Постанова

від 13.10.2015 по справі 804/12470/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 р. Справа № 804/12470/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Приватного підприємства фірми «Монтажбуд» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

31.08.2015 р. Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (надалі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства фірми «Монтажбуд» (надалі - відповідач) з позовними вимогами про стягнення податкового боргу з рахунків підприємства у розмірі 2087,44 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у вказаному розмірі, який виник внаслідок несплати в установлені законом строки сум грошового зобов'язання по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість та податку з юридичних осіб.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Заперечень проти позову не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Проаналізувавши матеріали адміністративного позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство фірма «Монтажбуд» перебуває на податковому обліку у Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області як платник податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 2087,44 грн., що стало підставою для звернення до суду.

Відповідно до ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1, 57.3 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що нарахування грошових зобов'язань відповідача з податку на прибуток в розмірі 1055,82 грн. виник згідно податкового повідомлення-рішення №0003051502 від 02.09.2014 р. на суму 1020,00 грн., прийнятого у відповідності до п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки даних задекларованих у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 р. (Акт №125/04-10-15-02-10-31312907 від 08.07.2014 р.), якою встановлено порушення вимог пп.48.18.3 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України; податкового повідомлення-рішення №0000851502 від 05.03.2015 р. на суму 13,00 грн., прийнятого у відповідності до п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток приватних підприємств (Акт №22/04-10-15-02-10-31312907 від 22.01.2015 р.), якою встановлено порушення вимог п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

Кріс того, у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгоджених зобов'язань з податку на прибуток відповідачу у відповідності до пп.129.1.2 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пеню у розмірі 22,82 грн.

Нарахування грошових зобов'язань відповідача з податку на додану вартість в розмірі 1020,00 грн. виник згідно податкового повідомлення-рішення №0001691501 від 09.04.2015 р. на суму 1020,00 грн., прийнятого у відповідності до п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки даних задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість (Акт №243/04-10-15-01-21-31312907 від 02.03.2014 р.), якою встановлено порушення вимог пп.48.18.3 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України.

Нарахування грошових зобов'язань відповідача з єдиного податку з юридичних осіб в розмірі 11,62 грн. виник згідно податкового повідомлення-рішення №0000121502 від 13.01.2015 р. на суму 11,62 грн., прийнятого у відповідності до п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки податкової звітності з єдиного податку - юридичної особи (Акт №212/04-10-15-02-31312907 від 26.11.2014 р.), якою встановлено порушення вимог п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

Матеріали справи місять докази направлення вказаних податкових повідомлень-рішень на адресу підприємства, доказів їх оскарження до суду не надано.

Таким чином, сума заборгованості відповідача всього складає 2087,44 грн., що підтверджується даними облікової картки платника податків.

Згідно ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового борту змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу від 17.01.2012 р. №64, яка отримана відповідачем 19.01.2012 р., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Доказів оскарження податкової вимоги у судовому порядку до суду не надано.

Відповідно до ч.1. ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 зазначеної статті).

Відповідно до положень ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, натомість відповідачем наявність податкового боргу не спростована.

Суд не конкретизує, з яких саме рахунків кошти підлягають стягненню з метою недопущення звуження прав позивача при виконанні рішення суду.

Контролюючі органи мають лише відомості стосовно тих рахунків, які взяті ними на облік, та не можуть гарантувати повноту та достовірність відомостей про банківські рахунки платників податків, тому що такі дані сформовані на підставі повідомлень про відкриття рахунків в установах банків самих платників податків та/або повідомлень установ банків, що надходили до податкових органів згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Приватного підприємства фірми «Монтажбуд» про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство фірму «Монтажбуд» (ЄДРПОУ 31312907, адреса: 51400, АДРЕСА_1 ) податковий борг з податку на прибуток у розмірі 1055,82 грн. (одна тисяча п'ятдесят п'ять грн., 82 коп.); податку на додану вартість у розмірі 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять грн., 00 коп.); з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 11,62 грн. (одинадцять грн., 62 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 13.10.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2