Постанова

від 27.10.2015 по справі 805/3551/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 р. Справа № 805/3551/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О., розглянувши у приміщенні суду за адресою: 84112, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Добровольського, 1, у порядку письмового провадження справу за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Сініат» про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від»ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін на підставі акту перевірки №649/22/31605366 від 17.05.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Артемівська об'єднана державна податкова інспекція головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сініат» про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від»ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін на підставі акту перевірки №649/22/31605366 від 17.05.2013 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ѲͲАТВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.04.2010 р. по 31.03.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 р., за наслідками якої був складений акт від 17 травня 2013 р. № 649/22/31605366.

На підставі зазначеного акта перевірки позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 03.06.2013 р., а саме: № НОМЕР_1, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9696260,00грн.; № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання податку на прибуток підприємств у розмірі 809679,00 грн. за основним платежем та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 127264,00 грн.; № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість у розмірі 136420,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 34105,00 грн.; № НОМЕР_4, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1496131,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 6 370 грн.

А тому, просили суд задовольнити позовні вимоги щодо нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від»ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін на підставі акту перевірки №649/22/31605366 від 17.05.2013 року.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, просила задовольнити позов.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, просили розглянути справу в письмовому провадженні.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

За приписами ч.1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ѲͲАТВ» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 31605366, (Донецька область, м. Артемівськ, 2-й провулок Ломоносова, буд. 3), який знаходиться на обліку у позивача.

Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області було проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ѲͲАТВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.04.2010 р. по 31.03.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 р., результати якої були відображені в акті від 17 травня 2013 р. № 649/22/31605366.

В зазначеному акті перевірки податковий орган дійшов висновку, що позивач порушив пункту 1.32 статті 1, пункту 6.1. статті 6, підпункту. 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону № 334/94-ВР, пункту 1.18 статті 1, пункту 4.1. статті 4 Закону про ПДВ № 168/97-ВР, відсутність завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності, а саме: за 1 квартал 2011 року у сумі 11 003 325 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 10 954 818 грн., за 2-3 квартали 2011 року у сумі 10 336 262 грн., за 2-4 квартали 2011 року у сумі 9 696 260 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 9 037 132 грн., за півріччя 2012 року у сумі 1 120 277 грн., за три квартали 2012 року у сумі 467 944 грн. за 1 квартал 2013 року у сумі 1 788 193 грн.; заниження з боку позивача податку на прибуток на загальну суму 930 495 грн., а саме: за 1 квартал 2011 року у сумі 11 215 грн., за 2-3 квартали 2011 року у сумі 153 482 грн., за 2-4 квартали 2011 року у сумі 300 625 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 138 470 грн., за півріччя 2012 року у сумі 273 795 грн., за три квартали 2012 року у сумі 410 785 грн., за 2012 рік у сумі 509 054 грн., за 1 квартал 2013 року у сумі 120 816 грн.; завищення з боку позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 496 131 грн., а саме: по декларації за лютий 2010 року у розмірі 582 788 грн.; по декларації за березень 2010 року у розмірі 878 039 грн.; по декларації за червень 2010 року у розмірі 35 304 грн. та відсутність заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, на 168 564 грн., а саме: квітень 2010 року - 32 144 грн., травень 2010 року - 22 368 грн., червень 2010 року - 32 144 грн., липень 2010 року - 27 336 грн., серпень 2010 року - 27 286 грн., вересень 2010 року - 27 286 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 03.06.2013 р., а саме: № НОМЕР_1, яким зменшено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9 696 260,00 грн.; № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання податку на прибуток підприємств у розмірі 809 679,00 грн. за основним платежем та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 127 264,00 грн.; № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість у розмірі 136 420,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 34 105,00 грн.; № НОМЕР_4, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 496 131,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 6 370 грн. (т.1 а.с. 110-113).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 11.07.2013 вих. № 1271/10/05-99-10-01 скаргу ТО «ѲͲАТВ» залишено без задоволення.

Під час розгляду судом справи № 805/9632/13-а за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю ТО «ѲͲАТВ» про нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю ТО «ѲͲАТВ» у результаті застосування звичайних цін на підставі акту перевірки від 17.05.2013 № 649/22/31605266 судом була призначена судово - економічна експертиза (т.1 а.с. 41-45).

Перед судовим експертом судом були поставлені наступні питання:

- чи підтверджується документально зазначене в акті перевірки Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області № 649/22/31605366 від 17 травня 2013 року завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності, а саме: за 1 квартал 2011 року у сумі 11003325 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 10954818 грн., за 2 - 3 квартали 2011 року у сумі 10336262 грн., за 2 - 4 квартали 2011 року у сумі 9696260 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 9037132 грн., за півріччя 2012 року у сумі 1120277 грн., за три квартали 2012 року у сумі 467944 грн., за 1 квартал 2013 року у сумі 1788193 грн.;

