Постанова

від 15.10.2015 по справі 808/6084/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року (12 год. 15 хв.)Справа № 808/6084/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується - суд) надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» (далі іменується - позивач, ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт») до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.07.2015 № НОМЕР_1.

В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що висновки Акту перевірки №66/22-01/07917635 від 20.07.2015 про відсутність факту поставки товарів (послуг) ТОВ «ЕЙРКРАФТ СПРУС УКРАЇНИ», ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ», ТОВ «Авіа-комплект», ТОВ «Інфра-центр», ТОВ «ТПГ АЛВІС» та ТОВ «Укрпостач» на ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт» суперечать чинному законодавству, а встановлене податковим органом завищення суми податкового кредиту за лютий, березень та квітень 2015 року на загальну суму 359 558,00 грн. є безпідставним та необґрунтованим, оскільки позивач має і надавав до перевірки всі первинні та бухгалтерські документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій з придбання товарів (послуг) ТОВ «Варітек», ТОВ «ЕЙРКРАФТ СПРУС УКРАЇНИ», ТОВ «Промснабресурс ХХІ», ТОВ «Авіа-комплект», ТОВ «Інфра-центр», ТОВ «ТПГ АЛВІС» та ТОВ «Укрпостач». Не надання до перевірки товарно-транспортних накладних позивач пояснює тим, що згідно умов договорів, поставка товару здійснювалась автотранспортом та за рахунок контрагентів. Як зазначає позивач, зі змісту акту перевірки не вбачається, що ДПІ були виявлені дефекти форми, змісту або походження, котрі спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Крім того вказує на те, що відповідно до інформації, розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, контрагенти ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт» належним чином зареєстровані, а за інформацією, розміщеною на веб-сайті Державної фіскальної служби України, ТОВ «Варітек», ТОВ «ЕЙРКРАФТ СПРУС УКРАЇНИ», ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ», ТОВ «Авіа-комплект», ТОВ «Інфра-центр», ТОВ «ТПГ АЛВІС» та ТОВ «Укрпостач» на момент взаємовідносин були зареєстровані в якості платників ПДВ. Щодо тверджень відповідача про ненадання до перевірки документів, які підтверджують якість отриманого товару, позивач зазначає, що товари, які отримувало ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт», не підлягають обов'язковій сертифікації, та не ввозились позивачем на митну територію України. Проте, всі товарі, які придбає підприємство для виконання оборонних замовлень (зокрема, їх якість, фактичне отримання, вартість), проходять додаткову перевірку представництвами державних замовників, про що складаються відповідні акти та висновки. Без зазначених документів виконані ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт» роботи замовниками не приймаються. Враховуючи викладене, позивач просить скасувати прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення, яким йому збільшені грошові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 539 337,00 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У судове засідання з'явився представник відповідача ОСОБА_1 Матеріали справи містять письмові заперечення від 30.09.2015 вх. №43637, в яких, зокрема, зазначено про те, що в ході перевірки не доведено реальність поставки товарів ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт» від постачальників - ТОВ «ЕЙРКРАФТ СПРУС УКРАЇНИ», ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ», ТОВ «Авіа-комплект», ТОВ «Інфра-центр», ТОВ «ТПГ АЛВІС» та ТОВ «Укрпостач». Зазначив, що у зв'язку з не наданням до перевірки товарно-транспортних накладних, не можливо встановити як саме відбулось транспортування, встановити автоперевізника, умови поставки, пункти навантаження, розвантаження та отримати іншу інформацію щодо транспортування. Крім того, ненадання документів щодо якості та походження товарів, які зазначені у накладних, унеможливлює визначити чи відбулось фактичне постачання товару, тобто ідентифікувати первинні документи, що в свою чергу, не дає можливості достовірно перевірити задекларований податковий кредит по підприємствам ТОВ «ЕЙРКРАФТ СПРУС УКРАЇНИ», ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ», ТОВ «Авіа-комплект», ТОВ «Інфра-центр», ТОВ «ТПГ АЛВІС» та ТОВ «Укрпостач». Враховуючи викладене, вважає, що доводи позивача не спростовують висновків акту перевірки від 20.07.2015 №66/22-01/07917635 відносно встановлених порушень та не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Враховуючи вимоги частини першої статті 41 КАС України, відповідно до якої уразі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Державне підприємство «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» зареєстровано 10.04.1998 Запорізьким міським управлінням юстиції, за адресою: 69013, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Військбуд, будинок №124. Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 20.05.1997 за №35324.

