Постанова

від 26.10.2015 по справі 820/9579/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 жовтня 2015 р. Справа № 820/9579/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Король Д.О.,

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Компанія "Торгівельна мережа №1" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Компанія "Торгівельна мережа №1", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати незаконними дії Лозівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області щодо проведення камеральної перевірки ТОВ ПП «Компанія торгівельна Мережа № 1»; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.06.2015 р. № НОМЕР_1.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що фахівцями Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку даних з податку на додану вартість, що задекларовані у податковій звітності підприємства ТОВ ПП "Компанія торгівельна Мережа №1" за лютий 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 23.04.2015 року №11/20-27-15-01-26 та винесено податкове повідомлення-рішення від 11.06.2015 року №0000851501. На підставу встановлених порушень відповідачем вказано в акті перевірки на порушення п.33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме не вказано в полі "а" додатку №2 до декларації за лютий 2015 року суму від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку у звітному податковому періоді збільшується сума податкового кредиту. На думку позивача такий висновок є не правомірним, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Представник відповідача, Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області у наданих до суду письмових запереченнях проти заявленого позову заперечував та зазначив, що контролюючий орган діяв в межах повноважень та на підставі закону, а винесене податкове повідомлення-рішення винесено правомірно.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом за наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку даних підприємства позивача за податковою декларацією з податку на додану вартість №9045631229 від 20.03.2015 року за 02 місяць 2015 року, за результатами якої складено акт від 23.04.2015 року №11/20-27-15-01-26 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП "Компанія "Торгівельна Мережа №1" , код 36224999" (а.с. 8-12).

Відповідно до висновків зазначеного акту перевірки від 23.04.2015 року №11/20-27-15-01-26 контролюючим органом встановлено порушення позивачем підпункту "а" п.33 підрозділу 2 розділу ХХ та пп.200. ст.200 розділу V Податкового кодексу України, а саме: суб'єктом господарювання неправомірно збільшено розмір податкового кредиту поточного звітного (податкового) на суму 4418,00 грн та занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету на 4418,00 грн.

На підставі встановлених під час проведення камеральної перевірки порушень податкового законодавства контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 11.06.2015 року № 0000851501за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах за основним платежем 4418,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 1104,50 грн (а.с. 13).

Підставою для винесення спірного податкового - повідомлення рішення стало порушення підпункту "а" п.33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та ст. 3 розділу ІХ, пп 8 ст. 5 "Розрахунки за звітний період" розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 (в редакції Наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №13).

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення від 11.06.2015 року №0000851501 та звернувся до ГУ ДФС у Харківській області зі скаргою вх.№5626/10 від 25.06.2015 року та до ДФС України зі скаргою вх.№6990/10 від 11.08.2015 року (а.с.35, 36), рішенням ГУ ДФС у Харківській області про результати розгляду скарги від 23.07.2015р. №2219/10/20-4010-04-14 та рішенням ДФС України №17958/6/99-99-10-01-01-25 від 21.08.2015 року відповідно скарги платника податків залишено без задоволення (а.с.39).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до абз. 1 п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно абз. 3 п. 46.1 ст. 46 ПКУ додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Судом встановлено, що 20.03.2015 року ПП "Компанія "Торгівельна Мережа №1" подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року, рядку 20 зазначено суму від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду у розмірі 4418 грн (а.с.27-28), також позивачем подано додаток №2 до декларації "Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015 року" (а.с. 30).

В податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року, в рядку 27, позивач вказав суму залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів, на яку у поточному звітному періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄДРПН, визначену п.200-1.3 ст. 200-1 ПКУ.

У рядку 27 податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року визначено суму 4418 грн.

Судом встановлено, що ця сума та правомірність її застосування не заперечується податковим органом, позивачем правомірно визначено суму в рядку 27.

У графі «а» чи «б» додатку № 2 цю суму не було вказано через фактичну помилку.

Проте, додаток 2, в якому цю суму не було визначено, містить в собі інформацію про намір позивача скористатись цією сумою в майбутньому податковому періоді тим чи іншим способом. Не зазначивши цю суму позивач не визначив, яким чином він має намір скористатись цією сумою - позивач матиме право зареєструвати податкові накладні, чи має намір повернути цю суму на рахунок у банку.

Таким чином, позивач лише позбавив себе права на цю суму при реєстрації податкових накладних.

Згідно з п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Тобто, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що законом унормовано право вибору платника податків подати заяву та відобразити напрям використання від'ємного значення.

Суд зазначає, що не відображення ПП "Компанія "Торгівельна Мережа №1" у полі «а» чи «б» додатку №2 до декларації з ПДВ за лютий 2015 року суми залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, не може слугувати підставою для позбавлення позивача самої суми від'ємного значення.

Варто зауважити, що чинним законодавством не передбачено заходи фінансового впливу за дане порушення. Спірна сума від'ємного значення задекларована правомірно, в акті перевірки не заперечувалась правомірність суми від'ємного значення, задекларована позивачем.

Контролюючий орган спірним податковим повідомленням - рішенням фактично знімає дану суму з від'ємного значення, яка не була підставою для виникнення спірних правовідносин.

З огляду на встановлені у справі обставини та з урахуванням вимог чинного законодавства суд приходить до висновку про те, що податковим органом безпідставно донараховано позивачу зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 4418,00 грн.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування штрафної (фінансової) санкції.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За приписами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині скасування податкового повідомлення - рішення від 11.06.2015 року № НОМЕР_1.

Щодо позовних вимог стосовно визнання незаконними дій Лозівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області щодо проведення камеральної перевірки ТОВ ПП «Компанія торгівельна Мережа № 1» суд зазначає наступне.

Позивач вказав на неправомірність проведення камеральної перевірки оскільки, сума задекларованого ним доходу не перевищує 20 мільйонів гривень, а тому контролюючий орган взагалі не мав права проводити камеральну перевірку, оскільки для цього відсутні підстави, передбачені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII.

Відповідно до п.3. розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що оскільки перевірка була проведена за лютий 2015 року, а не за попередній, тобто 2014 рік, зазначена правова позиція позивача є безпідставною.

Окрім того, податкова інспекція є органом державної влади і її діяльність має підпорядковуватись вимогам законодавства. Право податкового органу на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Як встановлено судом, за наслідками камеральної перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 11.06.2015 року № НОМЕР_1, що оскаржене платником податків у адміністративному та судовому порядку.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку про те, що правові наслідки (винесення податкового повідомлення-рішення) оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову у цій частині не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки її проведення, а тому у задоволенні позовних вимог стосовно визнання незаконними дій Лозівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області щодо проведення камеральної перевірки ТОВ ПП «Компанія торгівельна Мережа № 1» слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Компанія "Торгівельна мережа №1" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.06.2015 року № НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Компанія "Торгівельна мережа №1" (64600, Харківська область, м. Лозова, вул. Польова, буд. 18, код ЄДРПОУ 36224999, інші відомості суду не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн 70 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2015 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.