Ухвала

від 29.10.2015 по справі 759/17070/15-к

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кс/759/4655/15

ун. № 759/17070/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, внесене в кримінальне провадження № 12012110080000430, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.11.2012 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 192 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, внесене в кримінальне провадження № 12012110080000430, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.11.2012 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 192 КК України, в якому слідчий просить накласти арешт на обєкти нерухомості, а саме: - цілісний майновий комплекс рзташований за адресою м. Київ, вул. Проектна будинок 3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 132273980000).

У ході досудового розслідування встановлено, що до Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві надійшла заява колишнього директора ТОВ Виробничо-комерційна компанія Київміськтара-2 (код 24922997) ОСОБА_4 щодо використання підробленого рішення загальних зборів ТОВ Виробничо-комерційна компанія Київміськтара-2 від 21.08.2012 року № 3 про усунення його з посади директора ТОВ Виробничо-комерційна компанія Київміськтара-2, по вулиці Проектній, 3 у Святошинському районі міста Києва.

23.08.2012 року державним реєстратором відділу державних реєстраторів Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації внесено зміни, та змінено диретора ТОВ Виробничо-комерційна компанія Київміськтара-2 ОСОБА_4 та призначено директором даного товариства ОСОБА_5 .

Відповідно до протоколу допиту ОСОБА_4 на зборах учасників ТОВ Виробничо-комерційна компанія Київміськтара-2 21.08.2012 року він присутній не був, про що його ніхто не повідомляв, обставини складання протоколу № 3 зборів учасників, на підставі якого його було звільнено з посади директора йому не відомі.

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 5011-75/13974-2012 від 02.12.2013 року визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ Виробничо-комерційна компанія Київміськтара-2 від 21.08.2012, яке оформлено протоколом № 3 недійсним.

Крім того, Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.05.2014 року прийнято рішення про поновлення ОСОБА_4 на посаді директора ТОВ Виробничо-комерційна компанія Київміськтара-2 21.08.2012 у зязку з незаконним його усуненням згідно рішення загальних зборів від 21.08.2012 року.

Після проведення перереєстрації директора ТОВ Виробничо-комерційна компанія Київміськтара-2 , на підприємстві здійснюється діяльністьз використанням реквізитів даного підприємства, внаслідок чого йому заподіюється майнова шкода.

Так 06.02.2014 року цілісний майновий комплекс ТОВ Виробничо-комерційна компанія Київміськтара-2 було перереєстровано на ТОВ Сучасні стільникові комунікації (код 34750997).

06.10.2015 року до Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві надійшло клопотання потерпілого ОСОБА_4 про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме накладення арешту на майно ТОВ Виробничо-комерційна компанія Київміськтара-2.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, заслухавши слідчого, слідчий суддя, дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні зазначеного клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно частини 3 статті 170 арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до розділу другого п. 2.6 п. 2 узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження проведеного Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ за 2014 рік, Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170 173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на дану ухвалу може бути подано під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1