Постанова

від 25.06.2010 по справі 5005/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2010 року 5005/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І. при секретарі судового засідання Мазуренко О.В., за участю представників сторін від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю),

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області

до відкритого акціонерного товариства «Баришівська МТС»

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області (надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Баришівська МТС» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 1081, 70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09,07.2003 р. №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

Представник позивача у судовому засіданні 25.06.2010 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд сплави за його відсутності не надсилав, в судові засідання 25.06.2010 р., повторно не з'явився.

Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, суд вважає за можливе здійснити її розгляд за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26.06.1997 р. №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України від 26.06.1997 р. №400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою та зареєстрований Баришівською районною державною адміністрацією Київської області 17.12.1999 р.

Таким чином, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розумінні пункту 1 статті 1 Закону України від 26.06.1997 р. №400/97-ВР.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 р. №400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів В«бВ» -В«зВ» статті 13 Закону від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон України від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій не змінився і з набранням чинності з 1 січня 2004 року Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» (надалі - Закон України від 09.07.2003 р. №1058-ІУ).

Так, приписами частини другої розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.200j р. №1058-ІУ встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІУ в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІУ. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІУ, страхові внески

- кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Тобто, сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів В«бВ» -В«зВ» статті 13 Закону України від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ, є коштами, які сплачуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІУ та, відповідно, є страховими внесками.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (надалі - Інструкція).

Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 розділу 6 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами раці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07 2003 р. №1058-ІУ, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як свідчать наявні матеріали справи, згідно з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 05.11.1991 р №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» за березень 2010 року (а.с.12), розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягає

відшкодуванню відповідачем становить відповідно 1081, 70 грн.

Зазначений розрахунок вручений відповідачу, про що свідчить підпис повноважної особи відповідача на його копії (а.с. 12).

Доказів щодо сплати вказаної заборгованості, оскарження в адміністративному чи судовому порядку вказаних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій суду не надано.

Відповідно до пояснень позивача, за березень місяць 2010 року у відповідача наявна заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення у розмірі 1081, 70 грн.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та з огляду на те, що заборгованість, яка виникла за березень місяць 2010 року у розмірі 1081. 70 грн. відповідачем в самостійному порядку не погашена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 1 67, 254 Кодексу адміністративного судочинства У країни суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Баришівська МТС» (код СДРПОУ 03744155) на користь Управління Пенсійному фонду України у Баришівському районі Київської області сум> заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 1081 (одна тисяча вісімдесят одна) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 червня 2010 р.