Вирок

від 03.11.2015 по справі 169/499/15-к

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 169/499/15-к

Провадження № 1-кп/169/68/15

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Смолянка Куликівського району Чернігівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, з професійно-технічною освітою, одруженого, громадянина України, раніше несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Дольськ Турійського району Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, з професійно-технічною освітою, неодруженого, громадянина України, раніше несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 24 квітня 2015 року близько 21 години за попередньою змовою групою осіб, будучи об`єднаними єдиним умислом, під`їхали до охоронюваної території свинокомплексу, що знаходиться в с. Відути Турійського району Волинської області та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Волинь», після чого ОСОБА_6 переліз через огорожу на територію свинокомплексу, де через незамкнені вхідні двері проник в приміщення свинарника № 1, звідки з корисливих мотивів умисно таємно викрав вісім поросят, вартістю 1350 гривень за одну голову, чим заподіяли потерпілому Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Волинь» (далі ТОВ «СП Волинь») майнову шкоду на загальну суму 10800 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому органами досудового розслідування злочину визнав повністю. Суду показав, що ввечері 24 квітня 2015 року разом із ОСОБА_6 домовився викрасти із свинокомплексу ТОВ «СП Волинь» поросята, щоб компенсувати собі невиплачену заробітну плату за період своєї роботи охоронцем у вказаному товаристві. За його вказівкою ОСОБА_6 переліз через забор, зайшов у перший свинарник та виносив йому по два порося в одному мішку. Всього приніс вісім поросят. Після цього поїхали додому, а на наступний день сім поросят завіз у місто Ковель та продав за 1800 гривень. Одне порося залишив собі, а пізніше повернув. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Цивільний позов визнав частково та пояснив, що викрадені поросята коштують по 450 гривень за одне і саме в такому розмірі готовий відшкодувати заподіяну шкоду за сім поросят, оскільки одне повернуто потерпілому.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні винуватим себе в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і показав, що ввечері 24 квітня 2015 року зустрів ОСОБА_5 , який запропонував йому поїхати до свинарника взяти поросят у с. Відути. Під`їхавши до огорожі ОСОБА_5 дав йому чотири мішки і сказав перелізти через огорожу, зайти в перший свинарник і з будь-якої клітки взяти поросят. По два порося в кожному мішку він носив до огорожі і передавав ОСОБА_5 . Після цього, погрузивши мішки на підводу, вони поїхали додому.

Цивільний позов визнав частково та пояснив, що викрадені поросята коштують по 450 гривень за одне і саме в такому розмірі готовий відшкодувати заподіяну шкоду за сім поросят, оскільки одне було повернуто потерпілому.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їм злочину повністю доводиться належними, допустимими й беззаперечними доказами, повно, всебічно та об`єктивно проаналізованими, оціненими в їх сукупності та безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду даного кримінального провадження.

Так, представник потерпілого ОСОБА_4 показав суду, що у ніч із 24 на 25 квітня 2015 року із кліток №№ 7, 8 свинарника № 1 належного ТОВ «СП Волинь» свинокомплексу, що знаходиться в с. Відути Турійського району Волинської області, було викрадено 12 поросят по 6 з кожної клітки. У клітках тримають по 20 поросят, вагою до 15 кг кожне, вартістю по 1350 грн за одну голову. Крадіжку було виявлено працівником товариства ОСОБА_7 зранку 25 квітня 2015 року під час обходу. Вхідні двері свинарника на замок не зачинялися і жодних пошкоджень на них не було. Одне з викрадених поросят під час досудового розслідування товариству було передано на відповідальне зберігання.

Цивільний позов підтримав повністю із викладених у ньому підстав, просив його задовольнити та стягнути з обвинувачених завдану товариству майнову шкоду у розмірі 16200 грн та моральну шкоду в розмірі 30000 грн.

