Постанова

від 30.10.2015 по справі 826/20082/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 жовтня 2015 року                               справа №826/20082/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

доТовариства з обмеженою відповідальністю “АБСОЛЮТ-СЕРВІС ПЛЮС”

проприпинення юридичної особи

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту – позивач, ДПІ у Шевченківському районі) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АБСОЛЮТ-СЕРВІС ПЛЮС” (далі по тексту – відповідач, ТОВ “АБСОЛЮТ-СЕРВІС ПЛЮС”), в якому просить припинити юридичну особу відповідача.

ТОВ “АБСОЛЮТ-СЕРВІС ПЛЮС” (код ЄДРПОУ 36002898) зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією та знаходиться на податковому обліку ДПІ у Шевченківському районі.

Матеріали справи підтверджують, що податкову звітність відповідач не подає з 2012 року, що підтверджується довідкою від 27 серпня 2015 року №114/26-59-15-03; заборгованість по сплаті податків відсутня, що підтверджується довідкою від 27 серпня 2015 року №10024/9/26-59-23-01-10.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно підпункту 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Частиною першою статті 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

У відповідності до частини другої статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

З аналізу вказаної правової норми вбачається, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи у разі неподання нею протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, звітів, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи неподання відповідачем більше року податкової звітності, відсутність у відповідача податкової заборгованості, а також право органів доходів і зборів на звернення до суду з позовною заявою про припинення юридичної особи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини третьої статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити повністю.

2. Припинити юридичну особу – Товариство з обмеженою відповідальністю “АБСОЛЮТ-СЕРВІС ПЛЮС” (код ЄДРПОУ 36002898).

3. Допустити негайне виконання постанови.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                           В.А. Кузьменко