Постанова

від 28.10.2015 по справі 824/1936/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 р. м. Чернівці cправа № 824/1936/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Анісімов О.В.,

секретаря судового засідання - Мандрик І.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач або ОСОБА_3В.) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держземагентства у Чернівецької області (далі - відповідач або Держземагентство) про визнання протиправними дії Держземагентства щодо неналежного розгляду заяв про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею до 0,08 га, розташованої в с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області, а саме прийняття відмов у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою листами № 0-24-0.31-160/16-15-СГ від 15.05.2015 та №0-24-0.31-1114/16-15-СГ від 29.07.2015 р. та зобов'язання Держземагентства, у місячний термін розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 15.04.2015 р. та 22.06.15 р. звернулася до Держземагентства із заявами про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею до 0,08 га, розташованої в с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області. Однак листами від 15.05.2015 р. та від 30.06.2015 р. Держземагентством відмовлено в задоволенні заяви на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними. У зв'язку з чим просить позов задовольнити.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, суду пояснила наступне.

Так, згідно позиції Мигівської сільської ради №46 від 20.07.2015 р. та довідки від 05.05.2015 р. № Ш-2827/0-04/01 виданої Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин, ОСОБА_3 має право на безоплатну передачу їй земельної ділянки у власність, так як своє конституційне право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки з цільовим призначенням не використовувала.

У зв'язку з зазначеним, позивач звернулася до Держземагентства із заявами та доданими документами щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею до 0,08 га, розташованої в с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області, згідно викопіювання, яке додається, між земельними ділянками за кадастровими номерами 7320585000:01:001:0329; 7320585000:01:001:0967 та 7320585000:01:001:0312. Листами № 0-24-0.31-160/16-15-СГ від 15.05.2015 та №0-24-0.31-1114/16-15-СГ від 29.07.2015 р. позивачу відмовлено з підстав, що земельна ділянка, яку бажає отримати ОСОБА_3 у власність , передана громадянам у приватну власність, а також із наданого викопіювання з плану землекористування Мигівської сільської ради не можливо встановити приналежність земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення державної власності. Представник позивача вважає вказані дії Держземагентства протиправними та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечила, суду пояснила наступне.

Так, 14.04.2015 р. до Держземагентства надійшла заява ОСОБА_3, яка зареєстрована 17.04.2015 р. за № 0-23/0/15-15-СГ про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею до 0,08 га, розташованої в с. Мигове, Вижницького району Чернівецької області. За результатами розгляду цієї заяви, листом від 15.05.2015 р. № 0-24-0.31-160/16-15-СГ позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної ділянки, так як відповідно до поданого викопіювання з плану землекористування Мигівської сільської ради земельна ділянка, на яку претендувала позивач, передана у приватну власність.

Пізніше, позивач повторно звернулась до Держземагенства із заявою від 19.06.2015 р., яка зареєстрована 22.06.2015 р. за № 0-787/0/15-15-СГ про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею до 0,08 га, розташованої в с. Мигове, Вижницького району Чернівецької області, зазначаючи орієнтовану конфігурацію у викопіюваннях, які додала до заяви. Також, 30.06.2015 р. позивачем надано викопіювання з уточненням місцезнаходження вказаної у заяві земельної ділянки, конфігурація та розміри якої визначатимуться при розробленні проекту землеустрою.

За результатами розгляду цієї заяви, листом від 22.06.2015 р. №0-24-0.31-1114/16-15-СГ позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної ділянки, так як виявилось неможливим встановити приналежність земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Крім цього, представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що листом від 28.07.2015 р. позивач повідомила, що на виконання абз.3 п.7 ст.118 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III ( далі - ЗК України) уклала договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому, використовуючи інститут мовчазної згоди, вона фактично реалізувала своє право передбачене ЗК України, що свідчить про безпідставність її позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, відповідно до довідки Мигівської сільської ради від 20.07.2015 р., №551 та довідки від 05.05.2015 р. №Ш-2827/0-04/01 Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради ОСОБА_3 право на безоплатну передачу земельної ділянки у власність в межах м. Чернівці та Мигівської сільської ради для ведення садівництва - не використала, а тому має право на безоплатну передачу їй земельної ділянки у власність.

