Рішення

від 20.10.2015 по справі 910/22966/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2015Справа №910/22966/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТМ Груп"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне об'єднання "Правова столиця"

про стягнення 9 055,77 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники за первісним позовом:

Від позивача - Подвальний Ю.О., представник за довіреністю;

Від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТМ Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне об'єднання "Правова столиця" про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 7 530,00 грн. за договором доручення №01 від 04.02.2013р., також Позивачем нараховані 3% річних в розмірі 567,54 грн. та 958,23 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивачем як довірителем за договором доручення №01 від 04.02.2.013р. виконанні свої зобов'язання щодо перерахування 100% передплати послуг, проте відповідачем не виконано свої зобов'язання за договором у зв'язку з чим Позивач вказує на порушення Відповідачем зобов'язання в частині повернення суми попередньої оплати та прострочення Відповідачем виконання обов'язків за Договором.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 10-12.

Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

На призначені судові засідання 06.07.2015р. та 20.10.2012р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявний у матеріалах справи оригінал поштового відправлення, з якого слідує, що поштова кореспонденція з ухвалою суду про призначення судового засідання була вручена відповідачу 15.09.2015р.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2013р. між ТОВ «ФТМ Груп» (надалі - Довіритель) та ТОВ «Юридичне Об'єднання «Консул. Київ-Груп», який в подальшому змінило своє найменування на ТОВ "Юридичне об'єднання "Правова столиця" укладено Договір доручення №01 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Довіритель доручає, а Повірений бере на себе обов'язок надати Довірителю комплекс юридичних послуг, а саме: консультування та підготовку необхідного пакета документів для отримання ліцензії на торгівлю пестицидами та агрохімікатами (регулятори зростання рослин).

Умовами п. 1.2 Договору доручення передбачено, що Довіритель зобов'язується оплатити роботи Повіреного у сумі 10 530,00 грн. при цьому повинна бути здійснена 100% передоплата послуг. Форма оплати - готівковий або безготівковий розрахунок. Сума вказана без ПДВ.

Судом встановлено, що Довіритель свої зобов'язання за Договором доручення виконав у повному обсязі, перерахував суму в розмірі 10 530,00 грн. на поточний рахунок Повіреного 11.02.2013 року, про що свідчить платіжне вручення №1364 від 11.02.2013р.

Відповідно до п. 1.3 Договору Повірений зобов'язаний виконувати доручення Довірителя протягом 20 робочих днів з моменту оплати послуг Повіреного, а також підписання даного Договору сторонами.

Згідно з п. 1.4 Договору після надання Повіреним юридичних послуг відповідно до п. 1.1 за даним Договором, сторони підписують Акт виконаних робіт. Повірений передає Акт виконаних робіт Довірителю після виконання взятих на себе зобов'язань, під час особистої зустрічі з рук в руки, або поштою, з повідомленням про вручення, у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної з сторін.

Повірений не виконав зобов'язання за Договором доручення. Доказів надання послуг суду не надано.

У зв'язку з невиконанням свого обов'язку за договором позивач направив Відповідачу претензію від 12.01.2015р. №12/1-1 про повернення суми попередньої оплати в сумі 8 530,00 грн. (оскільки станом на час 12.01.2015р. Відповідачем було повернуто 2 000 грн. Позивачу). На підтвердження доказів надіслання претензії Позивачем надано опис вкладення у цінний лист від 15.01.2015р., також надано опис вкладення у цінний лист від 31.08.2015р. та чек №5510 від 31.08.2015р.

Станом на час розгляду справи сума неповернутих коштів попередньої оплати складає 7 530,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 902 ЦК України Виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

В даному випадку передоплата (аванс) - це попередня плата за послуги, які повинні бути отримані (виконані, надані) за Договором.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.06.2012 р. по справі №55/385 за позовом про стягнення грошових коштів за неналежне виконання договірних зобов'язань вказав, що згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що Відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, відтак фактично безпідставно зберігає у себе набуте майно у виді сплаченої Позивачем передоплати (авансу) у розмірі 7 530,00 грн.

Відповідач зобов'язаний повернути Позивачеві сплачену останнім суму передоплати у розмірі 7 530,00 грн. а отже позов підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних в сумі 567,54 грн. за період з 27.02.2013р. до 28.08.2015р. нарахованих Позивачем на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (із змінами) обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача коштів, які були перераховані позивачем у якості авансового внеску згідно Договору доручення.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як авансовий платіж, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим підстави для нарахування і стягнення 3% річних відсутні.

Наведена позиція також викладена і у Інформаційному листі Вищого господарського суду України "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. №01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів".

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 567,54 грн. задоволенню не підлягають.

Позивачем також заявлено вимогу стягнення пені в сумі 958,23 грн.

Згідно ст. 546 ЦК України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

За визначенням, що міститься у Господарському кодексі України (ч. 1 ст. 230), штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 4.3 Договору за несвоєчасне виконання доручення Повірений сплачує пеню у розмірі 0,05% від суми цього Договору за кожен прострочений день.

За змістом ст. 550 Цивільного кодексу України управнена сторона має право на неустойку, яке виникає незалежно від наявності у неї збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Юридичний аналіз наведених правових положень свідчить, що неустойка (штраф, пеня) не є зобов'язанням, а являється санкцією за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Відтак, виходячи з вищенаведених правових норм, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання може потягнути за собою такі наслідки: повернення суми попередньої оплати, сплата неустойки. При цьому, чинним законодавством не встановлено обмежень згідно яких управнена сторона не може вимагати комплексного застосування таких наслідків.

Позивачем нарахована пеня за період з 23.02.2013р. до 23.08.2013р.

Судом встановлено факт невиконання Відповідачем свого обов'язку за Договором щодо надання комплексу юридичних послуг, відтак суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді пені, проте за період з 12.03.2013р. (з початку прострочення виконання зобов'язання за умовами п. 1.3 Договору - 20 робочих днів з моменту оплати послуг) до 23.08.2013р. визначеного Позивачем періоду. За розрахунком суду з Відповідача на користь позивача підлягає стягнення пеня в розмірі 868,73 грн. за період з 12.03.2013р. до 23.08.2013р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичне об'єднання «Правова столиця» (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 10-12, ідентифікаційний код 38061777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТМ Груп" (01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 7-В, ідентифікаційний код 36377398) 7 530 (сім тисяч п'ятсот тридцять) грн. основного боргу, 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн. 73 коп. пені, судовий збір в розмірі 1 694 (одну тисячу шістсот дев'яносто чотири) грн. 44 коп.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.11.2015р.

Суддя І.І. Борисенко