Рішення

від 02.11.2015 по справі 904/7968/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.15р. Справа № 904/7968/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОБУДМЕТИЗ", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА СТРОЙСЕРВІС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 408 839,38 грн. заборгованості за договором поставки

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 27/08-15 від 27.08.2015р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпробудметиз" звернулося до господарського суду із позовом, яким з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 53) просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Стойсервіс" заборгованість у розмірі 326 979,47 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 177 898,04 грн.; 3 % річних у розмірі 15 607,71 грн.; інфляційні збитки у розмірі 133 473,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 28/2-03 від 12.03.2012 р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2015 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.09.2015 р.

28.09.2015 р. розгляд справи відкладався на 29.10.2015 р.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.09.2015 р. (а.с. 45-47).

Направлена господарським судом на адресу відповідача кореспонденція повернулася з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 43).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відзиву на позов відповідач суду не надав. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 29.10.2015 р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпробудметиз" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Стройсервіс" (покупець) укладений договір №28/2-03, відповідно до умов якого (п.1.1) продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію, кількість, найменування, асортимент якої вказані у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (далі - видаткові накладні).

Відповідно до п.9.1. договору, строк дії цього договору з 12.03.2012 р. по 31.12.2012 р., фінансові зобов'язання сторін до повного їх виконання.

Загальна сума даного договору визначається шляхом підсумовування вартості продукції, зазначеної у специфікаціях до цього договору. Ціна одиниці продукції вказана на умовах EWX - склад продавця. Зміна ціни продукції продавцем в односторонньому порядку може здійснюватися відповідно до коливання ціни на сировину та енергоресурси та узгоджуватися з покупцем протягом п'яти календарних днів (п. п. 2.1.-2.3. договору).

Умови поставки викладені у пункті 3 договору. У відповідності з цим договором продавець на підставі заявки покупця складає рахунок на партію продукції. Вказаний рахунок направляється покупцеві для оплати на умовах, передбачених договором. Оплата рахунку є підтвердженням згоди покупця на умови та ціни обумовлені в рахунку. Разом з продукцією продавець зобов'язаний надати покупцю документи, передбачені чинним законодавством України. Право власності і ризик випадкової загибелі продукції переходить до покупця в момент прийому продукції від продавця.

На виконання умов договору постачальник поставив покупцю товар, за який відповідач розрахувався частково, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 177 898,04 грн. за видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи (а.с. 13-29), підписаними відповідачем без зауважень та заперечень.

Відповідно до п.4.1. договору оплата узгодженої сторонами партії продукції, що поставляється за цим договором, проводиться покупцем на умовах 100% передоплати. Всі інші умови оплати продукції обумовлюються в додаткових угодах або специфікаціях до цього договору.

19.06.2013 р. позивач направив відповідачу вимогу №19/06-13, якою просив в семиденний строк з дати отримання претензії здійснити оплату за отриману продукцію у розмірі 237 998,16 грн., докази направлення якої містяться в матеріалах справи (а.с.30-31).

08.08.2013 р. позивач направив відповідачу вимогу №08/08-1-13, якою просив в семиденний строк з дати отримання претензії здійснити оплату за отриману продукцію в розмірі 224 998,16 грн. (а.с. 32).

У відповідь на вимогу відповідач направив позивачу лист № 1308 від 13.08.2013 р., в якому просив надати акт звіряння у зв'язку із суперечностями, які виникли щодо суми заборгованості (а.с. 33).

Позивач посилається на обставини невиконання відповідачем зобов'язань за договором в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару, наявності боргу відповідача за поставлений товар у сумі 177 898,04 грн., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 693 цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Крім того, пунктом 1.7. Постанови пленуму Вищого господарського суду Украйни „Про деякі правила застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» встановлено, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі - продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Таким чином, датою оплати товару повинна бути дата отримання товару та прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Доказів оплати вартості поставленого товару у заявленій до стягнення сумі відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товару у сумі 177 898,04 грн. у встановленому порядку не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 177 898,04 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Позивач нарахував та просить стягнути втрати від інфляції у сумі 133 473,72 грн. та три відсотки річних у сумі 15 607,71 грн. за загальний період прострочки з 13.09.2012 р. по 27.08.2015 р.

Перевіривши розрахунки 3% річних, суд вважає їх вірними та такими, що підлягають задоволенню у сумі, визначеній позивачем.

При перевірці інфляційних судом встановлено, що позивачем при проведенні розрахунку інфляційних втрат застосовано невірні середні індекси інфляції за періоди нарахувань по кожній накладній.

Так, за видатковими накладними № РН-000174 від 12.09.2012 р., № РН-000175 від 12.09.2012 р. середній індекс інфляції за період з вересня 2012 р. по серпень 2015 р. включно становить 1,7375, а за видатковими накладними № РН-000179 від 17.09.2012 р., № РН-000180 від 18.09.2012 р., № РН-000181 від 20.09.2012 р., № РН-000182 від 21.09.2012 р., № РН-000184 від 21.09.2012 р., № РН-000185 від 24.09.2012 р., № РН-000186 від 24.09.2012 р., № РН-000187 від 25.09.2012 р., № РН-000188 від 26.09.2012 р., № РН-000189 від 27.09.2012 р., № РН-000190 від 27.09.2012 р., № РН-000191 від 28.09.2012 р., № РН-000193 від 02.10.2012 р., № РН-000199 від 11.10.2012 р., № РН-000200 від 11.10.2012 р. за період з жовтня 2012 р. по серпень 2015 р. включно становить 1,7358, тоді як у позивача - 1,752 та 1,750 відповідно.

Таким чином, дана вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 130 942,96 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 324 448,71 грн. (основна заборгованість у сумі 177 898,04 грн. + три відсотки річних у сумі 15 607,71 грн. + втрати від інфляції у сумі 130 942,96 грн.).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 4 866,71 грн.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Стройсервіс" (49130, м. Дніпропетровськ, Донецьке шосеАДРЕСА_1, ідентифікаційний код 37373965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробудметиз" (49035, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 37539069) заборгованість у сумі 177 898,04 грн. (сто сімдесят сім тисяч вісімсот дев'яносто вісім грн. 04 коп.), три відсотки річних у сумі 15 607, 71 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот сім грн. 71 коп.) втрати від інфляції у сумі 130 942,96 грн. (сто тридцять тисяч дев'ятсот сорок дві грн. 96 коп.), витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 4 866,71 грн. (чотири тисячі вісімсот шістдесят шість грн. 71 коп.), про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

03.11.2015р.

Суддя ОСОБА_2