Згідно позиції Мигівської сільської ради №46 від 20.07.2015 р., остання вважає за можливим надати у власність ОСОБА_3 земельну ділянку орієнтовною площею 0,08 га для ведення індивідуального садівництва.

14.04.2015 р. позивач звернулась до Держземагентства із заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею до 0,08 га, розташованої в с. Мигове, Вижницького району Чернівецької області (а.с. 9).

За результатами розгляду цієї заяви Держземагентством листом №0-24-0.31-160/16-15-СГ від 15.05.2015 р. відмовлено ОСОБА_3 у її задоволенні, оскільки земельна ділянка, яку бажає отримати позивач у власність, передана громадянам у приватну власність.

19.06.2015 р. позивач повторно звернулась до Держземагентства із заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею до 0,08 га, розташованої в с. Мигове, Вижницького району Чернівецької області (а.с.14).

Разом з цим, у встановлений ЗК України місячний строк ОСОБА_3 від Держземагентства не отримала жодної відповіді на її заяву від 19.06.2015 р.

Враховуючи те, що Держземагентством не надано у місячній строк будь-якої відповіді на заяву від 19.06.2015 р. ОСОБА_3, керуючись положеннями абз.3 п.7 ст.118 ЗК України (мовчазна згода) 27.07.2015 р. уклала з приватним підприємством «Захід-Зем» договір про розроблення проекту, щодо відведення земельної ділянки у власність, згідно предмету якого приватне підприємство «Захід-Зем» зобов'язалось виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею до 0,08 га в с. Мигове, Вижницького району, а ОСОБА_3 - прийняти та оплатити виконанні роботи.

Про укладання договору про розроблення проекту, щодо відведення земельної ділянки у власність від 27.07.2015 р. ОСОБА_3 28.07.2015 р. повідомило Держземагентство.

У подальшому Держземагентством листом №0-24-0.31-1114/16-15-СГ від 29.07.2015 р. відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні її заяви від 19.06.2015 р., оскільки із наданого викопіювання з плану землекористування Мигівської сільської ради не можливо встановити приналежність земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення державної власності (а.с.26).

Позивач вважає дії Держземагентства щодо неналежного розгляду заяв про надання дозволу на розробку документації із землеустрою про відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею до 0,08 га, розташованої в с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області - протиправними та просить суд зобов'язати відповідача, у місячний термін розглянути її заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність.

Суд вважає зазначений позов таким, що не підлягає задоволення виходячи із наступного.

Так, відповідно до п.1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 р. № 445/2011 (далі - Положення № 445) державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Пунктом 2 Положення № 445 Держземагентство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра.

Згідно п. 7 даного Положення Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Отже у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач є суб'єктом владних повноважень та відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Аналізуючи положення ч.1 ст.2 КАС України, у сукупності з іншими положеннями КАС України, слід прийти до висновку, що адміністративні суди по своїй правовій природі захищають порушене право особи.

Вище судом встановлено, що відповідач на заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею до 0,08 га, розташованої в с. Мигове, Вижницького району Чернівецької області від 19.06.2015 р. не надав у місячний строк будь-якої відповіді. Зазначене у судовому засіданні також підтвердила представник відповідача.

Згідно абз.3 ч.7 ст.118 ЗК України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже законодавець в абз.3 ч.7 ст.118 ЗК України, з метою превентивного захисту прав суб'єкта звернення (у даному разі ОСОБА_3В.) від ймовірних зволікань щодо розгляду клопотань (заяв) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з боку Держземагентства, передбачив автоматичну можливість отримання такого дозволу внаслідок «мовчазної згоди» (ненадання відповіді у місячний строк).

