Рішення

від 29.10.2015 по справі 910/26690/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2015Справа №910/26690/15 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Профі"

До товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР"

Про стягнення 27 802, 81 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представникисторін:

Від позивача Чередник С.М. дов. № 04/17 від 17.04.2014

Від відповідача Пилипенко А.В. дов. б/н від 08.09.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань по договору про охорону виробничих (господарських) об'єктів № 20 від 01.11.2013 у розмірі 27 802, 81 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати згідно умов Договору про охорону виробничих (господарських) об'єктів № 20 від 01.11.2013, також позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 порушено провадження у справі №910/26690/15 та призначено розгляд справи на 29.10.2015.

Представник позивача у судове засідання 29.10.2015 з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду, пояснення по суті справи, відповідно до яких позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив в частині нарахування пені понад шість місяців прострочення зобов'язання відповідно до ч.6 ст. 232 ГПК України та покладення на відповідача витрат по оплаті послуг адвоката в розмірі 1200,00 грн.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників сторін, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона-Профі" (далі - Охорона, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" (далі - Замовник, Відповідач) було укладено договір про охорону виробничих (господарських) об'єктів № 20 (далі - Договір).

Відповідно до пп.1.1-1.3. Договору сторони погодили, що Замовник доручає, а Охорона приймає на себе організацію охорони: автомобілів Замовника та автомобілів третіх осіб, які поступили на сервісне обслуговування до Замовника і прийнятих згідно Акту Охороною за адресою: м.Київ, вул. СімїХохлових, 9а. Часи та дні охорони: цілодобово, щоденно.

Додатковою угодою від 15.06.2015 до договору сторони до передбачених умов також додали положення про те, що предметом договору також є охорона об'єкту на бульварі Лесі Українки, 23-Б фізичними особами (охоронниками) згідно заявці Замовника в кількості 1 (один) охоронник і обрані дні та часи узгодженими на поточний місяць двома сторонами.

Згідно пп.1.4-1.5. Договору, охорона об'єкту здійснюється фізичними особами (охоронниками), які працюють на території ТОВ «ДжерманМоторз» згідно договору № 14 від 01 листопада 2013р. в дні та часи вказані в п. 1.2. Охорона не здійснює ніяких владних повноважень щодо третіх осіб, крім випадків вчинення ними очевидних правопорушень у місцях виконання Охороною заходів безпеки щодо об'єкту і не вступає у володіння майном Замовника. Порядок здійснення Охороною своїх функцій визначається в "Інструкції охоронника по порядку несення чергування на об'єкті" (додаток №1), що далі називатиметься "Інструкція", та затверджується двома сторонами цього договору.

Відповідно до п.п. 3.1.-3.2. Договору визначено, що вартість охоронних послуг (в т.ч. ПДВ) за 1 (один) місяць, регулюється протоколом узгодження цін, який є невід'ємною частиною даного договору. Оплата за охорону, відповідно до визначених тарифів здійснюється в грошовій одиниці України шляхом внесення грошових коштів передоплатою за послуги охорони на поточний рахунок Охорони щомісячно до 05 числа поточного місяця.

Згідно Протоколу від 01.02.2015 узгодження цін на послуги охорони згідно договору № 20 від 01.02.2015, загальна ціна договору становить 4 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 666,67 грн.

Згідно Протоколу від 15.06.2015 узгодження цін на послуги охорони згідно договору № 20 від 01.02.2015, загальна ціна договору становить 9 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1500,00 грн.

Відповідно п. 6.1 Договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками Сторін і укладається терміном дії договору між ТОВ «Охорона-Профі» та ТОВ «ДжерманМоторз», згідно договору № 14 від 01 листопада 2013р. або поки одна із сторін не виявить бажання розірвати даний Договір.

За період дії Договору Сторонами узгоджено та підписано Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-18 за лютий 2015 року на суму 4 000 грн., № ОУ-24 за березень 2015 на суму 4 000, 00 грн., № ОУ-33 за квітень 2015 на суму 4 000,00 грн., № ОУ-40 за травень 2015 на суму 4 000,00 грн., № ОУ-45 за червень 2015 на суму 6500,00 грн.

Акт здачі-приймання № ОУ-52 за липень 2015 на суму 4 000, 00 грн. залишився замовником не підписаним.

Матеріалами справи встановлено, що вказаний акт був надісланий позивачем на адресу відповідача - 05.09.201, що підтверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком № 9801 від 05.09.2015.

Доказів надання відповідачем вмотивованої відмови від підписання вказаного акту, заперечення щодо отримання послуг за вказаним актом у липні 2015 року, суду не надано.

Таким чином, наданими матеріалами підтверджено факт надання позивачем послуг по договору за вказаними актами, всього на суму 26 500,00 грн.

Листом за вих.№ 011-ю від 17 липня 2015 відповідач повідомив про розірвання договору № 20 від 01.02.2015 в односторонньому порядку на підставі п.6.4 договору, з 06 серпня 2015 року.