На підставі направлення від 09.07.2015 №322, виданого ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, ОСОБА_2, головним державним ревізором інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області; згідно з вимогами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) та відповідно до наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 08.07.2015 №343, проведена документальна виїзна позапланова перевірка Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» (код ЄДРПОУ 07917635) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з TOB «Варітек» (код за ЄДРПОУ 35740102) та TOB «ЕЙРКРАФТ СПРУС УКРАЇНИ» (код за ЄДРПОУ 39477827), шо відображені у податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року, з ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» (код ЄДРПОУ 34676864) та TOB «Авіа-комплект» (код ЄДРПОУ 32431152), що відображені у податковій декларації з ПДВ за березень 2015 року, з TOB «Інфра-центр» (код за ЄДРПОУ 31855672), TOB «ТПГ АЛВІС» (код за ЄДРПОУ 37071386) та TOB «Укрпостач» (код ЄДРПОУ 32867008), що відображені в податковій декларації з ПДВ за квітень 2015 року.

Направлення від 09.07.2015 та копія наказу від 08.07.2015 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя вручені 09.07.2015 під розписку посадовій особі ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт», головному бухгалтеру, особисто ОСОБА_3.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом складено Акт перевірки № 66/22-01/07917635 від 20.07.2015.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог статті 1, пункту 2 статті 3, пункту 1, пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями); підпункту 1.1 пункту 1, підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.16 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 за №88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704; підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.4, 201.6, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), позивачем занижений податок на додану вартість на загальну суму 359 558,00 грн., в тому числі по періодам: за лютий 2015 року в сумі 50 590,00 грн., за березень 2015 року в сумі 266 384,00 грн, за квітень 2015 року в сумі 42 584,00 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт» подало письмові заперечення вих. №6/2142 від 24.07.2015.

За результатами розгляду заперечення ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт», ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя надало письмову відповідь на заперечення до акту перевірки № 66/22-01/07917635 від 20.07.2015, в якій заперечення вих. №6/2142 від 24.07.2015 (вх. №18734/10 від 24.07.2015) залишені без задоволення.

28 липня 2015 року, на підставі Акту перевірки № 66/22-01/07917635 від 20.07.2015, контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення Державному підприємству «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 539337,00 грн., в тому числі 359 558,00 грн. за основним платежем та 179 779,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення від 28.07.2015 № НОМЕР_1, отримано уповноваженим представником ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт» 31.07.2015.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Запорізькій області, яке своїм Рішенням №3267/10/08-01-10-04-13 від 18.08.2015 продовжило строк розгляду первинної скарги.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 28.07.2015 №0001152201 ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт» звернулось до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі іменується - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами указаної статті встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Тобто, законодавцем чітко зазначено, що право платника податку на податковий кредит виникає в періоді, в якому відбулося придбання товарів (робіт, послуг) або зроблена попередня оплата, але це право повинне бути підтверджене належним чином оформленою податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Отже, аналіз вищевказаних норм податкового законодавства свідчить про те, що право платника податку на податковий кредит виникає в періоді, в якому відбулося придбання товарів (робіт/послуг) або зроблена попередня оплата, але це право повинно бути підтверджене належним чином оформленою податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Судом встановлено, що 06.10.2014 між ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт» (далі іменується - покупець) та ТОВ «Інфра-центр» (далі іменується - постачальник) укладено договір №09102014/01, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти й оплатити продукцію, вказану у відповідній Специфікації (додатки до цього Договору), надалі - Продукція, на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно з пунктом 2.1 вказаного Договору, кількість, номенклатура Продукції вказується у відповідній Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору.

За умовами пунктів 3.1 та 3.2 Договору, поставка Продукції здійснюється видами транспорту, визначеними за згодою Сторін. Постачальник зобов'язується поставити Продукцію на умовах поставки CFR склад перевізника м. Запоріжжя відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року.

Згідно з пунктами 5.1 та 5.3 Договору, оплата покупцем Продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений уданому Договорі (якщо Постачальник не повідомить Покупцеві реквізитів іншого рахунку). Якщо умови оплати не вказані в відповідній Специфікації то оплата за Продукцію має бути здійснена Покупцем не пізніше 5 (п'ятьох) банківських днів з моменту підпису відповідної Специфікації на підставі рахунку-фактури.

