Рішення

від 30.10.2015 по справі 907/1067/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

30.10.2015 року Справа № 907/1067/15

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „ЗакарпатгазВ» , м. Ужгород

до відповідача ОСОБА_1 сільської ради, с. Лисичево Іршавського району

про стягнення 4 347 грн. пені, 6 491 грн. 96 коп. інфляційних нарахувань та 231 грн. 44 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог),

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Позивача - ОСОБА_2, провідний юрисконсульт,

довіреність № 07/12д від 05.01.2015 року

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „ЗакарпатгазВ» , м. Ужгород заявлено позов до відповідача ОСОБА_1 сільської ради, с. Лисичево Іршавського району про стягнення 13 883 грн. 97 коп., в тому числі 2 626 грн. 02 коп. заборгованості за поставлений газ, 4 384 грн. 66 коп. пені, 6 641 грн. 87 коп. інфляційних нарахувань та 231 грн. 42 коп. трьох процентів річних.

Представником позивача в судовому засіданні 16.10.2015 року подано заяву № 07/3499 від 16.10.2015 року (вх. № 02.5.1-14/14712/15 від 16.10.2015 року), в якій просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за поставлений газ в розмірі 2 626 грн. 02 коп., оскільки відповідачем вказана сума заборгованості погашена після пред'явлення позову до суду. Разом з тим, подав заяву № 07/3499 від 16.10.2015 року (вх. № 02.5.1-14/14713/15 від 16.10.2015 року) про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, в якій просить стягнути з відповідача 4 347 грн. пені, 6 491 грн. 96 коп. інфляційних нарахувань та 231 грн. 44 коп. три проценти річних. Просить задоволити позов в повному обсязі з врахуванням заяв про припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості за поставлений газ в розмірі 2 626 грн. 02 коп. та про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідач своєчасно не виконав умови договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-Бм-134-і/2015 від 05.02.2015 року, у зв'язку з чим за порушення термінів оплати отриманого відповідачем природного газу позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 4 347 грн. (п. 6.2.2. договору), інфляційні нарахування в розмірі 6 491 грн. 96 коп. та три проценти річних в розмірі 231 грн. 44 коп. (відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала суду про порушення провадження у справі від 02.10.2015 року та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 16.10.2015 року надіслані на адресу відповідачу, зазначену в позовній заяві, повідомлення про вручення ухвали від 02.10.2015 року долучено до матеріалів справи) у судові засідання 16.10.2015 року та 30.10.2015 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 із наступними змінами та доповненнями, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене у відповідності до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню, а тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

5 лютого 2015 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „ЗакарпатгазВ» та ОСОБА_1 сільською радою був укладений Договір № ТП-Бм-134-і/2015 на постачання природного газу за регульованим тарифом. Згідно умов даного договору постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання постачати природний газ споживачу (відповідачу) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача (відповідача), а споживач (відповідач) взяв на себе зобов'язання оплачувати вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Газ, що продається за цим договором, використовується виключно бюджетними установами та організаціями на власні потреби. Передача газу за договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача (відповідача) відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору (п. п. 1.1, 1.2. договору).

Відповідно до розділу 2 договору сторони встановили, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору (п. 2.6. договору). Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу (відповідачу) два примірники акта приймання - передачі газу за звітній місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника, а споживач (відповідач) протягом двох днів з дати одержання акта зобов'язується повернути один примірник оригіналу, підписаний уповноваженим представником або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта прийому - передачі газу. Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків за фактично поставлений природний газ (п. п. 2.7, 2.8, 2.9. договору).

Розділом 3 сторони передбачили, що облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 року № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 року № 67 / 11941. Кількість реалізованого газу визначається на межі балансової

належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Розрахунки за реалізований споживачеві (відповідачеві) газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Ціна за 1 000 куб.м. природного газу становить - 6 229 грн. 70 коп., в тому числі ПДВ - 20% - 1 245 грн. 94 коп., всього з ПДВ - 7 475 грн. 64 коп. та включає в себе: вартість газу - 5 700 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 6 840 грн.; сума цільової надбавки - 114 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 136 грн. 80 коп.; тариф на послуги з транспортування природного газу ПАТ - 332 грн. 20 коп., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 398 грн. 64 коп.; тариф на послуги з транспортування природного газу ЛВУМГ - 34 грн. 50 коп., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 41 грн. 40 коп.; тариф на постачання природного газу - 49 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 58 грн. 80 коп. (розділ 4 договору).

Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9:00 години першого дня місяця до 9:00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору (п. 4.5. договору).

Пунктом 4.7. договору сторони встановили, що оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем (відповідачем) виключно грошовими коштами, які перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника на умовах 100% поточної оплати протягом місяця поставки в наступному порядку: внесення оплати 50% від вартості запланованих місячних робіт до 15-го числа та здійснення слідуючої оплати в розмірі 50% - в поточному місяці до 30-го (31) числа місяця поставки газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-Бм-134-і/2015 від 05.02.2015 року, позивачем було транспортовано відповідачу за період січень - квітень 2015 року включно природний газ на загальну суму 51 282 грн. 94 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, підписаними обома сторонами (копії містяться в матеріалах справи).

Як встановлено матеріалами справи, відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково, у зв'язку з чим, за даними позивача заборгованість за природний газ станом на 28.09.2015 року становить 2 626 грн. 02 коп., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 30.06.2015 року.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час

розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV та ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Однак, в судовому засіданні 16.10.2015 року позивачем подано заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості за поставлений газ в розмірі 2 626 грн. 02 коп., оскільки відповідачем вказана сума сплачена після пред'явлення позову до суду, що підтверджується випискою по рахунку від 13.10.2015 року.

Враховуючи здійснену відповідачем після пред'явлення позову до суду сплату суми заборгованості за поставлений газ в розмірі 2 626 грн. 02 коп., провадження у справі в частині стягнення заборгованості за поставлений природний газ у сумі 2 626 грн. 02 коп. належить припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 347 грн.

Пунктом 6.2.2. договору передбачено, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, складає 4 347 грн. (розгорнутий розрахунок суми пені міститься в матеріалах справи), підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних нарахувань за період прострочки складає 6 491 грн. 96 коп., три проценти річних - 231 грн. 44 коп. (розгорнуті розрахунки суми інфляційних нарахувань та трьох процентів річних містяться у матеріалах справи), підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на наведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних нарахувань та три проценти річних документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Таким чином, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач документальних доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 218 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 сільської ради, Іршавський район, с. Лисичево, буд. 373 (код ЄДРПОУ 04349573) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „ЗакарпатгазВ» , м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2 (код ЄДРПОУ 05448610) суму 4 347 (Чотири тисячі триста сорок сім гривень) грн. пені, 6 491 (Шість тисяч чотириста дев'яносто одна гривень) грн. 96 коп. інфляційних нарахувань та 231 (Двісті тридцять одна гривень) грн. 44 коп. три проценти річних, а також суму 1 218 (Одна тисяча двісті вісімнадцять гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості за поставлений природний газ в розмірі 2 626 грн. 02 коп. припинити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.11.2015 року

Суддя Пригара Л.І.