Постанова

від 27.10.2015 по справі 806/4037/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Житомир справа № 806/4037/15

категорія 10.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Липи В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області до Селянсько-фермерського господарства "Малочернявське" про стягнення 1 448,25 грн,-

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області звернулося до суду з позовом в якому зазначає, що Селянського (фермерського) господарства "Малочернявське" має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених у відповідності до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у розмірі 1448,25 грн за квітень серпень 2015 року, та просить стягнути на його користь з відповідача дану заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій просить розглянути справу без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до ч.ч. 4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків до Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області.

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", зі змінами та доповненнями, передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.

Зокрема, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду N 21-1 від 19.12.2003 зі змінами та доповненнями).

Абзацом 5 п. 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до п. п. "б" - "е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядку відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

У відповідності з вимогами ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно розрахунку сум страхових внесків на загальнобов'язкове державне пенсійне страхування встановлено, що відповідач, має до управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі борг, визначений у відповідності до ч.б ст.20, розділу 15 ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч.3 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п. 6.1., п.6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64\8663 абз.4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в сумі 868,95 грн., що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року.

Беручи до уваги наведене та те, що відповідач заперечень проти позову та доказів про відшкодування вказаних фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не надав, суд вважає позов обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд,

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Малочернявське" (13622, с. М.Чернявка, Ружинський район, Житомирська область) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області (13601, Ружинський район, смт. Ружин, вул. Леніна, 36, код 20405124) заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 1448,25 грн за квітень-серпень 2015 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                             В.А. Липа