Аналізуючи вищезазначене, виникнення підстави для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за мовчазною згодою органу виконавчої влади або місцевого самоврядування має включати в себе такі умови:

- витікання місячного терміну з дня реєстрації клопотання в органі виконавчої влади або місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної або комунальної власності у власність громадян відповідно до своїх повноважень;

- відсутність рішення уповноваженого органу, прийнятого у зазначений вище термін, де містилося б дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову в такому дозволі.

Згідно матеріалів справи підстави для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за мовчазною згодою органу виконавчої влади або місцевого самоврядування виникли.

Абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України визначає, що в разі виникнення підстав вважати, що уповноважений орган дав мовчазну згоду на розробку проекту землеустрою, зацікавлена особа має право укласти відповідний договір із суб'єктом господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою.

Для укладення такого договору заявнику відведено місяць з моменту закінчення терміну рішення уповноваженого органу за результатами розгляду заяви (як було зазначено, це також один місяць). У протилежному випадку право заявника так діяти, виходячи з мовчазної згоди уповноваженого органу, буде втрачено.

Як встановлено судом вище, позивач після перебігу місячного терміну з дня реєстрації заяви, скористався даною можливістю, а саме 27.07.2015 р. уклав договір № 446 про розроблення проекту, щодо відведення земельної ділянки у власність, що підтверджується матеріалами справи ( а.с. 25).

Завершальною стадією реалізації положень по мовчазній згоді є направлення письмового повідомлення заявника про це уповноваженому органу. Таке письмове повідомлення повинно містити:

- посилання на подану раніше заяву про надання дозволу на розробку проекту землевідведення та його реквізити (у тому числі його вхідний номер у діловодстві уповноваженого органу);

- мотив реалізації заявником права, передбаченого в абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України, а саме коротке обґрунтування обставин, які заявник прийняв як мовчазна згода уповноваженого органу;

- інформація про укладений договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

До такого повідомленню обов'язково повинен бути долучений примірник договору, про який йде мова в повідомленні.

Так, позивач листом від 28.07.2015 р. повідомив Держземагентство про використання свого права на мовчазну згоду (а.с. 24).

Після вчинення зазначених дій ЗК України не припускає необхідності в обов'язковому рішенні уповноваженого органу за результатами розгляду заяви. Тобто, якщо з якихось причин уповноважений орган не прийняв такого рішення у встановлений термін, після отримання повідомлення від заявника в порядку абз.3 ч.7 ст.118 ЗК України, він вже не зобов'язаний виносити окреме рішення за підсумками розгляду клопотання заявника. Адже в ідеалі механізм мовчазної згоди це і повинен припускати. Тому наступною стадією приватизації земельної ділянки, де буде брати участь уповноважений орган, має бути вже розгляд і затвердження землевпорядної документації в порядку, передбаченому ст. 186 ЗК України.

Враховуючи вищезазначене, право позивача не порушено, а тому підстав для задоволення позову немає.

Рішення Держземагентства, яке викладене у листі №0-24-0.31-1114/16-15-СГ від 29.07.2015 р., яким відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні її заяви від 19.06.2015 р, не створює будь-яких для позивача правових наслідків, оскільки таке рішення прийнято поза межами місячного строку та після використання позивачем права на укладання договору щодо розробку проекту землеустрою.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_3 до Головного управління Держземагентства у Чернівецької області про визнання протиправними дії Держземагентства щодо неналежного розгляду заяв про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею до 0,08 га, розташованої в с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області, а саме прийняття відмов у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою листами № 0-24-0.31-160/16-15-СГ від 15.05.2015 та №0-24-0.31-1114/16-15-СГ від 29.07.2015 р. та зобов'язання Держземагентства, у місячний термін розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність - не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Держземагентства у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В. Анісімов

Постанова в повному обсязі складена 02 листопада 2015 р.