Так, відповідно до Специфікації №3 від 31.03.2015, складеної до договору №09102014/01 від 06.10.2014, загальна вартість продукції, що поставляється (Алюмоітрієвий гранат 6,3х100 та Лампа ИНП-6/90 А), з урахуванням ПДВ 20%, становить 110 880,00 грн.

Оплата позивачем вартості придбаного товару здійснена безготівковим розрахунком відповідно до рахунків фактур №СФ-0000035 від 01.04.2015 та СФ-0000034 від 01.04.2015, що підтверджується копіями платіжних доручень №1037 від 06.04.2015 та №1036 від 06.04.2015.

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано видаткові накладні №РН-0000018 від 27.04.2015, №РН-0000017 від 27.04.2015 та податкові накладні №21 від 06.04.2015, №20 від 06.04.2015.

Оприбуткування товару по взаємовідносинах з ТОВ «Інфра-центр» підтверджується картками обліку матеріальних цінностей, копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, 01.04.2015 між ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт» (далі іменується - Замовник) та ТОВ «Інфра-центр» (далі іменується - виконавець) укладено договір №6, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується на власний ризик, в порядку та на умовах цього Договору, надати послуги по відновленню відображувача От.90 (далі -послуги), які виконується згідно із Графіком надання послуг (додаток 1) та Договірною ціною на надання послуг (додаток 2). Послуги виконуються на обладнанні - лазерний технологічний комплекс ЛТК-200-400-500 (інв. №2432), який належить ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 24.

За умовами пункту 3.1 вказаного Договору, вартість послуг, що надаються за Договором складає 7680,00 грн, яка включає відшкодування всіх витрат виконавця та плату за надану ним послугу.

Згідно з пунктом 4.1 Договору, оплата замовником виконаних виконавцем послуг здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Оплата позивачем вартості наданих контрагентом послуг здійснена безготівковим розрахунком відповідно до рахунку фактури №СФ-0000036 від 01.04.2015, що підтверджується копією платіжного доручення №1174 від 14.04.2015.

На підтвердження виконання умов договору №6 від 01.04.2015, позивачем до суду надано податкову накладну №23 від 14.04.2015 та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000005 від 27.04.2015.

Також судом встановлено, що 06.02.2015 між ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» (далі іменується - продавець) та ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт» (далі іменується - покупець) укладено договір купівлі-продажу №3759/3/2015, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар в номенклатурі, кількості та по ціні, що вказані в договорі та специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. Покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

Згідно з пунктом 2.5 вказаного Договору, строк поставки товару зазначається до кожної закупки окремо та зазначається у специфікаціях. Продавець має право поставити товар достроково. Продавець здійснює поставку товару своїм автотранспортом та за власний рахунок. Місце поставки (передачі) товару: м. Запоріжжя, ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт», вул. Військбуд - 124. Ціна доставки входить до вартості товару.

За умовами пунктів 3.1 та 3.2 Договору, ціна товару, що поставляється встановлюється в українських гривнях та зазначена специфікаціями.

Так, відповідно до Специфікації №1 від 06.02.2015, складеної до договору купівлі-продажу №3759/3/2015 від 06.02.2015, загальна вартість продукції, що поставляється, з урахуванням ПДВ 20%, становить 470 301,90 грн.

Оплата позивачем вартості придбаного товару здійснена безготівковим розрахунком відповідно до рахунку на оплату №17 від 23.02.2015, що підтверджується копією платіжного доручення №623 від 03.03.2015.

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано видаткову накладну №12 від 06.03.2015 та податкову накладну №1 від 03.03.2015.

Оприбуткування товару по взаємовідносинах з ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» підтверджується картками обліку матеріальних цінностей, копії яких наявні в матеріалах справи.

На підтвердження транспортування товару, позивачем наданий подорожній лист №521 від 06.03.2015.

16.03.2015 між ТОВ «Авіа-Комплект» (далі іменується - продавець) та ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт» (далі іменується - покупець) укладено договір купівлі-продажу №3785/3/2015, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар в номенклатурі, кількості та по ціні, що вказані в договорі та специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. Покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

Згідно з пунктом 2.5 вказаного Договору, строк поставки товару зазначається до кожної закупки окремо та зазначається у специфікаціях. Продавець має право поставити товар достроково. Продавець здійснює поставку товару своїм автотранспортом та за власний рахунок. Місце поставки (передачі) товару: м. Запоріжжя, ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт», вул. Військбуд - 124 або склад автоперевізника ТОВ «Нова почта» (склад №1 м. Запоріжжя). Ціна доставки входить до вартості товару.

