Ухвала

від 03.11.2015 по справі 902/1062/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

03 листопада 2015 р.

Справа № 902/1062/13

Суддя господарського суду Вінницької області Яремчук Ю.О., розглянувши матеріали скарги державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про скасування постанови щодо стягнення з боржника виконавчого збору у справі

за позовом : приватного підприємства "Охоронне агентство "Щит" (вул.Некрасова, 25, м.Вінниця, 21001)

до : державного підприємства ""Центр державного земельного кадастру" (вул. Народного ополчення, 3, м. Київ, 03151)

про стягнення 160920,30 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Кузьменко В.В.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

позивача: ОСОБА_2

відповідача (скаржника): ОСОБА_3,

Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції: ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

Приватним підприємством "Охоронне агентство "Щит" подано позов до державного підприємства "Державна картографічна фабрика" про стягнення 160 920,30 грн., з яких: 137150 грн. сума основного боргу; 3982,85 грн. 3 % річних; 19641,45 грн. пені.

Ухвалою суду від 26.07.2013 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 12.08.2013 року.

16.09.2014 року рішенням суду позов по справі № 902/1062/13 задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства "Державна картографічна фабрика" на користь приватного підприємства "Охоронне агентство "Щит" 137150 грн. заборгованості; 1332,56 грн. 3 % річних; 4411,45 грн. пені; 2857,88 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

01.10.2013 року на виконання рішення суду від 16.09.2014 року було видано наказ.

Ухвалою суду від 28.08.2015 року було задоволено заяву № 335 від 09.07.2015 року Державного підприємства В«Центр державного земельного кадаструВ» про заміну сторони у справі № 902/1062/13. Було замінено сторону Боржника - Державне підприємство "Державна картографічна фабрика у виконавчому провадженні "ВП № 40974008 відкритого Ленінським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції з виконання судового наказу № 902/1062/13, виданого 01.10.2013 року господарським судом Вінницької області на правонаступника - Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" код ЄДРПОУ 21616582.

08.09.2015 року до господарського суду Вінницької області надійшла скарга державного підприємства В«Центр державного земельного кадастру В» № 5/2155 від 01.09.2015 року про скасування постанови щодо стягнення з боржника виконавчого збору.

Ухвалою суду від 09.09.2015 року дану скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.10.2015 року.

Ухвалою суду від 15.10.2015 року розгляд скарги було відкладено на 03.11.2015 року.

В судове засідання 03.11.2015 року з»явився представник заявника( відповідач), представник позивача та представник ДВС.

Представник заявника (відповідач) скаргу підтримав в повному обсязі.

Представника Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції, проти скарги заперечив та просить в її задоволенні відмовити.

Представник позивача стосовно задоволення поданої скарги заперечив.

Суд заслухавши пояснення представників сторін дослідивши скаргу встановив наступне.

16.09.2014 року рішенням суду позов по справі № 902/1062/13 задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства "Державна картографічна фабрика" на користь приватного підприємства "Охоронне агентство "Щит" 137150 грн. заборгованості; 1332,56 грн. 3 % річних; 4411,45 грн. пені; 2857,88 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

01.10.2013 року на виконання рішення суду від 16.09.2014 року було видано наказ.

Як видно з матеріалів справи відділом Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 40974008 від 28.11.2013 року, стосовно виконання наказу господарського суду Вінницької області від 01.10.2013 року № 902/1062/13, в якій зокрема визначено: боржнику самостійно виконати вимоги виконавчого документа в строк до 05.12.2013 року.

06.12.2013 року відділом Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції по виконавчому провадженню ВП № 40974008 було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору оскільки боржником у наданий строк судовий наказ не виконано.

03.08.2015 року відділом Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції по виконавчому провадженню ВП № 40974008 було винесено постанову про поверненню виконавчого документа стягувачеві, оскільки частково стягнуто 24546,80 грн. боргу, 2454,68 грн. виконавчого збору. Залишок боргу складає 121205,09 грн., виконавчого збору - 12120,51 грн. Витрати на проведення виконавчих дій стягнуто в повному обсязі.

Разом з тим як стверджується матеріалами справи ухвалою суду від 28.08.2015 року було задоволено заяву № 335 від 09.07.2015 року Державного підприємства В«Центр державного земельного кадастру В»про заміну сторони у справі № 902/1062/13. Було замінено сторону Боржника - Державне підприємство "Державна картографічна фабрика у виконавчому провадженні "ВП № 40974008 відкритого Ленінським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції з виконання судового наказу № 902/1062/13, виданого 01.10.2013 року господарським судом Вінницької області на правонаступника - Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" код ЄДРПОУ 21616582.

