Постанова

від 29.07.2010 по справі 5356/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2010 року 5356/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Мазуренко О.В., за участю представників

від позивана: - ОСОБА_1,

від відповідача: - не з 'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до товариства з обмеженою відповідальністю «Анмакс»

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

встановив:

Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Анмакс»про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5661, 15 грн. та пені у розмірі 49, 30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не виконано нормативу по створенню робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2009 році. У зв'язку з цим позивач просив стягнути вищевказані суми адміністративно-господарських санкцій та пені.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином. Відповідач у судове засідання двічі не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв. Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, в судове засідання 29.07.2010 р. не з'явився.

Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, суд вважає за можливе здійснити її розгляд за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 21.03 1991 №875-ХІ1 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон України № 875-ХП) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Право інвалідів на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Статтею 18 Закону №875-ХІІ встановлено обов'язок для підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України № 875-ХІІ, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При цьому, згідно зі статтею 20 Закону № 875-ХІІ, підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Частиною другою статті 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як установлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю «Анмакс»є працедавцем, який відповідно до статті 18 Закону №875-ХІІ зобов'язаний виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.

22.02.2010 відповідачем подано до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт за формою 10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік, згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача за рік становила 122 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 4 осіб, а кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 5 осіб. Відповідачем самостійно визначено адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць з працевлаштування інвалідів, що підлягають сплаті до Фонду захисту інвалідів у сумі 5661, 15 грн.

Доказів тому, що відповідач створив місця для працевлаштування інвалідів та звертався до центру зайнятості населення або органів місцевого самоврядування про працевлаштування інвалідів відповідачем суду не надано. У той же час, позивач надав суду докази того, що у 2009 році відповідач до центру зайнятості населення про працевлаштування інвалідів не звертався (лист від 08.06.2010 р. №273/01-13 (а.с.22)).

Відповідно до пунктів 2. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно- господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх реєстрації як юридичних осіб до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а порушення строків сплати суми адміністративно- господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, за порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, з урахуванням добровільно сплачених сум, відповідач зобов'язаний сплатити на користь Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно- господарські санкції у розмірі 5661, 15 грн. та пеню у розмірі 49, 30 грн.

На день судового розгляду заборгованість за адміністративно-господарськими санкціями та пенею відповідачем не сплачено.

Згідно з Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 №1434, Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому, здійснює контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а отже, - є суб'єктом владних повноважень, спори за зверненнями якого в силу пункту 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративною судочинства України розглядаються адміністративними судами.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, шо підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, який не надав суду доказів понесення ним судових витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Анмакс» (ідентифікаційний код 31119102, місцезнаходження - 08292, Київська область, м. Буча, вулиця Тарасівська, будинок 32) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 5661 (п'ять тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 15 коп. та пеню у розмірі 49 (сорок дев'ять) гривень 30 коп., що разом становить 5710 (п'ять тисяч сімсот десять) гривень 45 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 серпня 2010 р.