Ухвала

від 20.10.2015 по справі 808/7581/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2015 рокусправа № 808/7581/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Сафронової С.В.

           суддів:                     Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання:          Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецелектронкомплект" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року у справі № 808/7581/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецелектронкомплект" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій незаконними, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Спецелектронкомплект”звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання незаконними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки ТОВ “Спецелектронкомплект” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відпосини з платниками податків ТОВ “Транслем” (код ЄДРПОУ 38844515), ТОВ “Білдінг Контракт” (код ЄДРПОУ 38676407) та ТОВ “Мет Ком” (код ЄДРПОУ 37718880) за період січень 2014 року та складання за її результатами довідки від 03.09.2014 №205/08-30-2211/37941672.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року

в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з вищевказаною постановою позивач подав апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що судом першої інстанції під час винесення судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, повністю не встановлені всі обставини справи та не досліджені докази, які мають значення для встановлення обставин справи, а тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено зустрічну звірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецелектронкомплект” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відпосини з платниками податків ТОВ “Транслем” (код ЄДРПОУ 38844515), ТОВ “Білдінг Контракт” (код ЄДРПОУ 38676407) та ТОВ “Мет Ком” (код ЄДРПОУ 37718880) за період січень 2014 року, за результатами чого відповідачем складено довідку від 03.09.2014 року №205/08-30-2211/37941672.

Згідно із вказаною довідкою, відповідачем встановлено відсутність об'єкта оподаткування ПДВ, підприємство не мало права на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ “Транслем” (код ЄДРПОУ 38844515), ТОВ “Білдінг Контракт” (код ЄДРПОУ 38676407) та ТОВ “Мет Ком” (код ЄДРПОУ 37718880) за період січень 2014 року та як наслідок відсутність підстав для нарахування податкового зобов'язання.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення зустрічної звірки та складання довідки про її результати, позивач вважає, що у відповідача не було підстав для проведення зустрічної звірки, чим порушено ст.73,78 Податкового кодексу України.

Вирішуючи спір у справі та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки (або довідка) та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Відповідно до пункту 3 розділу 1, пункту 7 розділу 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22 грудня 2010 року та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18772, акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, тобто, він не є обов'язковим до виконання та не тягне сам по собі для платника податків правових наслідків.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

У відповідності до п.17.1.7 ст.17 Податкового кодексу України платники податку мають право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.

Вимоги даної статті передбачають оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Так, відповідно до пп.20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп.20.1.6. п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України).

За приписами п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками.

Так судом першої інстанції вірно зазначено, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті (або довідці), не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті (або довідці) перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Також суд першої інстанції вірно вказав, що предметом оскарження є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи, а отже акт перевірки (або довідка) не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Таким чином, акт перевірки (або довідка) та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Відповідно до пункту 3 розділу 1, пункту 7 розділу 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22 грудня 2010 року та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18772, акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, тобто, він не є обов'язковим до виконання та не тягне сам по собі для платника податків правових наслідків.

Окрім того, діяльність працівників контролюючого органу з проведення перевірки (звірки) суб'єкта господарювання є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом перевірки вимог чинного законодавства. Тому як, власне, акт перевірки (або довідка), так і дії посадових осіб податкового органу з проведення перевірки (звірки) та зі складення цього акта не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання, не змінюють стану його суб'єктивних прав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 05.02.2015 року у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецелектронкомплект" - без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                                      С.В. Сафронова

           Суддя:                                                                      В.Ю. Поплавський

           Суддя:                                                                      Д.В. Чепурнов