- чи підтверджується документально зазначене в акті перевірки Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області № 649/22/31605366 від 17 травня 2013 року заниження податку на прибуток на загальну суму 930495 грн. а саме: за 1 квартал 2011 року у сумі 11215 грн., за 2 - 3 квартали 2011 року у сумі 153482 грн.; за 2 - 4 квартали 2011 року у сумі 300625 грн.; за 1 квартал 2012 року у сумі 138470 грн., за півріччя 2012 року у сумі 273795 грн., за три квартали 2012 року у сумі 410785 грн.; за 2012 рік у сумі 509054 грн.; за 1 квартал 2013 року у сумі 120816 грн.;

- чи підтверджується документально зазначене в акті перевірки Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області № 649/22/31605366 від 17 травня 2013 року завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1496131 грн., а саме: по декларації за лютий 2010 року у розмірі 582788 грн.; по декларації за березень 2010 року у розмірі 878039 грн.; по декларації за червень 2010 року у розмірі 35304 грн.;

- чи підтверджується документально зазначене в акті перевірки Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області № 649/22/31605366 від 17 травня 2013 року заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, на 168564 грн. а саме: квітень 2010 року - 32144 грн., травень 2010 року - 22368 грн., червень 2010 року - 32144 грн., липень 2010 року - 27336 грн., серпень 2010 року - 27286 грн., вересень 2010 року - 27286 грн.;

- чи підтверджується документально зазначене в акті перевірки Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області № 649/22/31605366 від 17 травня 2013 року штучне заниження цін на оренду обладнання, що передано від ТО «ѲͲАТВ» до ТД «ѲͲАТВ» відповідно до умов договору оренди № б/н від 01.11.2008 року за період з 01.04.2010 р. р. 31.03.2013 р.;

- чи підтверджується документально зазначена в акті перевірки Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області № 649/22/31605366 від 17 травня 2013 року невідповідність встановлених ТО «ѲͲАТВ» цін на оренду обладнання у договорі оренди № б/н від 01.11.2008 року рівню ринкових цін за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 р.

За наслідками проведеної судової експертизи, судовим екстпертом ОСОБА_1, свідоцтво експерта № 1397 було складено експертний висновок № 34/1 від 30.05.2014 р. в рамках судової справи № 805/9632/13-а (т. 2 а.с.51-72).

В зазначеному висновку, по першим п'яти поставленим судом питанням, експерт дійшов висновку про непідтвердженість висновків акту перевірки податкового органу від 17 травня 2013 р. № 649/22/31605366. По шостому питанню експерт зазначив, що інформація щодо рівня ринкових цін на оренду аналогічного обладнання відсутня в матеріалах перевірки, а тому розглянути дане питання не є можливо.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи, що висновок експерта містить інформацію щодо предмету доказування, суд вважає його належним доказом по справі № 805/3489/15а.

Враховуючи вказаний висновок експерту, суд вважає за необхідне зазначити наступне щодо висновків податкового органу в акті перевірки.

Відповідно до підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємств, дія якого розповсюджувалась на перевіряємий податковим органом період (Закон № 334/94-ВР), дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Таким чином, доход отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг), повинен бути не меншим за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), які діяли на дату такого продажу, у тому випадку, коли договір укладається між платником податку і пов'язаною особою.

Відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону № 334/94-ВР, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону № 334/94-ВР, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідно до підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону № 334/94-ВР (аналогічне положення пункт 39.14 стаття 39 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент складання акту перевірки) обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

В свою чергу, відповідно до пункту 4.1. статті 4 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , дія якого розповсюджувалась на перевіряємий податковим органом період (Закон про ПДВ № 168/97-ВР), база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно з пунктом 1.18. статті 1 Закону про ПДВ № 168/97-ВР звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Суд зазначає, що в акті перевірки податковим органом не наведено жодної інформації щодо співставних договорів оренди на ринку ідентичних або однорідних товарів (обладнання), які діяли в перевіряємий період.

В свою чергу, відповідачем на підтвердження правомірності та повноти декларування грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість було надано до матеріалів справи копії договору оренди обладнання б/н від 01.11.2008 р. з додатками, акта приймання-передачі обладнання, наказу про затвердження цінової політики, наказу про облікову політику, податкових декларацій, розрахунку амортизаційних відрахувань підприємства, зведених даних та довідки.

Крім того, згідно висновків судового експерта № 34/1 від 30.05.2014 р. висновки акту перевірки щодо порушення підприємством в частині застосування звичайних цін при формуванні цін оренди обладнання по договорам №СД0097 від 01.11.2007 та №б/н від 01.11.2008 ТОВ В«ОСОБА_2 УкраїнаВ» (Орендодавець) (код ЄДРПОУ 31605366) та ЗАТ В«Лафарж ГіпсВ» (Орендар) (код ЄДРПОУ 00290601) (в подальшому у зв'язку із зміною назв між ТО «ѳніатВ» та ТД «ѳніатВ» ) документально не обґрунтовані.

На підставі викладеного суд вважає, що факт невідповідності договірних цін позивача рівню звичайних є недоведений відповідачем.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2015 по справі № 805/3489/15 по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ѲͲАТВ» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_3, № НОМЕР_2, № НОМЕР_1, № НОМЕР_4 від 30.06.2013 року встановлено, що позивач правомірно формував показники податкової звітності із податку на прибуток та із податку на додану вартість за результатами операції передачі в оренду обладнання за договором оренди № б/н від 01.11.2008 року за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2013 року.