За умовами пунктів 3.1 та 3.2 Договору, ціна товару, що поставляється встановлюється в українських гривнях та зазначена специфікаціями.

Так, відповідно до Специфікації №1, складеної до договору купівлі-продажу №3785/3/2015 від 16.03.2015, загальна вартість продукції, що поставляється, з урахуванням ПДВ 20%, становить 1 128 000,00 грн.

Оплата позивачем вартості придбаного товару здійснена безготівковим розрахунком відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000008 від 16.03.2015, що підтверджується копією платіжного доручення №794 від 17.03.2015.

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано видаткову накладну №14 від 18.03.2015 та податкову накладну №4 від 17.03.2015.

Оприбуткування товару по взаємовідносинах з ТОВ «Авіа-Комплект» підтверджується карткою обліку матеріальних цінностей, копія якої наявна в матеріалах справи.

Також судом встановлено, що 15.04.2015 між ТОВ «ТПГ АЛВІС» (далі іменується - продавець) та ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт» (далі іменується - покупець) укладено договір купівлі-продажу №3818/3/2015, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар в номенклатурі, кількості та по ціні, що вказані в договорі та специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. Покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

Згідно з пунктом 2.5 вказаного Договору, строк поставки товару зазначається до кожної закупки окремо та зазначається у специфікаціях. Продавець має право поставити товар достроково. Продавець здійснює поставку товару своїм автотранспортом та за власний рахунок. Місце поставки (передачі) товару: м. Запоріжжя, ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт», вул. Військбуд - 124 або склад автоперевізника ТОВ «Нова почта» (склад №1 м. Запоріжжя). Ціна доставки входить до вартості товару.

За умовами пунктів 3.1 та 3.2 Договору, ціна товару, що поставляється встановлюється в українських гривнях та зазначена специфікаціями.

Так, відповідно до Специфікації №1, складеної до договору купівлі-продажу №3818/3/2015 від 15.04.2015, загальна вартість продукції, що поставляється, з урахуванням ПДВ 20%, становить 112 320,00 грн.

Оплата позивачем вартості придбаного товару здійснена безготівковим розрахунком відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000003911 від 02.04.2015, що підтверджується копією платіжного доручення №1190 від 15.04.2015.

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано видаткову накладну №0000034281 від 30.04.2015 та податкові накладні №1463 від 15.04.2015, №2764 від 30.04.2015, №2847 від 30.04.2015.

Оприбуткування товару по взаємовідносинах з ТОВ «ТПГ АЛВІС» підтверджується карткою обліку матеріальних цінностей, копія якої наявна в матеріалах справи.

На підтвердження транспортування товару, позивачем наданий подорожній лист №1039 від 30.04.2015.

Крім того, як встановлено судом, 01.12.2014 між ТОВ «ЕЙРКРАФТ СПРУС УКРАЇНИ» (далі іменується - постачальник) та ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт» (далі іменується - покупець) укладено договір №3741/3/2014-15 на поставку продукції виробничо-технічного призначення, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується в поряду та на умовах, визначених у цьому Договору передавати у власність покупцю товар, згідно Специфікацій до даного Договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договору приймати та оплачувати його.

Згідно з пунктом 2.1 вказаного Договору, загальна сума Договору визначається згідно суми всіх Специфікацій до даного Договору, які є невід'ємною його частиною.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, постачальник у рамках Договору здійснює поставку продукції виробничо-технічного призначення (далі - товару).

За умовами пунктів 5.1 та 5.2 Договору, метод оплати товару буде визначатися окремо для кожного конкретного випадку та буде зазначатися в Специфікаціях. Усі розрахунки, передбачені цим Договором, здійснюються з використанням національної валюти України - гривні, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника.

Згідно з пунктами 6.2 та 6.3 Договору, поставка товару виконується у строки визначені в Специфікації до кожної партії товару окремо, транспортно-експедиційними організаціями: «Нова Пошта», «Гюнсел», «Нічний експрес», ПІК «ААЗ Трейдинг Ко» («Автолюкс»), ТОВ «Юбс плюс» та іншими перевізниками, за рахунок постачальника. Поставка Товару здійснюється у строки та на умовах, визначених в Специфікаціях для кожної окремої партії Товару (згідно умов INCOTERMS-2010).

