Ухвала

від 27.10.2015 по справі 822/4656/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/16350/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, , в якому просила:

- визнати протиправними дії щодо розгляду її заяви, та зобов'язати Хмельницьку обласну державну адміністрацію вирішити питання щодо надання в користування на умовах оренди земельних ділянок водного фонду площею 6,3207 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та 0,9832 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для рибогосподарських потреб;

- зобов'язати Хмельницьку обласну державну адміністрацію надати дозвіл на виготовлення технічної документації для заключення з нею договору оренди земельних ділянок водного фонду площею 6,3207 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та 0,9832 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для рибогосподарських потреб.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2014 року - скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Хмельницької обласної державної адміністрації (Департаменту екології та природних ресурсів) щодо нерозгляду заяви ОСОБА_4 про надання у користування на умовах оренди земельних ділянок водного фонду площею 6,3207 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та 0,9832 га, кадастровий номер НОМЕР_2 для рибогосподарських потреб. Зобов'язано Хмельницьку обласну державну адміністрацію (Департамент екології та природних ресурсів) повторно розглянути заяву ОСОБА_4 щодо надання у користування на умовах оренди земельних ділянок водного фонду площею 6,3207 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та 0,9832 га, кадастровий номер НОМЕР_2 для рибогосподарських потреб. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2015 року та залишити в силі постанову Хельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2014 року.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.04.2005 року між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_5 укладений договір оренди земельних ділянок водного фонду площею 6,3207 га. та 0,9832 га., розташованих на території Ярмолинецької селищної ради за межами смт Ярмолинці. 02.08.2010 року ОСОБА_4 (суборендарем) укладені договори суборенди з ОСОБА_5 (орендарем) стосовно цих земельних ділянок.

У квітні 2014 року до Хмельницької обласної державної адміністрації із заявою про укладення договору оренди земельних ділянок звернулась ОСОБА_2, яка є спадкоємцем ОСОБА_5 після його смерті.

09.08.2014 року ОСОБА_4 також звернулась до відповідача із заявою щодо надання їй в оренду цих земельних ділянок.

На звернення департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації 11.08.2014 року ОСОБА_4 повідомлено про те, що надання їй цих земельних ділянок у користування на умовах оренди можливе у разі відмови спадкоємця - ОСОБА_2 від права на їх оренду.

Не погоджуючись із даною відповіддю, ОСОБА_6 звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно, і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).

Згідно з частиною другою статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Отже, обласна державна адміністрація у справі, яка розглядається, є суб'єктом цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин.

Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, що перебувала у її власності, державна адміністрація, відповідно до статті 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею. У цьому випадку відсутня підпорядкованість одного учасника земельних правовідносин іншому, яка має місце під час здійснення місцевим органом виконавчої влади владних управлінських функцій.

Суди не звернули уваги на те, що правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права та підстав набуття права користування, а саме права оренди на спірну земельну ділянку.

Так, районна державна адміністрація як власник землі вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому цього права в порядку, встановленому законом.

Водночас, відповідач владних управлінських функцій не здійснював і суб'єктом владних повноважень у цих відносинах не був.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.10.2013 року (справа № 21-345а13).

Відповідно до статті 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України, Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як встановлено частиною 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Отже, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, зважаючи на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності у переданому на вирішення суду ознак публічно-правового спору, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись статтями 157, 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2014 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - закрити.

Роз'яснити позивачеві його право на звернення до суду з даним позовом в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз