Постанова

від 26.03.2012 по справі 2051/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2012 р. № 2а- 2051/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В. при секретарі судового засідання Крайник Т.О.

у присутності представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«ЗміївськийВ» до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

встановив

Позовні вимоги заявлені до Харківської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.10.2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10154 грн. за 2 квартал 2011 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень не відповідає вимогам діючого податкового законодавства, оскільки зазначені у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 р. показники від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток сформовані без порушення вимог п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Позивач вважає, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2 квартал 2011 року правильно визначено у податковій декларації підсумковим значенням з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього періоду. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнала, просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що під час формування податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року позивач не мав права включати до рядку "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" загальну суму від'ємного значення 1 кварталу 2011 року, а зобов'язаний був включати лише показники, що виникли саме у 1 кварталі 2011 року без врахування раніше понесених збитків .

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Позивач є юридичною особою (ЄДРПОУ 32032583), на момент проведення перевірки взятий на податковий облік у Харківській ОДПІ та є платником податку на прибуток підприємств.

27.10.2011 року фахівцями відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, про що складено акт від 27.10.2011 року № 2392/15-114/32032583, яким встановлено порушення п..п.150.1 ст.150 ПК України, внаслідок чого занижено грошове зобов'язання податку на прибуток на 10154,00 грн. Вказані висновки акту мотивовано тим, що позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року включати до рядку 06.6 - "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" загальну суму від'ємного значення 1 кварталу 2011 року у повному обсязі з урахуванням збитків минулих років, а зобов'язаний був включати лише витрати, що виникли саме у 1 кварталі 2011 року без врахування раніше понесених збитків.

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.10.2011 року, яким збільшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10154,00 грн. за 2 квартал 2011 року.

Перевіряючи оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд встановив наступне.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем складено та подано 06.05.2011 року декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2011р. (вх.. НОМЕР_2 від 06.05.2011 року) -а.с 54-55, що валовий дохід (р.03) складає 2711643грн., скориговані валові витрати (р.06) -2679997грн., в т.ч. самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів (р.05.2) у сумі 126466грн., внаслідок чого об'єкт оподаткування дорівнює-29850грн. (р.08).

30.06.2011 року до зазначеної декларації підприємством надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань (вх.№ НОМЕР_3)- а.с.55-56 у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І квартал 2011р., в якому проводиться коригування витрат: віднесення до валових витрат інших витрат у сумі 74000грн., які не були враховані раніше. З урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І квартал 2011р. скоригований валовий дохід (р.0.3) складає 2711643 грн., скориговані валові витрати (р.06) складає 2753997грн., в т.ч. виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів (р.05.2) у сумі 126466 грн., об'єкт оподаткування дорівнює В« -В» 44150грн. (р.08).

З наданої до суду декларації від 05.08.2011 року з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011р. (вх..№9005888055)-а.с.58-59 вбачається, що доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (р.01) складають 4804953грн., витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 04)-4636609 грн., р.06.06 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду»-44149 грн. Суд не перевіряє правильності формування вказаного показника в межах даної адміністративної справи, оскільки як встановлено із пояснень представника позивача, податкова декларація із зазначенням самостійно виправлених помилок податковою інспекцією прийнята без зауважень та між сторонами відсутній спір, щодо цієї обставини.

У судовому засіданні представник відповідача просила у задоволенні вимог відмовити, пославшись на те, що пунктом 37.1 ст. 37 ПКУ визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що розділ III ПКУ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Проте суд не погоджується з такою позицією відповідача по справі з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі підпунктів 54.3, 58.1 ПКУ. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Проте суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року. Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Тобто показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток обчислюється наростаючим підсумком, що призводить до того, що від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток попереднього звітного податкового періоду є невід'ємною складовою частиною загального показника об'єкту оподаткування податком на прибуток поточного звітного податкового.

Таким чином, показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток 1 кварталу 2011р. є цілісним показником, формування якого не залежить від періодів його виникнення, оскільки таке не передбачено законом.

Суд не приймає заперечення відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів, в частині того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р. Подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є необґрунтованим, оскільки відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" ПКУ розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПКУ, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2 кварталу 2011 року.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ та п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ці переліки є вичерпними та не містять такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу поточного року з минулого року".

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України) .Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем по справі не доведено правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення, а отже вважає адміністративний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд,

постановив

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«ЗміївськийВ» до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції від 31 жовтня 2011 року № НОМЕР_1, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім В«ЗміївськийВ» збільшено суму грошового зобов'язання по сплаті податку на прибуток на загальну суму 10154,00 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 30.03.2012 року

Суддя Зоркіна Ю.В.