Тобто, враховуючи умови п.6.4, яким визначено право будь-якої із сторін на розірвання договору в односторонньому порядку із усіма передбаченими даним договором наслідками та з попереднім письмовим повідомленням іншої сторони за 3 (три) доби, договірні відносини сторін припинились.

Проте відповідач в порушення своїх зобов'язань щодо оплати отриманих послуг не виконав належним чином та у повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 8 000, 00 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 18 500,00 грн., яка станом на час звернення до суду залишилась несплаченою.

Отже, судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договір укладений між сторонами має ознаки договору про надання послуг, а відтак до даних правовідносин мають застосуватися положення, що регулюють даний вид договорів.

Спірні правовідносини, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням договору про надання послуг, до їх врегулювання застосовуються положення ст. 901 - 907 ЦК України.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.2.10 договору встановлено обов'язок замовника здійснювати оплату послуг охорони у порядку і строки, визначені умовами цього договору.

Факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в сумі 18 500,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 18 500,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилаючись на прострочення виконання зобов'язання щодо оплати отриманих комунальних послуг на заявлену суму позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 3% річних від суми боргу у розмірі 259,53 грн. та 2943,50 грн. - збитків від інфляції.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Згідно розрахунку позивача, 3% річних становлять 259,53 грн., інфляційні збитки становлять 2943,50 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Оскільки факт невиконання та прострочення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача передбаченої договором пені.

Позивачем нараховано 4899,78 грн. пені за період з 06.02.2015 по 07.10.2015 прострочення виконання зобов'язання, відповідно до п.4.3 договору.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що замовник несе відповідальність за несвоєчасний розрахунок за надані охоронні послугита сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день затримки, в порядку встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Водночас, згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що умовами п.3.2 договору визначено, що оплата за охорону, відповідно до визначених тарифів здійснюється в грошовій одиниці України шляхом внесення грошових коштів передоплатою за послуги охорони на поточний рахунок Охорони щомісячно до 05 числа поточного місяця.

Враховуючи вищевказані норми, положення ч.6 ст. 232 ГПК України, часткові оплати, заявлені позивачем 4899,78 грн. пені за період з 06.02.2015 по 07.10.2015, після здійснення перерахунку, задовольняються судом в сумі 3176,05 грн. пені за період з 06.02.2015 по 06.08.2015, виходячи з наступного розрахунку:

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 4000 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 111.12 4000 04.03.2015 - 05.03.2015 2 30.0000 % 0.164 %* 13.15 8000 06.03.2015 - 31.03.2015 26 30.0000 % 0.164 %* 341.92 4000 01.04.2015 - 05.04.2015 5 30.0000 % 0.164 %* 32.88 8000 06.04.2015 - 05.05.2015 30 30.0000 % 0.164 %* 394.52 12000 06.05.2015 - 14.06.2015 40 30.0000 % 0.164 %* 789.04 18500 15.06.2015 - 17.06.2015 3 30.0000 % 0.164 %* 91.23 14500 18.06.2015 - 05.07.2015 18 30.0000 % 0.164 %* 429.04 18500 06.07.2015 - 06.08.2015 32 30.0000 % 0.164 %* 973.15

Відповідно до ст. ст. 33 , 43 , 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 18 500,00 грн. заборгованості, 259,53 грн. 3% річних, втрат від інфляції у розмірі 2943,50 грн., пені у розмірі 3176,05 грн. В решті позову належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України , витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 1200,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат пов'язаних з розглядом справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (ч. 3 ст. 48 ГПК України).

Як свідчать матеріали справи, позивачеві надавалися адвокатські послуги у цій справі, і це підтверджується договором про надання правової допомоги № 07/15ю від 07.10.2015, укладеним з Адвокатським об'єднанням «Альфа-Захист», ордером адвоката Чередник С.М. № КВ 33454 від 07.10.2015 на ведення справ позивача у Господарському суді міста Києва, платіжним дорученням № 15 від 08.10.2015 на суму 1 200,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката згідно договору № 07/15 від 07.10.2015 (копії всіх зазначених документів в матеріалах справи).

Пунктом 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року N 7 вказано, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. При цьому, формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, які можуть бути враховані при визначенні обґрунтованого розміру гонорару визначені, зокрема, у правилах адвокатської етики.

Таку позицію підтримує Вищий господарський суд України, зокрема в постанові від 26.03.2013 по справі №5011- 47/13958-2012 та додатковій постанові від 03.06.2013 по справі №6/5025/784/12.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з наведеним, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за послуги адвоката сума в розмірі: 1000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33 , 34 , 49 , 75 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Профі" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПКАР" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 23-Б, код ЄДРПОУ 33059721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Профі" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, н.п. 43; код ЄДРПОУ 38390316) заборгованості у розмірі 18 500 (вісімнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., 259 (двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 53 коп. 3% річних, 2943 (дві тисячі дев'ятсот сорок три) грн. 50 коп. збитків від інфляції, 3176 (три тисячі сто сімдесят шість) грн. 05 коп. пені, витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. та судового збору у розмірі 1089 (одна тисяча вісімдесят дев'ять) грн. 92 коп.

3 . Видати наказ.

4 . В решті позову відмовити.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6 . Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення 03.11.2015