Так, відповідно до Специфікації №2, складеної до договору №3741/3/2014-15 від 01.12.2014, загальна вартість продукції, що поставляється, з урахуванням ПДВ 20%, становить 303 540,00 грн.

Оплата позивачем вартості придбаного товару здійснена безготівковим розрахунком відповідно до рахунку №2901-1ua від 29.01.2015, що підтверджується копією платіжного доручення №351 від 10.02.2015.

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано видаткову накладну №4 від 27.02.2015 та податкову накладну №1 від 10.02.2015.

Оприбуткування товару по взаємовідносинах з ТОВ «ЕЙРКРАФТ СПРУС УКРАЇНИ» підтверджується карткою обліку матеріальних цінностей, копія якої наявна в матеріалах справи.

Також судом встановлено, що 08.01.2013 між ТОВ «Укрпостач» (далі іменується - продавець) та ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт» (далі іменується - покупець) укладено договір купівлі-продажу №3284/3/2013, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар в номенклатурі та кількості, що вказані в договорі та специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. Покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

Згідно з пунктом 2.5 вказаного Договору, строк поставки товару - на протязі 30 робочих днів з моменту отримання Продавцем передплати, передбаченої договором. Продавець має право поставити товар достроково.

За умовами пунктів 3.1 та 3.2 Договору, ціна товару, що поставляється встановлюється в українських гривнях та зазначена специфікаціями.

Додатковою угодою від 26.12.2013 до договору купівлі-продажу №3284/3/2013 від 08.01.2013, ТОВ «Укрпостач» та ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт» продовжили строк дії договору до 31.12.2015.

Так, відповідно до Специфікації №3, складеної до договору купівлі-продажу №3284/3/2013 від 08.01.2013, загальна вартість продукції, що поставляється, з урахуванням ПДВ 20%, становить 4 968,00 грн.

Оплата позивачем вартості придбаного товару здійснена безготівковим розрахунком відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000662 від 16.04.2015, що підтверджується копією платіжного доручення №1264 від 22.04.2015.

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано видаткову накладну №РН-0000429 від 27.04.2015 та податкову накладну №99 від 22.04.2015.

Оприбуткування товару по взаємовідносинах з ТОВ «Укрпостач» підтверджується карткою обліку матеріальних цінностей, копія якої наявна в матеріалах справи.

На підтвердження транспортування товару, позивачем надана накладна на вантаж одержувача №029029444 від 27.04.2015.

Також, на підтвердження дійсності господарських операцій з контрагентами, позивачем приєднана до матеріалів справи копія обліку ввезення (внесення) товарно-матеріальних цінностей ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт» через КПП-1.

Згідно умов укладених договорів, поставка товару здійснювалась продавцями або транспортно-експедиційними організаціями за власний рахунок продавців.

Тому, посилання контролюючого органу в акті перевірки на те, що оскільки позивачем не надано до перевірки товарно-транспортних накладних, то неможливо встановити як само відбулось транспортування, встановити автоперевізника, умови поставки, пункти навантаження, розвантаження та отримати іншу інформацію щодо транспортування, та відповідно їх відсутність ставить під сумнів факт постачання товару суд вважає безпідставними.

Слід зазначити, що відсутність товарно-транспортних накладних не може бути безумовним свідченням безтоварності відповідних операцій, про що неодноразово вказував в своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України (від 04.04.2013 №К/991/44754/11 (номер в реєстрі - 30737841, від 15.04.2013 №К/9991/56697/12 (номер в реєстрі - 30885349), від 16.04.2013р. №К/9991/62008/12 (номер в реєстрі - 30862897), 22.05.2013 №К/800/1488/13 (номер в реєстрі - 31453213), від 30.05.2013 №К/9991/54924/11 (номер в реєстрі - 31781922), 30.05.2013р. №К/9991/91509/11 (номер в реєстрі - 31558374), від 22.07.2013 № К 24753/10 (номер в реєстрі - 32688777).

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміну у власному капіталі чи зобов'язання платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Певні недоліки оформлення товарно-транспортних накладних, за якими до позивача надходив товар, не є доказом відсутності поставок товару, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, наявність товарно-транспортних накладних, складених з порушенням вимог чинного законодавства чи їх відсутність взагалі є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом безпосередньо самим перевізником, а тому вантажоотримувач не може нести відповідальність чи будь-які негативні наслідки за відсутність або неправильне оформлення таких документів.

