Постанова

від 14.06.2011 по справі 2-а-12152/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2011 Справа №2-а-12152/11

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О.Я. розглянувши у м. Тернополі, адміністративну справу у порядку скороченого провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в місті Тернополі про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в місті Тернополі про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням проведених виплат.

Представник відповідача, не подав письмові заперечення на позов у встановлений ст. 183-2 КАС України у десятиденний строк.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження, не пізніше трьох днів з дня закінчення строку передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, приходить до висновку, що наявні достатні підстави для прийняття рішенні про задоволення позову в повному обсязі в порядку скороченого провадження, з таких підстав.

Позивач ОСОБА_1 народився 25 квітня 1934 року , є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в місті Тернополі і отримує пенсію за вислугу років та надбавку дітям війни, що стверджується довідкою та пенсійним посвідченням.

Відповідно до ст.1 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ»№ 2195-VI, дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Таким чином позивачу правомірно присвоєно статус "дитини війни" в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що не заперечується відповідачем, а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України В«Про соціальний захист дітей війниВ» .

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", від 18.11.2004 р. № 2195-IV в редакції від 19.12.2006 р., передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно статей 22, 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Частиною 2 статті 3 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ»встановлено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Законом України В«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів УкраїниВ»від 28.12.2007 р. текст ст.6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» від 18.11.2004 року №2195-IV викладено в новій редакції, відповідно до якої, дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України В«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистуВ» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - п. 41 розділу ІІ закону.

Рішенням Конституційного суду України (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України від 22.05.2008року) № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. 2 п 41 розділу ІІ Закону України В«Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів УкраїниВ» .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, ч. 2 ст. 73 Закону України В«Про Конституційний Суд УкраїниВ» , якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, які визнані неконституційними, є обов'язковим до виконання на території України, остаточним та не може бути оскаржене.

Таким чином, п.41 розділу ІІ Закону України В«Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів УкраїниВ»від 28.12.2007 р. втратили свою чинність з 22.05.2008 р. відповідно, тобто, з моменту прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення і нарахування та виплата підвищення до пенсії особам, що у встановленому порядку набули статусу дитини війни повинні були проводитись у відповідності до норм ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» , в редакції від 19.12.2006 р.

Як встановлено судом, у 2010 році відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме 49 грн. 80 коп., яка встановлена ст. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. В«Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадянВ» .

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Враховуючи викладене, в контексті положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 22.05.2008) та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Прийнятий 27 квітня 2010 року Закон України В«Про Державний Бюджет України на 2010 рікВ»не містить положень, що зупиняють дію Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ»чи його окремих норм.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог позивача та вважає, що вони підлягають до задоволення в повному обсязі , оскільки в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають поновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» , за періоди з 23.11.2010 р. по 14.06.2011 р. включно, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , з врахуванням виплачених сум.

Позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн., які суд вважає, слід відшкодувати позивачу з Державного бюджету України, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАСУ.

Також суд вважає за необхідне, роз'яснити відповідачу обов'язок виконати постанову суду негайно.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 11, 18, 69 - 71, 94, 159 - 163, 183-2, 256, 254 КАС України, ст. ст. 19, 22, 46, 64, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6, 7 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» (від 18.11.2004 року, із змінами та доповненнями) №2195- ІV, ст. 28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ»від 09.07.2003 року №1058- ІV, п. 41 розділу ІІ Закону України В«Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів УкраїниВ»від 28.12.2007 року №107-VІ, рішеннями Конституційного Суду України за № 10рп/2008 від 22.05.2008 р., суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в місті Тернополі про зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в місті Тернополі здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» , за періоди з 23.11.2010 р. по 14.06.2011 р. включно, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» , з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог позивача відмовити.

Сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3,40 грн. -відшкодувати за рахунок Державного бюджету України.

Роз'яснити відповідачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в місті Тернополі обов'язок виконати постанову суду негайно.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.