Постанова

від 05.04.2012 по справі 2а/0470/11547/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/11547/11 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Дніпропетровської області»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ :

15 вересня 2011 р. Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Дніпропетровської області»адміністративно-господарські санкції в сумі 20 481 грн. 10 коп. за невиконання у 2009 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, та пеню в сумі 2 824 грн. 40 коп. за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Державне підприємство «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Дніпропетровської області»при середньообліковій чисельності штатних працівників - 217 осіб, повинно було створити у 2009 році 9 робочих місць, на які працевлаштувати інвалідів. Натомість, відповідачем було працевлаштовано лише 7 осіб, таким чином, відповідач не виконав зазначений норматив відносно двох осіб, чим порушив вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у зв'язку з чим зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 20 481 грн. 10 коп., виходячи з розміру середньорічної заробітної плати штатного працівника, та пеню, нараховану на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, в сумі 2 824 грн. 40 коп., за несвоєчасну їх сплату. Зазначена сума заборгованості підтверджується актом перевірки № 249 від 11.05.2011 р. та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій. В добровільному порядку відповідач не сплачує суму заборгованості, тому позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що позовні вимоги по даній справі ґрунтуються на висновках акту перевірки № 249 від 11.05.2011 р., складеному працівниками Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Разом з тим, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 р. по справі № 2а/0470/8414/11, яка набрала законної сили, зазначений акт було визнано протиправним та скасовано в частині визначення адміністративно-господарських санкцій на суму 14 166 грн. 67 коп. Відповідно, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню -на суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 10 240 грн. 55 коп., проти чого відповідач не заперечує (а.с. 19-20).

У відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Дніпропетровської області»перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Згідно форми 10-ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів»за 2009 рік, що 20.02.2010 р. наданий відповідачем до Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників підприємства у 2009 році становила 217 осіб (а.с. 4).

Відповідно, чисельність інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить 9 осіб.

У звіті підприємства за формою 10-ПІ також зазначено, що у звітному періоді середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність і які працювали на підприємстві, становила 10 осіб (а.с. 4).

Разом з тим, згідно з висновками акту перевірки № 249 від 11.05.2011 р., проведеної посадовими особами Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо стану виконання ст.ст. 19, 20 закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», встановлено, що у 2009 р. на підприємстві працювало лише 7 осіб з обмеженими можливостями, а тому Державне підприємство «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Дніпропетровської області»має сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу у кількості двох робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 20 481,10 грн., виходячи з розміру середньорічної заробітної плати штатного працівника, помноженої на кількість осіб, щодо яких не виконано норматив (10 240,55 грн. * 2) (а.с. 5).

Зазначений акт перевірки був підписаний із зауваженнями, зокрема, щодо невідповідності висновку перевіряючих стосовно кількості працюючих на підприємстві інвалідів у звітному періоді, а також, щодо відсутності у акті детального опису виявленого порушення, що прямо передбачено п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 «Про порядок проведення перевірок підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю» (а.с. 8).

За результатами розгляду зауважень до акту перевірки, посадовими особами Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів підприємству була надана відповідь від 24.05.2011 р., згідно якої, інвалідів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у 2009 р. неможливо зарахувати до середньооблікової чисельності штатних працівників, яким встановлена інвалідність, оскільки у них відсутні довідки МСЕК або посвідчення, які підтверджують факт інвалідності (а.с. 7).

Не погодившись із вказаним висновком відділення Фонду, 12.07.2011 р. підприємство звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, серед іншого, просило визнати нечинним акт перевірки № 249 від 11.05.2011 р., проведеної посадовими особами Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

За результатами розгляду справи № 2а/0470/8414/11, Дніпропетровським окружним адміністративним судом (суддя Горбалінський В.В.) винесено постанову від 18.08.2011 р., якою позовні вимоги Державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Дніпропетровської області»були задоволені частково, акт перевірки № 249 від 11.05.2011 р. було визнано протиправним та скасовано в частині визначення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 10 240 грн. 55 коп., в решті -у задоволенні позову відмовлено (а.с. 21-23).

Зазначена постанова набрала законної сили 07.10.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, враховуючи, що позовні вимоги по справі 2а/0470/11547/11 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Дніпропетровської області»про стягнення адміністративно-господарських санкцій, ґрунтуються виключно на висновках акту перевірки № 249 від 11.05.2011 р., який в частині визначення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 10 240 грн. 55 коп. було визнано протиправним та скасовано постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 2а/0470/8414/11, яка на даний час набрала законної сили, зазначені обставини є встановленими, і не потребують додаткового доказування при розгляді даної адміністративної справи.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції, нараховані відповідачу за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році на підставі акту перевірки № 249 від 11.05.2011 р. на суму 10 240 грн. 55 коп., стягненню не підлягають.

Щодо решти суми адміністративно-господарських санкцій, нарахованих по вказаному акту, в розмірі 10 240 грн. 55 коп., суд зазначає, що відповідач її визнає, та проти її стягнення не заперечує, про що прямо зазначив у письмових запереченнях (а.с. 20).

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом.

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально -економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 вищевказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менш, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, покладено обов'язок, по-перше, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; по-друге, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; по-третє, якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Відповідач не заперечує, що у 2009 році ним не було виконано норматив щодо працевлаштування одного інваліда.

З матеріалів справи також вбачається, що у 2009 р. відповідач не подавав до Ленінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська щомісячну звітність за формою 3-ПН, необхідну для працевлаштування інвалідів (а.с. 30).

Так, відповідно до абз. 3 пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р., інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991 р., підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, зазначеними нормами конкретизовано передбачений статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»обов'язок підприємств надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, в частині подання такої інформації за встановленою формою, а також в частині періодичності її надання (щомісячно).

Як вже зазначалося вище, обов'язкова звітність за формою № 3-ПН відповідачем до Ленінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська не подавалася.

Отже, вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у 2009 році відповідачем не виконані.

У відповідності до ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач вказані обставини не довів, та не заперечує, що має сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць щодо працевлаштування одного інваліда.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадські організації інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж це встановлено нормативом, передбаченим ст. 19 вказаного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі, яка визначається в розмірі середньої річної заробітної плати штатного працівника на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами та організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 вказаного Закону.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку адміністративно-господарські санкції за невиконання у 2009 р. нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в строки, встановлені законом, не були сплачені, зазначені санкції мають бути стягнені з нього в судовому порядку, виходячи з розміру середньої річної заробітної плати штатного працівника та кількості незайнятих робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в сумі 10 240,55 грн.

Зазначений розмір санкцій, що підлягає стягненню, визнаний відповідачем.

Крім того, з відповідача має бути стягнена пеня за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій. Разом з тим, враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення адміністративно-господарських санкцій, пеня, нарахована позивачем, також підлягає стягненню частково -в сумі 1 412,2 грн., замість 2 824,4 грн., за таким розрахунком: (10 240,55 грн. * 0,03%) * 460 днів (в межах заявлених позивачем позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Дніпропетровської області» (код ЄДРПОУ 31270841) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31214230700009, отримувач - Ленінський район, банк отримувача - ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ОКПО 25005978) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 р. в сумі 10 240,55 грн. (десять тисяч двісті сорок гривень п'ятдесят п'ять копійок), та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 1 412,2 грн. (одна тисяча чотириста дванадцять гривень двадцять копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В.Чорна