Рішення

від 30.10.2015 по справі 911/4172/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2015 р. Справа № 911/4172/15

За позовом Дочірнього підприємства «Бест Альтернатива»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод газспец обладнання»

про стягнення 66 176 грн Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 336 від 30.09.2015);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод газспец обладнання» (далі - відповідач) про стягнення 66 176 грн збитків, з яких: 37 000 грн вартості буферної ємності неналежної якості, 22 176 грн вартості витрат на опалювання газом та 7 000 грн вартості монтажу/демонтажу буферної ємності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у з'язку з неякісним виготовленням відповідачем буферної ємності з утепленим кожухом об'ємом 4 куб. м. загальною вартістю 37 000 грн, яку позивач купив у відповідача на підставі договору № 29/12-1 від 29.12.2014 обладнання вийшло з ладу, у зв'язку з чим позивач вимушений був перейти на обігрівання приміщень за рахунок газового обігрівального котла з 15.02.2015. Позивач вважає, що внаслідок неякісного виготовлення буферної ємності відповідачем, ДП «Бест Альтернатива» понесені витрати на опалення приміщення газовим котлом з 15.02.2015 по 04.03.2015 та з 10.04.2015 по 15.04.2015 (внаслідок повторного виходу обладнання з ладу) у сумі 22 176 грн, а також позивач зазнав витрат на подвійний монтаж/демонтаж буферної ємності у сумі 7 000 грн, які разом з вартістю несправної буферної ємності у сумі 37 000 грн позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі ст. 22 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.09.2015 порушено провадження у справі № 911/4172/15, розгляд справи призначено на 02.10.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2015 розгляд справи відкладено на 30.10.2015.

У судовому засіданні 30.10.2015 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання 30.10.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод газспец обладнання» (Продавець) та Дочірнім підприємством «Бест Альтернатива» (Покупець) укладено договір № 29/12-1, згідно якого продавець зобов'язався виготовити та передати у власність покупцю обладнання, а покупець - прийняти його та оплатити.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору ціна на обладнання встановлена в українських гривнях і включає в себе вартість самого обладнання та за домовленістю сторін може включати його доставку. Ціна розрахована з урахуванням вартості енергоносіїв, матеріалів, комплектуючих, інших затрат, в залежності від базисних умов поставки, станом на момент укладення договору. Після здійснення покупцем оплати у розмірі 100 %, ціна обладнання зміні не підлягає. Загальна сума договору складається із сум, що вказана в Специфікації, та включає в себе податок на додану вартість.

Відповідно до п. 10.11 договору договір діє з моменту підписання і терміном до - 31.12.2015.

29.12.2014 сторонами погоджено специфікацію № 1 до договору № 29/12-1, якою сторони погодили найменування продукції: буферна ємність об'ємом 4 куб. м. з утепленим кожухом загальною вартістю 37 000 грн.

На виконання договору № 29/12-1 від 29.12.2014 відповідач передав позивачу обладнання вартістю 37 000 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Позивачем буферна ємність використовувалась для роботи обігрівального котла на твердому паливі. Дане обладнання вийшло із ладу, у зв'язку із неякісним виготовленням буферної ємності.

В акті виявлених дефектів буферної ємності від 17.02.2015, виготовленої за договором № 29/12-1 від 29.12.2014 (а.с. 13) зазначено, що система опалення була комплектована спеціальним обладнанням від запобіганню збільшення тиску в системі понад 0,3 Мпа, таким чином дане обладнання було виготовлено неякісно, а його псування не було пов'язане із неправильною роботою системи опалення.

В результаті виходу із ладу даного обладнання підприємство перейшло на обігрівання приміщень за рахунок газового обігрівального котла з 15.02.2015.

17.02.2015 на підставі акту приймання-передачі матеріальних цінностей від 17.02.2015 (а.с. 12) пошкоджена буферна ємність була передана ТОВ «Завод газспец обладнання» для заміни або відновлювального ремонту.

Відповідач повернув буферну ємність лише 04.03.2015, за період з 15.02.2015 по 04.03.2015 позивач вимушений був опалювати приміщення за допомогою газової котельні.

Середньодобові витрати газу для мінімального рівня опалення складають 135 куб. м, виходячи із вартості газу 7 465 грн за 1 000 куб. м. витрати на газ на день складатимуть 1 008 грн, загальна кількість днів складає 17. Таким чином, витрати позивача на опалення газом приміщення за період з 15.02.2015 по 04.03.2015 склали 17 136 грн (17 * 1 008 грн).

10.04.2015 позивачем було зафіксовано факт виходу із ладу вже відремонтованої буферної ємності, що підтверджується актом виявлених дефектів буферної ємності від 10.04.2015, виготовленої за договором № 29/12-1 від 29.12.2014 (а.с. 14).