Заявник в скарзі № 5/2155 від 01.09.2015 року зазначає, що наказом Держземагентства України від 09.01.2013 № 5 прийнято рішення реорганізувати ДП «ДКФ» шляхом приєднання до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі - Центр ДЗК, Скаржник) та визначити Центр ДЗК правонаступником майнових прав і обов'язків ДП «ДКФ».

Згідно з бухгалтерськими довідками за червень 2015 року за операціями № 11389 та № 11392 Центр ДЗК 30.06.2015 прийняв на баланс матеріальні цінності, балансові рахунки, активи та зобов'язання ДП «ДКФ» відповідно до передавального акту, затвердженого наказом Держземагенства України від 14.10.2014 року № 318.

З огляду на зазначене, з моменту прийняття на баланс матеріальних цінностей, балансових рахунків, активів та зобов»язань ДП «ДКФ», тобто, з 30.06.2015 року Центр ДЗК став правонаступником майнових прав і обов'язків Боржника.

09.07.2015 сторонами укладено мирову угоду та боржником подано до Господарського суду Вінницької області заяву про затвердження мирової угоди (копія додається).

25.08.2015 Господарським судом Вінницької області винесене ухвали про заміну сторони у справі № 902/1062/13 та затвердження мирової угоди.

Згідно із ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Ураховуючи те, що строк для добровільного виконання був встановлений до 05.12.2013, а майнові права і обов'язки ДП «ДКФ» перейшли до Центру ДЗК тільки 30.06.2015 останній був позбавлений можливості добровільного виконання судового наказу від 01.10.2013 у справі № 902/1062/13.

Отже, з моменту виникнення правових підстав для оплати боргу Скаржником вжито усіх заходів щодо погашення заборгованості.

Тому заявник заявляє, що оскільки скаржник не був стороною договірних зобов'язань, за невиконання яких прийнято рішення про стягнення з ДП «ДКФ» заборгованості, стороною у відповідній судовій справі, відсутні правові підставі для сплати Центром ДЗК виконавчого збору за постановою від 06.12.2013 ВП № 40974008.

Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 1 ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За змістом ч.1, ч.2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частина 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження", визначає, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Згідно ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 121-2 ГПК України, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 9.13 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За змістом скарги, скаржник просить суд скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції від 06.12.2013 року ВП № 40974008 про стягнення з боржника виконавчого збру у розмір 14 575,18 грн.

В обґрунтування поданої скарги, скаржник вказує, оскільки, майнові права і обов'язки ДП «ДКФ» перейшли до Центру ДЗК тільки 30.06.2015 останній був позбавлений можливості добровільного виконання судового наказу від 01.10.2013 у справі № 902/1062/13.

Виконавчий збір - це грошова сума, що підлягає стягненню з боржника в разі невиконання ним рішення самостійно в межах наданого державним виконавцем строку.

В Постанові Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року №3 наводиться визначення виконавчого збору - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її добровільного невиконання, виконується примусово в установленому Законом порядку шляхом накладення стягнення на заробітну плату, інші види доходів боржника чи на його майно.

Згідно ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи, що на сьогоднішній день становить 680,00 грн. і в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи, що становить 1 360,00 грн.

При цьому, постанова про стягнення виконавчого збору може бути скасована за заявою боржника начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якщо боржник оплатить витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, у разі:

- прийняття судом відмови стягувача від стягнення;

- смерті або оголошення померлим стягувача чи визнання його безвісно відсутнім, або ліквідації стягувача - юридичної особи, якщо виконання вимог стягувача у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

- повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, або на письмову вимогу чи заяву стягувача.

З грошової суми (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір. Виконавчий збір стягується пропорційно до фактично задоволених вимог стягувача.

Я видно з матеріалів справи ДП «ДКФ» не викнало своїх боргових зобов»язань в строк до 05.12.2013 року, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 40974008 від 28.11.2013 року, стосовно виконання наказу господарського суду Вінницької області від 01.10.2013 року № 902/1062/13, а оскільки матеріалами справи підтверджено, що Центр ДЗК є правонаступником майнових прав і обов'язків Боржника, тому у суду відсутні підстави для скасування постанови від 06.12.2013 року відділу Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції по виконавчому провадженню ВП № 40974008 щодо стягнення з державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" виконавчого збору.

Статтею 25 ГПК УКраїни передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Враховуючи викладене, скарга державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про скасування постанови щодо стягнення з боржника виконавчого збору у справі задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 25, 86, 115, 121-2 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від 01.09.2015р. про скасування постанови щодо стягнення з боржника виконавчого збору - відмовити.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул.Некрасова, 25, м. Вінниця, 21001)

3 - відповідачу (вул. Народного ополчення, 3, м. Київ, 03151)

4 -Ленінський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (вул. Соборна, 15а, м. Вінниця, 21050)