Щодо тверджень відповідача про неподання позивачем до перевірки документів, які підтверджують якість отриманого товару, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт», як підприємство що відноситься до оборонно-промислового комплексу України, здійснює перевірку і оцінку постачальників продукції та послуг згідно стандарту підприємства СТП-662-203 «Керівництво з організації закупівлі продукції та послуг і оцінці постачальників», який був розроблений на підставі вимог міжнародного стандарту 150 9001:2008 «Система менеджменту якості. Вимоги» та Наказу Державного концерну «Укроборонпром» від 25.02.2013 № 61 «Про затвердження Порядку попередньої кваліфікації постачальника матеріально-технічних ресурсів, робіт та послут у Державному концерні «Укроборонпром» та підприємствах- учасниках Концерну».

Згідно з договорами на закупівлю товарів, укладених між позивачем та постачальниками, останні зобов'язані передати товар, якість якого відповідає ДСТУ, ТУ або ОСТ у сфері літакобудування, що вказано окремим розділом у договорах.

Згідно з вимогами до якості матеріалів, що постачає промисловість (напівфабрикати, комплектуючі вироби та інше) на підприємстві впроваджена процедура вхідного контролю продукції, розроблені стандартами підприємства СТП-662-214. СТП-662-224, СТП-662-242 з урахуванням вимог ГОСТ 24297-87 «Вхідний контроль продукції»; Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю П-6, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7, що затверджені постановою Держарбітражу при ОСОБА_4 СРСР від 25.04.1966.

Так, якість товару, що постачається, підтверджується супровідною документацією (паспорт, сертифікат, специфікація, посвідчення з якості, рахунок-фактура), яка засвідчує, що продукція виготовлена у відповідності з діючою технічною документацією та визнана кондиційною (годною). Переліком продукції, яка підлягає вхідному контролю, визначена номенклатура, об'єм, нормативно-технічна документація та засоби технологічного забезпечення. Перелік виконаний по групам продукції. За кожною групою продукції закріплені дільниці вхідного контролю і спеціалісти відділу технічного контролю. Склад групи вхідного контролю щорічно переатестовується.

Результати вхідного контролю покупних виробів і матеріалів реєструються та аналізуються для запобігання постачання неякісної продукції.

Кондиційність авіаційних матеріалів, які поступили на підприємство, підтверджується випробуваннями з оформленням відповідної документації в центральній заводській лабораторії. Свідоцтво про атестацію засвідчує, що вимірювальна лабораторія атестована на проведення вимірювань та випробувань при визначені фізико-механічних та хімічних показників авіаційних матеріалів.

Крім того, відповідно до чинного законодавства Україна сертифікація поділяється на обов'язкову та необов'язкову. Обов'язкова сертифікація необхідна для підтвердження відповідності продукції, уживання або використання якої може бути небезпечним для споживача. Така продукція віднесена законодавством України до законодавчо регульованої сфери й внесена до спеціального реєстру - Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, що затверджений наказом Держспоживстандарту України від 01.02.2005 №28.

Сертифікація також необхідна при ввозі продукції на український ринок через кордон. Ввіз на мигну територію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, здійснюється відповідно до «Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні», затвердженого Постановою КМ України від 14.05.2008 № 446.

У той же час для законодавчо нерегульованої сфери сертифікація продукції не є обов'язковою.

За приписами Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 № 2406-ІІІ, постачальник не зобов'язаний проводити декларування відповідності та сертифікацію в законодавчо нерегульованій сфері, оскільки відповідно до статті 17 зазначеного Закону така сертифікація провадиться на добровільних засадах у порядку, визначеному договором між заявником (виробником, постачальником) та органом із сертифікації.

Зважаючи на те, що товари, які отримувало ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт», не підлягають обов'язковій сертифікації, та не ввозились позивачем на митну територію України (протилежного відповідачем не доведено), твердження ДПІ про порушення підприємством законодавства внаслідок ненадання цих сертифікатів є безпідставними.

Крім того, як зазначає позивач, при виконанні оборонних замовлень всі придбані ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» товари та послуги проходять перевірку якості не тільки уповноваженими особами підприємства, а в обов'язковому порядку і представництвами державних замовників у відповідності до Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях, що затверджено постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 21 жовтня 2009 року № 1107.