Позивачем за період з 10.04.2015 по 14.04.2015 було здійснено опалення приміщення газовим котлом, внаслідок чого витрати на опалення приміщення позивача за допомогою газового котла за вищевказаний період склали 5 040 грн (5 * 1 008 грн).

Крім того, позивачем понесені витрати на демонтаж буферної ємності та злиття/залиття теплоносія у систему опалення загальною вартістю 1 000 грн, монтаж буферної ємності (за умови незмінного розташування патрубків та фланців) складає 2 500 грн, загальною вартістю 3 500 грн (1 000 грн + 2 500 грн). Враховуючи, що монтаж/демонтаж буферної ємності було здійснено 2 рази, витрати позивача на подвійний монтаж/демонтаж буферної ємності складають 7000 грн (3 500 грн * 2), що підтверджується рахунком № 183 від 09.04.2015 (а.с. 15) та платіжним дорученням № 4166 від 09.07.2015 (а.с. 39).

Предметом позову є вимоги про стягнення 66 176 грн збитків, з яких: 37 000 грн вартості буферної ємності неналежної якості, 22 176 грн вартості витрат на опалювання газом та 7 000 грн вартості монтажу/демонтажу буферної ємності.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (ст. 623 Цивільного кодексу України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України). На відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин (позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 18.03.2015 справа № 5017/3760/2012).

Правильне розмежування підстав відповідальності необхідне ще і тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим (ч. 3 ст. 22 ЦК України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню у повному обсязі (ст.1166 ЦК України).

Зазначене розмежування підстав відповідальності необхідне також і тому, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов'язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її заподіяла.

Суд встановив, що внаслідок неправомірних винних дій відповідача по передачі позивачу буферної ємності з утепленим кожухом об'ємом 4 куб. м. загальною вартістю 37 000 грн неналежної якості позивач був змушений у лютому-березні 2015 року та квітні 2015 року (загалом протягом 22 днів) понести витрати на опалення газом приміщення площею 135 куб. м. у сумі 22 176 грн загалом (22 * 1 008 грн), а також сплатити 7 000 грн на подвійний монтаж/демонтаж буферної ємності, що підтверджується рахунком № 183 від 09.04.2015 (а.с. 15) та платіжним дорученням № 4166 від 09.07.2015 (а.с. 39).

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення 22 176 грн вартості витрат на опалювання газом та 7 000 грн вартості монтажу/демонтажу буферної ємності, всього 29 176 грн збитків.

В частині вимоги про стягнення з відповідача 37 000 грн вартості буферної ємності неналежної якості як збитків на підставі ст. 22 Цивільного кодексу України суд вирішив наступне.

Згідно ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідно до п. 4.3. договору в разі поставки неякісного обладнання, продавець гарантує за свій рахунок його заміну або ремонт, протягом 5 днів, крім випадків, коли обладнання прийшло в непридатність у зв'язку з неналежним його використанням чи зберіганням, чи по іншим, незалежним від продавця причинам.

Суд встановив, що відповідачем було передано позивачу буферну ємність з утепленим кожухом об'ємом 4 куб. м. загальною вартістю 37 000 грн неналежної якості, внаслідок чого відповідачем було істотно порушено вимоги щодо якості спірної буферної ємності; станом на момент судового розгляду справи позивач не відмовився від договору (належні та допустимі докази такої відмови у матеріалах справи відсутні) та договір № 29/12-1 від 29.12.2014 є чинним.

Враховуючи що станом на момент судового розгляду справи позивач не відмовився від договору (належні та допустимі докази такої відмови у матеріалах справи відсутні) та договір № 29/12-1 від 29.12.2014 є чинним, суд дійшов висновку про передчасність вимоги про стягнення 37 000 грн вартості буферної ємності неналежної якості та відмову у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 37 000 грн вартості буферної ємності неналежної якості як збитків на підставі ст. 22 Цивільного кодексу України.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 29 176 грн збитків є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Позивачем за заявлену майнову позовну вимогу про стягнення 66 176 грн сплачено 1 827 грн судового збору, хоча останній повинен був сплатити 1 218 грн (1 розмір мінімальної заробітної плата станом на 01.01.2015), переплативши до Державного бюджету України 609 грн (1 827 грн - 1 218 грн). Враховуючи те, що позивач безпідставно сплатив до Державного бюджету України 609 грн судового збору (які він не повинен був сплачувати), а у суду відсутні підстави для їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, 537 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод газспец обладнання» (08623, Київська обл., Васильківський район, смт Калинівка, вул. Щорса, буд. 26А, офіс 34 перший поверх; ідентифікаційний код 35438847) на користь Дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» (01014, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дорогожицька, буд. 13; ідентифікаційний код 24583590) 29 176 (двадцять дев'ять тисяч сто сімдесят шість гривень) 00 коп. збитків та 537 (п'ятсот тридцять сім гривень) 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 04.11.2015

Суддя П.В.Горбасенко