Рішення

від 02.11.2015 по справі 910/25847/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015Справа №910/25847/15

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Проксіма» До Третя особа,Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 Простягнення 46 948,80 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

третя особа: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Проксіма» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про стягнення 46 948,80 грн.

Ухвалою суду від 01.10.2015 року було порушено провадження у справі № 910/25847/15, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, та призначено справу до розгляду на 16.10.2015 року.

Представник позивача 15.10.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні 16.10.2015 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 16.10.2015 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 16.10.2015 року розгляд справи відкладено на 02.11.2015 року.

Представник позивача в судове засідання 02.11.2015 року не з'явився, проте 29.10.2015 року через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 32 280,67 грн. (48 948,80 грн. (вартість відновлювального ремонту автомобіля згідно рахунку СТО) - 8 158,13 (ПДВ) - 2 000,00 (франшиза за договором) - 510,00 грн. (франшиза за полісом).

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Подана представником 29.10.2015 року заява про уточнення позовних вимог приймається судом до розгляду, як заява про зменшення позовних вимог. Справа розглядається в межах стягнення з відповідача 38 280,67 грн.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 02.11.2015 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Зважаючи на те, що неявка представників позивача, відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників позивача та третьої особи.

В судовому засіданні 02.11.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2015 року на вул. Лейпцизька в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, та за участю автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1.

Згідно постанови Печерського районного суду міста Києва від 18.05.2015 року у справі №757/13035/15-п дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 18.05.2015 року у справі №757/13035/15-п ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №20-03-1042 від 25.04.2014 року страховиком автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 є Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Проксіма» (позивач).

Згідно довідки, виданої ВДАІ Печерського району ГУ МВС України в м. Києві, під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 30.03.2015 року автомобіль «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

01.04.2015 року страхувальник автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №2406 від 10.04.2015 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження становить 42 571,38 грн.

Згідно рахунку №646620 від 31.03.2015 року, наданого ТОВ «АВТ Баварія», вартість ремонту автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 48 948,80 грн.

Відповідно до страхового акту №1-20-03-1042, складеного позивачем на підставі договору страхування, рахунку №646620 від 31.03.2015 року позивачем було прийнято рішення про сплату страхового відшкодування в розмірі 46 948,80 грн. шляхом виплати готівки з каси страхувальнику.

На виконання умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №20-03-1042 від 25.04.2014 року позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 46 948,80 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 09.04.2015 року.

Як встановлено судом, на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (відповідач) відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/709702 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50 000,00 грн., франшизи - 500,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 38 280,67 грн. (з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (місцезнаходження : 02140, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42-г, код ЄДРПОУ 30636550) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Проксіма» (місцезнаходження : 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 34, код ЄДРПОУ 33592726) 38 280 (тридцять вісім тисяч двісті вісімдесят) грн. 67 коп. - страхового відшкодування та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Повне рішення складено

04.11.2015 року