Свідок ОСОБА_8 , яка працює у ТОВ «СП Волинь» свинаркою, показала суду, що в суботу зранку 25 квітня 2015 року було виявлено крадіжку із кліток №№ 7, 8, які вона обслуговує, у свинарнику № 1 12 поросят, не вистачало у кожній клітці по 6 поросят, вагою від 8 до 15 кг. 24 квітня 2015 року у кожній із вказаних кліток було по 20 поросят. Ні клітки, ні вхідні двері у свинарник на замок не зачиняються. Сторожі цілодобово мають вільний доступ до кліток з поросятами і відповідають за їхню схоронність.

Аналогічні показання у судовому засіданні надали свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , який працює сторожем у ТОВ «СП Волинь», показав суду, що в ніч з 24 на 25 квітня 2015 року перебував на робочому місці на прохідній на територію свинокомплексу. 24 квітня 2015 року обхід території він з колегою ОСОБА_12 здійснював о 17 годині, а наступний близько 23 години. У період з 17 по 23 годину, а також після цього до 05 години ранку 25 квітня 2015 року обхід не проводився, оскільки це обов`язок Чабана, який тоді перебував у стані алкогольного сп`яніння і не міг встати. Вхідні двері у свинарник на замок не зачиняються, до нього є вільний доступ і може зайти будь-хто.

Свідок ОСОБА_7 показав суду, що зранку 25 квітня 2015 року під час обходу він виявив нестачу 12 поросят, середньою вагою 8-12 кг, у клітках №№ 7, 8 в свинарнику № 1, про що повідомив головного бухгалтера ОСОБА_13 . Доступ до приміщення свинарника є вільним, оскільки двері не зачиняються на замок і тоді були відкриті навстіж.

Свідок ОСОБА_14 показав суду, що в суботу в кінці квітня 2015 року на прохання ОСОБА_5 він своїм автомобілем возив на ринок у місто Ковель поросят, які знаходилися у чотирьох мішках, один з яких був меншим. Де ОСОБА_5 взяв поросят і за скільки продав йому невідомо.

Системний аналіз наведених вище показань свідків в їх сукупності дає підстави для висновку, що вони є детальними, послідовними і цілком узгоджуються між собою.

Об`єктивність показань обвинувачених підтверджується також наданими прокурором та дослідженими судом письмовими доказами.

Відповідно до протоколів проведення слідчого експерименту від 18 серпня 2015 року з обвинуваченими встановлено, що вони 24 квітня 2015 року близько 21 години з метою викрадення поросят на гужовій підводі під`їхали до свинокомплексу в с. Відути та залишили її за 200 метрів від огорожі. Взявши з собою чотири мішки пішли до огорожі комплексу. ОСОБА_5 залишився чекати біля огорожі, а ОСОБА_6 переліз через огорожу та пішов у свинарник, двері у який не були зачинені на замок. На протязі певного часу ОСОБА_6 приніс та передав ОСОБА_5 чотири мішки з поросятами по два порося в кожному. Далі вони погрузили мішки на підводу та поїхали у с. Дольськ (а.с. 39-49).

Повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутого проти обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінального обвинувачення та доведеність стороною обвинувачення у ході судового розгляду винуватості кожного з обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм злочину.

Таким чином суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та поєднаному із проникненням у приміщення, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Також суд дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і кваліфікує такі його дії як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане із проникненням у приміщення.

Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм злочину у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань обвинуваченими з цього приводу не заявлялося.

Доводи представника потерпілого про те, що обвинувачені викрали не вісім, а дванадцять поросят, у зв`язку з чим слід змінити обвинувачення на увагу не заслуговують з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Із обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 висунуто обвинувачення у викраденні восьми поросят, а в контексті ч. 2 ст. 337 КПК України змінити обвинувачення під час судового розгляду може виключно прокурор.

Покликання представника потерпілого на те, що факт викрадення обвинуваченими дванадцяти поросят беззаперечно встановлений показаннями допитаних у судовому засіданні свідків, є безпідставними і необгрунтованими, оскільки свідки ствердили сам факт недостачі дванадцяти поросят, однак жоден з них не вказував, що їх викрали обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Більше того відповідно до наданого прокурором витягу з кримінального провадження № 12015030200000303 по факту викрадення в ніч з 24 на 25 квітня 2015 року зі свинокомплексу в с. Відути Турійського району чотирьох голів поросят на даний час проводиться досудове розслідування (а.с. 145).

