Рішення

від 21.10.2015 по справі 910/21920/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2015Справа №910/21920/15 За позовом Публічного акціонерного товариства "Омега Банк"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія КС"

Про стягнення 6 783 939,03 грн.,

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Кудрик О.О (дов. від 29.09.2015)

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 21.10.2015 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.08.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія КС" (надалі - відповідач) про стягнення 6 783 939,03 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/21920/15, розгляд справи призначено на 16.09.2015.

31.08.2015 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог суд приймає вказану заяву та подальший розгляд справи буде здійснюватись з урахуванням положень вказаної заяви.

В судове засідання, призначене на 16.09.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 34902929, згідно якого представник відповідача 04.09.2015 отримав ухвалу про порушення провадження по справі.

В судове засідання, призначене на 16.09.2015, представник позивача з'явився, надав пояснення та подав клопотання про витребування доказів. Суд задовольнив вказане клопотання.

Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 07.10.2015.

В судове засідання, призначене на 07.10.2015, представник позивача з'явився, надав пояснення.

В судове засідання, призначене на 07.10.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 3490477 8, згідно якого представник відповідача 21.09.2015 отримав ухвалу про порушення провадження по справі.

Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 21.10.2015.

В судове засідання, призначене на 21.10.2015, представник позивача з'явився, надав пояснення. Заявив клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд відмовив в його задоволенні.

В судове засідання, призначене на 21.10.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 3490568 5, згідно якого представник відповідача 15.10.2015 отримав ухвалу про порушення провадження по справі.

Представники Відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча судом було вчинено всі належні дії для повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду по даній справі про призначення судового засідання надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача, яка міститься в матеріалах справи та згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, а відтак, будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників у судове засідання покладаються на Відповідача.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює розгляд за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (Орендодавець), та відповідачем (Орендар) укладено низку Договорів оренди , а саме : Договір оренди № 1 від 23.09.2010, Договір оренди № 2 від 23.09.2010.

За умовами п. 1.1 Договорів Орендодавець зобов'язується передати, Орендарю, в тимчасове платне користування торговельні офісні та інші приміщення загальною площею 17 835,50 кв. м. (за Договором 2) та та 10 723,20 кв.м (за Договором 1.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Позивачем було надано послуги на загальну суму за двома Договорами 4 119 566,40 грн.

Окрім того відповідно до п. 6.8. Договорів Орендар зобов'язується компенсувати Орендодавцю всі фактичні та авансові платежі, пов'язані зі сплатою комунальних послуг, а також витрати за користування земельною ділянкою (п. 6.7. Договорів).

Однак відповідачем в порушення умов Договору орендна плата станом на дату подання позову не вносилась, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість - 4 119 566,40 грн. по орендній платі, 2 136 491,41 грн. фактичні та авансові платежі, пов'язані зі сплатою комунальних послуг, а також витрати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Факт наявності заборгованості відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.

Разом з тим, позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 467 881,28 грн. пені в розмірі подвійної ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення та штрафу в сумі 60 000 грн. , відповідно до п.п. 5.5, 20.2., 20 Договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 563 852,62 грн. трьох відсотків річних та 545 882,20 грн. грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору та необхідність припинення провадження у справі в сумі основного боргу та задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, оскільки спір виник з вини відповідача (на момент звернення позивача до суду існувало прострочене грошове зобов'язання, що порушувало право позивача), то згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія КС" (01001, м. Київ, вулиця Еспланадна, будинок 2; ідентифікаційний код: 32388249) на користь Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" (04080, м. Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 18,ЛІТЕРА В; ідентифікаційний код 19356840) 4 119 566 (чотири мільйони сто дев'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн.. 40 коп. - основна заборгованість, 2 136 491 (два мільйони сто тридцять шість тисяч чотириста дев'яносто одна) грн.. 41 коп. - платежі, пов'язані зі сплатою комунальних послуг та витрати за користування земельною ділянкою, 467 881 (чотириста шістдесят сім тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн.. 28 коп. - пені, 60 000 (шістдесят тисяч) грн.. 00 коп. - штраф, 4 563 852 (чотири мільйони п'ятсот шістдесят три тисячі вісімсот п'ятдесят дві) грн.. 62 коп. - інфляційні втрати, 545 882 (п'ятсот сорок п'ять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн.. 20 коп. - 3 % річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія КС" (01001, м. Київ, вулиця Еспланадна, будинок 2; ідентифікаційний код: 32388249) до Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору.

4. Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.10.2015

Суддя М.О. Лиськов