Рішення

від 26.10.2015 по справі 915/1447/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2015 року Справа № 915/1447/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації В«МиколаївгазВ» /вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, 54000/

до відповідача: Володимирівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Казанківського району Миколаївської обласної ради /вул. 50 років Жовтня, 1, с. Володимирівка, Казанківський район, Миколаївська обл., 56065/

про стягнення 66250,02 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1,Є довіреність від 30.12.2014 № 04/1050

від відповідача: ОСОБА_2 - директор

CУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього основного боргу в сумі 76753,05 грн., 3% річних в сумі 1182,70 грн., пені в сумі 23709,38 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 41357,94 грн.

26.10.2015 позивач подав до суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 23709,38 грн. пені, 1182,70 грн. 3% річних та 41357,94 грн. інфляційних нарахувань.

Суд прийняв дану заяву позивача до розгляду.

Заявлений позов позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати за поставлений природний газ за договором від 25.02.2015 № ТП-Б-2033110-МГ, укладеним між сторонами.

Відповідач заперечив проти задоволення позову позивача, мотивуючи невірно проведеним останнім розрахунком заявлених до стягнення сум. Щодо пені, то відповідач просив суд зменшити її розмір на 50%, пояснюючи це ступенем виконання зобов'язання відповідачем, важким матеріальним становищем відповідача, видом діяльності відповідача та відсутністю у позивача збитків

Ухвалою суду від 13.08.2015 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 03.09.2015 о 12 год. 45 хв.

Ухвалою суду від 07.09.2015 розгляд справи був призначений на 24.09.2015 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 24.09.2015 строк розгляду спору був продовжений на 15 днів, а розгляд справи відкладений на 20.10.2015 об 11 год. 00 хв. у зв'язку з неподанням позивачем витребуваних судом доказів по справі.

Ухвалою суду від 20.10.2015 розгляд справи був відкладений на 26.10.2015 о 16 год. 20 хв. за клопотанням позивача у зв'язку з необхідністю подання позивачем додаткових доказів по справі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2015 між сторонами був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб установ та організацій, які фінансуються з державного та місцевого бюджетів) № ТП-Б-2033110-МГ (далі - договір), за яким позивач зобов'язався постачати природний газ (далі - газ) відповідачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.2. договору передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів відповідача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору.

Згідно з п.п. 4.1., 4.5. та 4.6. договору:

- розрахунки за реалізований відповідачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики;

- розрахунковий період за договором становить один місяць - з 8.00 години першого дня місяця до 8.00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору. Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу відповідачу;

- оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється відповідачем поточними платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом місяця постачання газу періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Відповідач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати, відповідач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного розрахунковим.

Відповідно до п/п. 6.2.2. п. 6.2. договору у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, з відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п. 10.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і поширює свою дію на відносини, які склалися між сторонами починаючи з 01.02.2015 та укладається в строк до 31.12.2015.

На виконання умов договору, позивач протягом періоду з лютого по квітень 2015 року (включно) поставив відповідачу газ вартістю 306200,31 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу від 28.02.2015, від 31.03.2015, від 30.04.2015 та поясненнями сторін.

Проте відповідач вказаний газ оплатив несвоєчасно, сплативши позивачу 03.04.2015 - 229447,28 грн. та 14.08.2015 - 76753,05 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 03.04.2015 № 348, від 14.08.2015 № 1262 та поясненнями сторін.

Враховуючи несвоєчасність виконання відповідачем свого зобов'язання з оплати газу, позивач нарахував до стягнення з відповідача спірні 3% річних, встановлений індекс інфляції та пеню, якій останній не сплатив, у зв'язку з чим і виник спір у даній справі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарським судом встановлено, що відповідач своє зобов'язання зі сплати за поставлений газ позивачу в розмірі 306200,31 грн. виконав з порушення п. 4.6. договору, а п/п. 6.2.2. п. 6.2. договору передбачено, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, з відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

За цих обставин, господарський суд, перевіривши поданий позивачем розрахунок, вважає, що останній вірно та підставно розрахував пеню у розмірі 23709,38 грн. за період з дати прострочення зобов'язання по оплаті по 21.07.2015.

Проте, згідно з ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін, інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора. При цьому, якщо порушення зобов'язання учасником господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Окрім того, як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази завдання відповідачем позивачу збитків через порушення зобов'язань з оплати газу за договором, майновий стан сторін, ступінь виконання зобов'язання відповідачем, причини неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, господарський суд вважає, що розмір нарахованої позивачем за порушення строків оплати газу пені за клопотанням відповідача слід зменшити на 50%.

За цих обстаивн, суд вважає, що позов позивача в частині стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню судом, а саме з відповідача на користь позивача належить стягнути пеню в сумі 11854,69 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За цих підстав, господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, вважає, що позов позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1182,70 грн., нарахованих за період з дати прострочення зобов'язання по оплаті газу по 21.07.2015, підлягає повному задоволенню судом.

Крім того, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань, господарський суд вважає, що позов позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 41357,94 грн., нарахованих за період з березня по червень 2015 року (включно), підлягає частковому задоволенню в сумі 37151,71 грн. з підстав помилки у розрахунку (з 229447,28 грн. індекс інфляції розрахований за березень 2015 року, з 72181,75 грн. індекс інфляції розрахований за квітень-червень 2015 року, з 4571,28 грн. індекс інфляції розрахований за травень-червень 2015 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України В«Про судовий збірВ» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

26.10.2015 позивач подав до суду заяву про повернення з бюджету судового збору, в якій просить суд повернути йому судовий збір, оскільки позивач зменшив розмір позовних вимог.

Розглянувши вказану заяву позивача, господарський суд вважає необхідним її задовольнити та повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1033,06 грн.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Володимирівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Казанківського району Миколаївської обласної ради (вул. 50 років Жовтня, 1, с. Володимирівка, Казанківський район, Миколаївська обл., 56065, код 04590040) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації В«МиколаївгазВ» (вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, 54003, код 05410263) 1182 (одна тисяча сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. 3% річних, 11854 (одинадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 69 коп. пені, 37151 (тридцять сім тисяч сто п'ятдесят одна) 71 коп. інфляційних нарахувань та 1711 (одна тисяча сімсот одинадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації В«МиколаївгазВ» (вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, 54003, код 05410263) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1033 (одна тисяча тридцять три) грн. 06 коп., сплачений платіжним дорученням від 30.07.2015 № 2084.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 02.11.2015.

Суддя Д.О.Бездоля