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує в сукупності характер і ступінь суспільної небезпеки та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного, який є працездатною здоровою особою, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, ніде не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, був ініціатором вчинення злочину, в добровільному порядку завдану злочином шкоду не відшкодував та думку представника потерпілого, який не наполягав на призначенні суворого покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , немає.

З урахуванням наведеного вище та виходячи із необхідності та достатності покарання, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

Разом з тим, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, інші наведені вище обставини, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе і без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування призначеного покарання з випробуванням та з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов`язків.

Виходячи із даних про особу обвинуваченого та його належної поведінки,суд вважає, що до набрання вироком законної сили обраний обвинуваченому ОСОБА_5 під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання слід залишити незмінним.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує в сукупності характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного, який є працездатною здоровою особою молодого віку, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, ніде не працює і не навчається, за місцем проживання характеризується позитивно, вперше притягається до кримінальної відповідальності, в добровільному порядку завдану злочином шкоду не відшкодував та думку представника потерпілого, який не наполягав на призначенні суворого покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд відносить щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , немає.

З урахуванням наведеного вище та виходячи із необхідності та достатності покарання, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

Разом з тим, враховуючи тяжкість злочинів, особу обвинуваченого, а також, що він є опікуном та здійснює догляд за своїм братом ОСОБА_15 , який є інвалідом першої групи з дитинства, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливе і без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільняє обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням та з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов`язків.

Виходячи із даних про особу обвинуваченого та його належної поведінки,суд вважає, що до набрання вироком законної сили обраний обвинуваченому ОСОБА_6 під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання слід залишити незмінним.

Представником потерпілого ТОВ «СП Волинь» ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов до обвинувачених про стягнення майнової шкоди у розмірі 16200 грн та моральної шкоди в розмірі 30000 грн.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до довідки ТОВ «СП Волинь» балансова вартість однієї голови поросят, вагою 15 кг, становить 1350 грн (а.с. 16), що в судовому засіданні підтвердили також свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_16 , які працюють у ТОВ «СП Волинь» завідуючою комплексом та заступником головного бухгалтера відповідно.

З огляду на вказане, відповідно до вимог ст.ст. 22, 1166, 1190 ЦК України, виходячи із меж пред`явленого і доведеного в ході судового розгляду обвинувачення та враховуючи, що одне з викрадених поросят повернуто потерпілому ТОВ «СП Волинь» і знаходиться на відповідальному зберіганні останнього (а.с. 44-45), суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення позову ТОВ «СП Волинь» і стягнення в його користь в солідарному порядку з обвинувачених 9450 грн завданої злочином майнової шкоди (7 шт. * 1350 грн = 9450 грн).

У решті позову ТОВ «СП Волинь» про стягнення завданої злочином майнової шкоди слід відмовити.

Доводи обвинувачених про те, що вартість одного порося становить 450 грн є безпідставними й необгрунтованими, оскільки суперечать встановленим обставинам справи та не підтверджуються жодними належними і допустимими в розумінні процесуального закону доказами.

Крім цього, не знайшло свого підтвердження заподіяння моральної шкоди потерпілому як юридичній особі, у зв`язку з чим в цій частині позов до задоволення не підлягає.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

До набрання вироком законної сили залишити незмінним застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

До набрання вироком законної сили залишити незмінним застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Волинь» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Волинь» (44810, с. Сомин, Турійський район Волинської області, код ЄДРПОУ 36003865, МФО 351005, рахунок № НОМЕР_1 ) завдану злочином майнову шкоду в розмірі 9450 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень.

У решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Волинь» відмовити.

Речові докази:

одне порося, передане на відповідальне зберігання потерпілому Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Волинь», залишити у володінні останнього;

два коня та гужову підводу, передані на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_17 , залишити у володінні останнього.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий