Рішення

від 21.10.2015 по справі 911/3630/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" жовтня 2015 р. Справа № 911/3630/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 СистемсВ» , м. Київ

до державного підприємства В«Міжнародний аеропорт В«БориспільВ» , Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 19050,71 грн

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача - ОСОБА_2, довіреність б/№ від 05.08.2015,

Відповідача - ОСОБА_3, довіреність №01.22/6-106.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 СистемсВ» (далі - Позивач) до державного підприємства В«Міжнародний аеропорт В«БориспільВ» (далі - Відповідач) про стягнення 19050,71 грн, з яких 18143,53 грн пені та 907,18 грн 3% річних.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення Відповідачем строків оплати поставленого товару за Договором про закупівлю №37-14/3-5 від 20.03.2015 (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2015 порушено провадження у справі №911/3630/15 та призначено її до розгляду на 15.09.2015 о 10:40 год.

Відповідачем підтверджено прострочення виконання зобов'язання в обумовлений Договором строк з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, та здійснено контрозрахунок штрафних санкцій, відповідно до якого, на думку Відповідача, до стягнення підлягає - 16747,87 грн пені та 837,39 грн 3% річних.

В судових засіданнях 15.09.2015 та 06.10.2015 оголошувались перерви до 06.10.2015 та 21.10.2015 відповідно.

Керуючись ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 СистемсВ» (далі - Позивач, Постачальник) та державним підприємством В«Міжнародний аеропорт В«БориспільВ» (далі - Відповідач, Замовник) укладено Договір про закупівлю №37-14/3-5 від 20.03.2015 (далі - Договір).

Згідно з п.п.1.1., 1.2. Договору Постачальник зобов'язується поставити Замовникові товар, найменування якого наведено в п.1.2. Договору, а Замовник здійснити приймання товару та оплатити такий товар відповідно до Специфікації, яка наведена в п.1.2.1. Договору - далі Специфікація Договору, та технічних характеристик, що наведені в п.1.2.2. Договору.

Як зазначається в п.п.1.2., 1.2.1. Договору найменування товару: шини та камери гумові нові) Лот №2 - Шини та камери для вимірювача коефіцієнту зчеплення, далі - товар, загальною вартістю 424512,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п.4.2.1. Договору Замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання сторонами накладної на фактично поставлений товар перераховує на поточний рахунок Постачальника 100% ціни фактично поставленого товару.

На виконання умов Договору Позивачем поставлено Відповідачу товар за видатковою накладною №16 від 21.05.2015 на суму 424512,00 грн, що прийнятий представником Відповідача за довіреністю на отримання цінностей №196 від 20.05.2015, копія якої міститься в матеріалах справи.

Судом досліджено, що 24.06.2015 Позивач звертався до Відповідача з претензією №122 від 24.06.2015 щодо сплати заборгованості в розмірі 427303,31 грн, з яких 424512,00 грн основного боргу та 2791,31 грн штрафних санкцій. У відповіді на вказану претензію (вих. №35-22-312 від 20.07.2015) Відповідач зазначив, що сплатив 17.07.2015 основну заборгованість, та просив не нараховувати пеню у зв'язку зі складною фінансово-економічною ситуацією.

Отже, як встановлено судом та підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №2457 від 17.07.2015, Відповідач всупереч положенням п.4.2.1. Договору, здійснив оплату поставленого товару 17.07.2015, а відтак порушив строк виконання своїх договірних зобов'язань.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Позивачем на адресу Відповідача направлявся лист №131 від 20.07.2015 з вимогою сплатити пеню у розмірі 18143,53 грн разом з рахунком на оплату №30 від 20.07.2015, про що свідчать копії фіскального чека УДППЗ «Укрпошта» №1238 від 21.07.2015 з відповідним описом вкладення у ціний лист. Однак, вказану вимогу залишено Відповідачем без задоволення.

Згідно з ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки Відповідач в обумовлений Договором строк свої грошові зобов'язання перед Позивачем в повному обсязі не виконав, що підтверджено сторонами в судових засіданнях, суд вважає, що Позивач правомірно звернувся до суду.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення Відповідача щодо своєчасності виконання останнім зобов'язань, оскільки реалізація врегульованого чинним законодавством права на здійснення видатків стала можливою з моменту затвердженням фінансового плану Відповідача, судом не приймаються з огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відтак, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 18143,53 грн пені та 907,18 грн 3% річних за загальний період прострочки з 21.06.2015 по 16.07.2015.

Як зазначено в ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ч.2 ст.217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, як це передбачено ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України.

Згідно з п.8.3. Договору за прострочення оплати за цим Договором Замовник сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пеню та 3% річних нараховано Позивачем за період прострочки з 21.06.2015 по 16.07.2015 на суму простроченого платежу 424512,00 грн з урахуванням дати оплати Відповідача (17.07.2015), а також п.4.2.1. Договору, вимог ст.530 Цивільного кодексу України, ст.253 Цивільного кодексу України.

Однак, Позивачем не враховано положення ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, а тому невірно визначено початок періоду нарахування пені та 3% річних.

Відповідно до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Тому, оскільки останнім днем оплати Відповідачем поставленого товару є 20.06.2015, що припадає на вихідний день, суд зазначає, що останнім днем оплати необхідно вважати 22.06.2015, а отже нарахування пені та 3% річних на вказану прострочену суму повинно здійснюватись з 23.06.2015.

Враховуючи умови Договору, встановлені судом суми заборгованості та період прострочки по оплаті товару за видатковою накладною №16 від 21.06.2015, положення п.4.2.1. Договору, заявлений Позивачем період нарахування пені, суд здійснив власний розрахунок, що наведений нижче:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 424512.0 23.06.2015 - 16.07.2015 24 30.0000 % 0.164 %* 16747.87 Оскільки, вірна сума пені, за розрахунком суду, складає 16747,87 грн, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 18143,53 грн пені підлягає частковому задоволенню в сумі 16747,87 грн.

Враховуючи умови Договору, встановлені судом суму заборгованості та період прострочки по оплаті товару за видатковою накладною №16 від 21.06.2015, положення п.4.2.1. Договору, вимоги ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, заявлений Позивачем період нарахування 3% річних, суд здійснив власний розрахунок, що наведений нижче:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 424512.0 23.06.2015 - 16.07.2015 24 3 % 837.39 Оскільки, вірна сума 3% річних, за розрахунком суду, складає 837,39 грн, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 907,18 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 837,39 грн.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 16747,87 грн пені та 837,39 грн 3% річних, є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем не запереченими і належним чином не спростованими, а отже, такими, що підлягають задоволенню. В інших вимогах позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.49 ГПК України відшкодування понесених Позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства В«Міжнародний аеропорт В«БориспільВ» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код 20572069) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 СистемсВ» (01015, м. Київ, вул. Лейпзицька, буд. 2/37, офіс 4, код 37773517) 16747,87 грн (шістнадцять тисяч сімсот сорок сім гривень вісімдесят сім копійок) пені, 837,39 грн (вісімсот тридцять сім гривень тридцять дев'ять копійок) 3% річних та 1686,46 грн (одну тисячу шістсот вісімдесят шість гривень сорок шість копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В інших вимогах у позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено В« 03В» листопада 2015 року

Суддя О.О. Третьякова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.