Висновки акту перевірки № 649/22/31605366 від 17 травня 2013 року не знайшли свого підтвердження під час слухання справи, а також при проведенні судово-економічної експертизи, а тому судом встановлено відсутність порушень з боку позивача пункту 1.32 статті 1, пункту 6.1. статті 6, підпункту. 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону № 334/94-ВР, пункту 1.18 статті 1, пункту 4.1. статті 4 Закону про ПДВ № 168/97-ВР, відсутність завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності, а саме: за 1 квартал 2011 року у сумі 11 003 325 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 10 954 818 грн., за 2-3 квартали 2011 року у сумі 10 336 262 грн., за 2-4 квартали 2011 року у сумі 9 696 260 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 9 037 132 грн., за півріччя 2012 року у сумі 1 120 277 грн., за три квартали 2012 року у сумі 467 944 грн. за 1 квартал 2013 року у сумі 1 788 193 грн.; відсутність заниження з боку позивача податку на прибуток на загальну суму 930 495 грн., а саме: за 1 квартал 2011 року у сумі 11 215 грн., за 2-3 квартали 2011 року у сумі 153 482 грн., за 2-4 квартали 2011 року у сумі 300 625 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 138 470 грн., за півріччя 2012 року у сумі 273 795 грн., за три квартали 2012 року у сумі 410 785 грн., за 2012 рік у сумі 509 054 грн., за 1 квартал 2013 року у сумі 120 816 грн.; відсутність завищення з боку позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 496 131 грн., а саме: по декларації за лютий 2010 року у розмірі 582 788 грн.; по декларації за березень 2010 року у розмірі 878 039 грн.; по декларації за червень 2010 року у розмірі 35 304 грн. та відсутність заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, на 168 564 грн., а саме: квітень 2010 року - 32 144 грн., травень 2010 року - 22 368 грн., червень 2010 року - 32 144 грн., липень 2010 року - 27 336 грн., серпень 2010 року - 27 286 грн., вересень 2010 року - 27 286 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, збільшення суми грошового зобов'язання податку на прибуток підприємств та ПДВ, зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ відповідно до податкових повідомлень-рішень Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області № НОМЕР_3, № НОМЕР_2, № НОМЕР_1, № НОМЕР_4 від 03.06.2013 р., винесених на підставі акта № 649/22/31605366 від 17 травня 2013 року, є неправомірним.

На час виникнення спірних правовідносин (до набрання чинності Закону України від 04.07.2013 р. № 408-VII В«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворенняВ» ) діяла редакція статті 39 Податкового кодексу України № 2755-VI, якою регулювались методи визначення та порядок застосування звичайної ціни.

Так, пунктом 39.15 статті 39 Податкового кодексу України № 2755-VI встановлено, що визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки. За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Відповідно до пункту 5.6 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 року, встановлено, що з 01 січня 2013 року, у разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення, винесеного із застосуванням звичайних цін, або не сплачує відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених Кодексом, податкове повідомлення-рішення відкликається з урахуванням вимог пункту 39.15 статті 39 розділу І Кодексу.

Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі № 1500/12/13-12 від 14.06.2012 року зазначив, що в разі оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, що при цьому виноситься, є відкликаним. Тому вирішення питання про визначення суми податкового зобов'язання в цьому разі відбуватиметься лише за результатами розгляду в суді позову податкового органу, пред'явленого на підставі підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

В 2013 році, в порядку діючої на той час ст. 39 ПК України, податковий орган звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ТО «ѲͲАТВ» про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності ТО «ѲͲАТВ» у результаті застосування звичайних цін на підставі акта перевірки від 17 травня 2013 р. № 649/22/31605366.

1 серпня 2013 року провадження по справі було відкрито, справі був присвоєний номер 805/9632/13-а.

В подальшому у зв'язку з захопленням будівлі Донецького окружного адміністративного суду в м. Донецьку справа № 805/9632/13-а була втрачена до винесення рішення по суті.

Судом встановлено, що позивач здійснив адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_3, № НОМЕР_2, № НОМЕР_1, № НОМЕР_4 від 03.06.2013 р., які виносилися у зв'язку із застосуванням відповідачем звичайних цін, внаслідок чого Артемівською ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області був направлений лист № 11977/10/22-113 від 12.07.2013 р., яким повідомлялось про відкликання податкових повідомлень рішень № НОМЕР_3, № НОМЕР_2, № НОМЕР_1, № НОМЕР_4 від 03.06.2013 р.

Таким чином, вищевказані податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_3, № НОМЕР_2, № НОМЕР_1, № НОМЕР_4 від 03.06.2013 р. є відкликаними відповідно до положень пункту 39.15 статті 39 розділу І Податкового кодексу України в редакції, що діяла в період адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень.

Суд зазначає, що відкликані податкові повідомлення-рішення не породжують жодних негативних наслідків для відповідача.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-3, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Сініат» про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від»ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін на підставі акту перевірки №649/22/31605366 від 17.05.2013 року - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя Аканов О.О.