОСОБА_1 - предст. за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прокурора Миронівського району Київської області в інтересах держави в особі Олександрівської сільської ради (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алміра ПП» (відповідач) про стягнення 25874,06 грн. заборгованості, яка складається з 25398,68 грн. основного боргу та 475,38 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору оренди б/н від 26.08.2008р. стосовно своєчасного внесення орендних платежів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.08.2015 у справі №911/3463/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 07.09.2015р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2015 розгляд справи було відкладено на 17.09.2015 року.

Прокурор та позивач озвучили позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

17.09.2015р. відповідачем було подано письмовий відзив на позов, в якому він проти заявленого позову заперечує та зазначає, що борг з оренди є значно меншим, оскільки позивачем не було враховано платіж з орендної плати за жовтень 2013р. у сумі 2637,50 грн. та переплату в розмірі 998,57 грн., а тому відповідач просив суд дати час на здійснення звірки платежів між сторонами.

Ухвалою суду від 17.09.2015р. розгляд справи було відкладено на 19.10.2015р. та зобов'язано відповідача надати докази сплати заборгованості за договором оренди, а позивача виписки з казначейського рахунку та з касової книги за спірний період з зазначенням надходжень орендної плати та індексації за договором оренди від 26.08.2008р.

19.10.2015р. прокурором в порядку ст. 22 ГПК України було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог до розміру 25901,54 грн., у відповідності до поданого Олександрівською сільською радою розрахунку заборгованості за період з 01.05.2012р. по 01.05.2015р., яка прийнята судом до розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи подану прокурором заяву про збільшення позовних вимог, в даному випадку має місце нова ціна позову,з якої і вирішується спір - 26376,92 грн.

26.10.2015р. відповідач додаткових пояснень по справі не подав, вимоги, викладені в ухвалі суду від 17.09.2015р. не виконав, доказів оплати заборгованості за договором не надав.

Відповідно до частини 2 статті 82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно з ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 26.10.2015р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні прокурора та представника позивача відповідача, суд,-

встановив:

26 серпня 2008 року між Олександрівською сільською радою Миронівського району (орендодавець) та ТОВ «Альміра ПП» (оренда) було укладено договір оренди нерухомого майна нежитлової будівлі комунальної власності територіальної громади с. Олександрівка Миронівського району Київської області (Договір оренди), згідно якого в оренду передається нежитлова будівля - приміщення бані, що розташована за адресою: вул. Синявського, 1А, с. Олександрівка Миронівського району Київської області для підприємницької діяльності.

Пунктом 2.2 договору визначено, що об'єктом оренди є нежитлова будівля загальною площею 327,5 м. кв.

Згідно п. 3.1 Договору оренди, укладеного між Олександрівською сільською радою 26.08.2008р. та ТОВ «Альміра ПП» за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Олександрівської сільської ради № 101-18-У від 18.01.2008, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, на дату підписання Договору становить 5 гривень в місяць за один метр квадратний.

Згідно п. 3.2 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Згідно п. 3.6, Договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

За твердженням прокурора (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), в результаті порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за період з травня 2012 року по травень 2015 року за ним утворилася заборгованість з орендної плати на загальну суму 25901,54 грн.

Згідно з частиною шостою ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 754 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частинами першою та п'ятою ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки, орендоване майно перебуває у комунальній власності, до регулювання вказаних орендних правовідносин застосовуються положення ЗУ «Про оренду державного та комунального майна».

Статтею 2 вказаного закону визначено, що оренда є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Тобто, орендар зобов'язаний вносити орендодавцеві платіж за користування майном. Розмір, форма, і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ст. 19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначає відповідач у своєму відзиві, у розрахунку сум орендної плати, який додано до позову існують помилки у підрахунку, зокрема, не враховано часткові платежі по оренді, у зв'язку з чим відповідач зазначає, що сума основного боргу становить 20 762,04 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи норми процесуального законодавства та заперечення відповідача, ухвалою суду було зобов'язано позивача надати прибуткові касові ордери, виписки з казначейського рахунку та виписки з касової книги за період з 01.05.2012р. по 01.05.2015р. з зазначенням надходжень орендної плати та індексації за договором оренди від 26.08.2008р. Вказані вимоги позивачем виконано та надані докази в підтвердження існуючої заборгованості в розмірі 25901,54 грн.

В свою чергу, відповідач викладені в ухвалі вимоги не виконав та не надав суду доказів відсутності заборгованості або її часткового погашення.

Судом було надано правову оцінку наданим сторонами доказам, випискам з казначейського рахунку позивача та встановлено, що заборгованість за спірний період становить 25901,54грн.

Враховуючи те, що станом на день розгляду справи відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, не оплативши в повному обсязі розмір орендної плати, що підтверджується матеріалами справи, доказів оплати ТОВ "Алміра ПП" не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 25901,54 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, прокурор та позивач просять стягнути з відповідача 475,38 грн. пені. за несвоєчасну сплату платежів за період з січня 2015 року по травень 2015р. від кожного неоплаченого рахунку окремо.

Пунктом 6.2 Договору, встановлено, що при несвоєчасному внесенні плати, передбаченої даним договором, Орендар сплачує пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити уразі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши розрахунок за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон», з урахуванням норм чинного законодавства та умов договору, застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ встановив, що розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справ, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що заявлена пеня підлягає задоволенню повному обсязі у розмірі 475,38 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 25901,54 грн. основного боргу, 475,38 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судового збору, суд зазначає наступне.

Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент звернення прокурора з позовом до суду) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви прокурор просить суд стягнути 26376,92 грн.

Таким чином, за розгляд даної майнової вимоги до сплати підлягає 1827,00 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи те, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, оплата судового збору покладається на відповідача та стягується в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра ПП" (08834, Київська обл., Миронівський р-н, с. Олександрівка, вул. Синявського, 1а, код 35825510) на користь Олександрівської сільської ради (08834, Київська обл., Миронівський р-н, с. Олександрівка, вул. Леніна, 6, р/р 35427201023838 в ГУ ДКСУ в Київській області , МФО 821018, код ЄДРПОУ 04362496) - 25 901 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот одну) грн. 54 коп. заборгованості, 475 (чотириста сімдесят п'ять) грн. 38 коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра ПП" (08834, Київська обл., Миронівський р-н, с. Олександрівка, вул. Синявського, 1а, код 35825510) в дохід Державного бюджету України 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 03.11.2015р.

Суддя О.В. Щоткін