Відповідно до вказаного Положення, яке визначає основні завдання, функції, права та організацію діяльності представництв державних замовників з оборонного замовлення на вітчизняних промислових підприємствах, що здійснюють розроблення, виробництво, модернізацію, постачання, монтаж і ремонт продукції оборонного призначення, виконують роботи і надають пов'язані з ними послуги, а також взаємовідносини між представництвами та підприємствами, одним з основних завдань представництв є контроль якості продукції оборонного призначення на всіх стадіях її розроблення, виробництва, модернізації, постачання, монтажу і ремонту відповідно до вимог нормативних документів, технічної документації і умов контрактів (договорів).

Представництва, зокрема, здійснюють контроль: якості виготовлення, модернізації, постачання, монтажу і ремонту продукції оборонного призначення відповідно до вимог нормативних документів, технічної документації та умов державних контрактів (договорів); за витрачанням виконавцями державного оборонного замовлення коштів державного бюджету, що спрямовуються на виконання оборонного замовлення за державними контрактами (договорами), на всіх стадіях розроблення, виготовлення, модернізацій постачання, монтажу і ремонту продукції оборонного призначення; проводять перевірку якості продукції оборонного призначення, що впроваджена у виробництво відповідним виконавцем державного оборонного замовлення.

Отже, всі товари, що придбає підприємство для виконання оборонних замовлень (зокрема, їх якість, фактичне отримання, вартість), проходять додаткову перевірку представництвами державних замовників, про шо складаються відповідні акти та висновки. Без зазначених документів виконані ДП «ЗДАРЗ «Мігремонт» роботи замовниками не приймаються.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) (далі іменується - Закон України № 996-XIV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону України № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також підпунктом 1.2 пункту 1 та підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі іменується - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до частини другої статті Закону України № 996-XIV та пункту 2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктами 2.15 та 2.16 пункту 2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, всі надані до перевірки первинні документи складені у повній відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та не суперечать вимогам ПК України. Достовірних, належних і переконливих доказів, що первинні документи і податкова звітність ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» є дефектними або підробними та містять неправдиву, недостовірну інформацію перевіряючими в акті перевірки не наведено.

Придбаний у контрагентів товар оприбуткований позивачем шляхом здійснення записів у відповідних бухгалтерських документах, що не заперечується податковим органом.

Отже, поставлений товар та отримані послуги були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані ДП «ЗДАРЗ «МіГремонт» на підставі видаткових та податкових накладних, оплачений та в подальшому використаний у власній господарській діяльності, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі і за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Судом встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередні контрагенти позивача - ТОВ «ЕЙРКРАФТ СПРУС УКРАЇНИ», ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ», ТОВ «Авіа-комплект», ТОВ «Інфра-центр», ТОВ «ТПГ АЛВІС» та ТОВ «Укрпостач» були зареєстрованими уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, взяті податковими органами на облік як платники податків, в том числі ПДВ, а також в ЄДР відсутні записи про відсутність підприємств за місцем реєстрації.

Також, суд зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Тому, посилання контролюючого органу в акті перевірки на сумніву діяльність контрагентів в ланцюгу постачання, а також на виявлення обриву ланцюгу поставки та невизнання податкової звітності інших суб'єктів господарювання є безпідставними.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010, від 31.01.2011.

На переконання суду, порушення юридичною особою-контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві. У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Прикладом подібного підходу є постанова Верховного Суду України від 09 вересня 2008 року.

Зокрема, стаття 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Постановою Верховного Суду України від 11.01.2011 по справі ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» та від 22.01.2009 «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань…Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи по суті не знайшли свого підтвердження доводи податкового органу про порушення позивачем вимог статті 1, пункту 2 статті 3, пункту 1, пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями); підпункту 1.1 пункту 1, підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.16 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 за №88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704; підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.4, 201.6, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а тому податкове повідомлення-рішення 28.07.2015 № НОМЕР_1 про збільшення Державному підприємству «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 539 337,00 грн., в тому числі 359 558,00 грн. за основним платежем та 179 779,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є протиправним та підлягає скасуванню.

У зв'язку із цим, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. ЗапоріжАдміністративний позов Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 28.07.2015 № НОМЕР_1 про збільшення Державному підприємству «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 539 337,00 грн., в тому числі 359 558,00 грн. за основним платежем та 179 779,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити на користь Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» (код ЄДРПОУ 07917635) 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39487856).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко